2025 рік став для Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу роком відновлення, трансформацій і стратегічного переосмислення. Про те, як університет оговтався після обстрілу, які результати показала вступна кампанія, чим живе міжнародна співпраця та куди рухається виш у 2026 році, — в інтерв’ю Правді.іф розповів ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик.
Окрім цього, днями було оприлюднено оновлений рейтинг університетів Webometrics Ranking of World’s Universities 2026, де за останній рік Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу у глобальному заліку піднявся майже на 400 балів і вперше в історії увійшов до ТОП-25 українських ЗВО цього рейтингу.
Пане ректоре, яким загалом був 2025 рік для університету?
Як відновився ЗВО після обстрілу?
2025 рік був складним, але водночас надзвичайно результативним. Після обстрілу ми зосередилися на відновленні інфраструктури, забезпеченні безперервного навчального процесу та розвитку університету. Нам вдалося не лише відновити пошкоджене, а й суттєво модернізувати освітньо-наукову базу, посилити енергонезалежність і зберегти стабільний контингент студентів. Обсяг виконаної роботи — колосальний. Передусім відновили навчальні корпуси та критичну інфраструктуру. Паралельно працювали над тим, щоб університет став більш стійким до кризових ситуацій. Саме тому значний акцент зробили на енергооснащенні та автономності — це був наш стратегічний пріоритет.
Одним із ключових досягнень стала часткова енергетична модернізація. У 2025 році ми відкрили сонячну електростанцію потужністю 90 кВт на центральному корпусі. Вона складається з донорських внесків Міністерства освіти і науки України та партнерів. Окрім цього, отримали ще 130 кВт генерації з Німеччини через волонтерську лінію. Вона наразі очікує встановлення — плануємо змонтувати її на корпусі №7. Це серйозний крок до енергонезалежності університету.
Зміни відбулися і в освітньо-науковій інфраструктурі – суттєво оновили цю базу. У 2025 році відкрили низку сучасних лабораторій. Зокрема, компанія «Експерт Петроліум» запустила в університеті лабораторію з дослідження процесів підвищення нафтовіддачі продуктивних горизонтів. Це унікальна можливість для студентів працювати з реальними технологіями галузі.
Також відкрили новий студентський центр SPE, донатором якого стала компаніяТОВ«Велл Ко» — наш давній партнер. Проєкт запрацював восени 2025 року і став важливим простором для розвитку студентських ініціатив, комунікації та неформальної освіти.
Розкажіть про вступну кампанію 2025 року.
Підсумовуючи результати вступної кампанії минулого року, відзначається позитивна динаміка набору студентів на бакалаврат та на майже 15 % зростання зацікавленості абітурієнтів у технічних, енергетичних і безпекових сферах. Окрім стабільного інтересу до технічної освіти, зросла популярність до соціогуманітарного та економічного напрямів.
А освітня програма з «Національної безпеки» стала одним із флагманів вступної кампанії – набрали понад 40 студентів на платну форму навчання, адже вона була виключно комерційною програмою.
Успішним став і набір на новостворені магістерські освітні програми. Оскільки, уже в 2025 році університет почав перепрофільовуватися, розширюватися і ставати більш енергетичним. Ми відкрили нові ОП «Менеджмент енергетичної інженерії», «Економіку в енергетиці», а також програму з відновлення та модернізації об’єктів електроенергетики. Ці кейси суттєво посилили наш енергоорієнтований освітній профль новими компетенціями.
Водночас набір до магістратури і аспірантури загалом був нижчим ніж в попередні роки, що пов’язано різними об’єктивними і суб’єктивними факторами. Окрім того ми також внесли багато змін у більшість освітніх програм – від уже відшліфованих, як-от нафтогазова інженерія, до оновлених і нових, зокрема з акцентом на енергетичні компоненти.
Якими основними досягненнями пишаєтесь?
Однією з ключових подій стала велика міжнародна науково-практична конференція, яка об’єднала навколо освітньо-наукових проблем наших партнерів, зокрема Групу Нафтогаз. Очно в якій участь узяли близько 60 представників компаній та установ. Це підтверджує, що ІФНТУНГ залишається важливим майданчиком для фахового діалогу.
Я бачу, що і мешканці міста, і партнери помітили наші зусилля. Оцінки переважно — позитивні. Звісно є й критика, і ми її сприймаємо конструктивно. Наше завдання — зменшувати «ложку дьогтю» і посилювати той добрий контекст, який створюємо своєю роботою.
Головне — ми вистояли, зберегли університет і водночас зробили крок уперед – посилили його інституційний вплив в суспільстві. Працювали успішно, системно і з вірою в майбутнє. Планів багато, і ми будемо робити все можливе, щоб реалізувати їх для розвитку університету, наших студентів і країни загалом.
Вдалося суттєво посилити та розширити партнерські зв’язки з провідними закордонними закладами вищої освіти. Зокрема, упродовж року було поглиблено співпрацю з італійськими партнерами. Стратегічним для університету нині залишається партнерство з університетом міста Тренто (Італія), з яким активно розвиваються спільні освітні ініціативи.
Також ІФНТУНГ продовжує реалізацію освітньої практики з London South Bank University (LSBU) у Великій Британії. У межах програми подвійних дипломів уже відбувся другий випуск студентів, а на початку 2026 року запланований старт навчання для магістрів за цією програмою.
Не припиняється й співпраця з давніми стратегічними партнерами університету. Серед них — Краківська гірничо-металургійна академія (Польща). Найближчим планується обговорення подальших спільних проєктів.
Окрім цього, минулого року університет зосередився на підвищенні своєї впізнаваності в медіапросторі. Активна комунікація щодо досягнень у сфері освіти, науки та розвитку інфраструктури дала позитивні результати та сприяла зміцненню іміджу ІФНТУНГ на національному рівні.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу суттєво посилив свої позиції у науковій та проєктній діяльності. У науковому напрямі нашому ЗВО вдалося залучити кілька грантових проєктів, зокрема за підтримки Національного фонду досліджень України та фонду державного бюджету через Міністерство освіти і науки України.
Окремо слід відзначив активну міжнародну діяльність університету та ефективну співпрацю з виробничими партнерами.
Крім того, у виші розпочала роботу оновлена наглядова рада, яка переукомплектована і складається з 11 представників різних сфер бізнесу.
У 2025 році ІФНТУНГ презентував кілька нових освітніх програм. Чи варто очікувати новинок у 2026-му?
Минулого року університет започаткував новий формат комунікації з абітурієнтами та партнерами — так звані «кола знайомств», які відбулися на базі Промприладу за участі бізнес-партнерів.
Це був добрий початок. Ми побачили, що такий формат має запит на продовження. Він дозволив збільшити наближення університет до реального бізнесу, не лише популяризувати наші освітні програми, а й залучити до цього партнерів міста та наших випускників, які вже працюють у бізнес-середовищі.
За його словами, такі заходи мають чітку мету — підвищення впізнаваності освітніх програм і донесення до вступників та їхніх родин зрозумілої інформації про зміст навчання і перспективи працевлаштування.
2026 рік ми розпочали дуже активно. Продовжуємо інфраструктурні проєкти, плануємо запуск нових освітніх програм, подальшу модернізацію навчальних просторів і лабораторій. Також працюємо над розширенням міжнародної співпраці та залученням нових партнерів. Плануємо посилити практику мультипредметності і мультидисциплінарності освітніх програм.
Сьогодні галузь потребує фахівців із нестандартними компетенціями. Світ суттєво змінився — цифровізація, нові підходи у машинобудуванні, сталий розвиток та відновлювальна енергетика формують нові вимоги до випускника. Тому в майбутніх програмах університет планує активніше поєднувати соціо-гуманітарну та технічну складові. Зокрема, економісти та менеджери отримуватимуть глибші знання у сфері енергетики, її форм генерації та енергетичного переходу.
ІФНТУНГ спільно з міжнародними партнерами планує реалізувати нову освітню програму напряму Energy Transition шляхом подання заявки на грант у партнерстві з іноземним партнером та одним провідними українськими закладами вищої освіти.
Університет також розглядає можливість розширення освітньої діяльності в нових для себе напрямах уже у 2026 році, орієнтуючись на виклики ринку праці, запити економіки та потреби післявоєнного відновлення країни.
У минулі роки ІФНТУНГ доволі успішно провадив міжнародну співпрацю, зокрема магістерську програму подвійних дипломів з британським університетом. Чи є наразі схожі програми або ж інша співпраця?
Міжнародний напрям залишається одним із пріоритетів. Ми продовжуємо співпрацю з London South Bank University (Велика Британія), які стали для нас сильним академічним партнером. Плануємо продовження і навіть розширення цієї співпраці. Зокрема, готуємо новий спільний кейс із партнерами з Норвегії. Це перспективний напрям, який відкриває для наших магістрантів додаткові можливості навчання за європейськими стандартами.
Щодо співпраці з польськими університетами, там сьогодні є певні складнощі з програмами подвійних дипломів. Польський уряд запровадив вимогу знання польської мови на рівні B2, що суттєво ускладнює вступ для наших студентів. Не всі готові вивчати польську на такому рівні та складати відповідні іспити.
Наразі більше орієнтуємось на англомовне навчання, оскільки багато наших студентів добре володіють англійською мовою і саме з нею пов’язують подальшу магістерську освіту. Тому вони обирають університети з англомовними освітніми програмами. Навіть у Польщі є такі можливості — наприклад, у Краківській гірничо-металургійній академії діють англомовні програми в Інституті енергетики та Інституті інформаційних технологій.
Працюємо над новими спільними програмами не тільки з університетами Європи, а й України, зокрема – нашими стратегічними партнером.
Наше завдання — створити для студентів ІФНТУНГ максимальний вибір: як україномовних, так і англомовних програм, із можливістю здобути подвійний диплом та конкурентні знання. Міжнародна співпраця — це не лише навчання за кордоном, а й підвищення якості освіти в Україні.
Які спеціальності зараз найпопулярніші серед абітурієнтів?
Цього року зафіксували стабільний інтерес абітурієнтів до технічних спеціальностей. Водночас у 2025 році суттєво зросла кількість студентів на напрямах, де було збільшено обсяг державного замовлення. Досить добре набрали на природничо-математичний блок. На нафтогазових спеціальностях зберігається тенденція минулого року, однак показники навіть дещо покращилися. Також зросла кількість студентів на механічній інженерії. Водночас спостерігається незначне зменшення інтересу до програмування та комп’ютерних систем і мереж. А загалом маємо майже повнокомплектні групи на всіх спеціальностях.
Загальна базова військова підготовка. Чи користується вона популярністю у студентів і чи не відлякує потенційних вступників?
У контексті повномасштабної війни та змін в освітній політиці тема загальної базової військової підготовки (ЗБВП) викликає чимало запитань у вступників і студентів. Суспільство вже живе у реаліях майже четвертого року війни, і навколо військової підготовки у закладах вищої освіти сформувався певний стереотип, що військова підготовка в університетах нібито пов’язана з майбутньою масовою мобілізацією.
І таке уявлення на окремих молодих людей працює продуктивно — керуючись цими страхами, ухвалюють рішення виїжджати за кордон на постійне проживання.
Необхідно активніше поширювати правильні меседжі, пояснювати суть і мету такої підготовки, аби вона не сприймалася як загроза. Щоб не створювати додаткових бар’єрів для абітурієнтів, держава навіть розглядає питання зміни або трансформування дисципліни.
Як дозвіл на виїзд за кордон для юнаків 18–22 років вплинув на освітній процес в університеті?
Освітня система відчула серйозний кадровий і демографічний тиск.
Відверто кажучи, вплив був негативний. Виїхало багато молодих людей, і, на жаль, повернулося значно менше, ніж ми очікували. Ця диспропорція дуже відчутна і для університетів, і для країни загалом.
Нам потрібні абітурієнти, наші українські діти, яких маємо навчити, щоб уже завтра вони могли працювати, управляти процесами, тримати економіку в робочому стані.
На жаль, демографічна проблема буде складною і довготривалою, і вона потребує системної роботи. Для цього потрібно формувати позитивне емоційне та соціальне середовище в Україні, щоб молоді люди бачили тут перспективу.
Університет, у свою чергу, також створює умови для навчання студентів, які вже перебувають за кордоном – діютьдистанційна та індивідуальна форми навчання. Сьогодні у нас понад 300 студентів, які навчаються в такому форматі. Це студенти різних рівнів освіти: бакалавриі магістри. Ми намагаємося зберегти зв’язок зі студентами, де б вони не перебували, і дати можливість продовжувати навчання в українському університеті.
Ключові плани ІФНТУНГ на 2026 рік
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу продовжує системну роботу з відновлення та розвитку інфраструктури, оновлення освітніх програм і розширення міжнародного партнерства.
Серед першочергових завдань — дозавершення модернізації енергогенеруючих потужностей сонячного типу, що є важливим кроком до енергоефективності та сталого розвитку університету.
Також у 2026 році планується завершення створення сучасного науково-дослідного центру, реалізація якого розпочалася ще у 2025 році. Проєкт передбачає закупівлю обладнання на суму близько 1,5 мільйона доларів США. Наразі в університеті тривають ремонтні роботи та підготовка приміщень для встановлення нового обладнання.
Окремий акцент — на розвитку практичної інженерної освіти. У нашому університеті скоро відкриють ще один інженіринговий центр, орієнтований на формування технічних навичок, зокрема управління засобами з числовим програмним керуванням (ЧПК). Цей проєкт реалізується в межах міжнародного гранту Україна–Румунія загальним обсягом майже 812 тисяч євро. У межах ініціативи вже закуплено шість координатних верстатів різного призначення.
Щодо освітнього процесу, університет і надалі розвиватиме нові освітні програми, а також проходитиме акредитацію діючих, аби вони відповідали сучасним вимогам ринку праці та міжнародним стандартам.
Триває і багаторічний проєкт термомодернізації корпусів. У найближчих планах — пошук фінансування та старт реалізації з окремих об’єктів, зокрема корпусу ФАЄ та корпусу №7, який стане одним із перших у цьому процесі. Також заплановано завершити всі роботи у спорткомплексі, щоб покращити умови його функціонування.
Серед інфраструктурних завдань — благоустрій внутрішнього двору університету та заміна застарілих систем, які вже не відповідають сучасним вимогам і створюють дискомфорт.
Крім того, в університеті планують дообладнати хол, відремонтований компанією DTEK, перетворивши його на сучасний простір з інфраструктурними рішеннями, орієнтованими на потреби студентів.
Паралельно ІФНТУНГ розпочинає підготовку до 60-річчя університету, яке відзначатимуть у 2027 році. Уже триває аналітична та організаційна робота щодо формату й наповнення майбутніх заходів.
Також університет планує активну медійну та популяризаційну кампанію напередодні вступної кампанії, аби залучити майбутніх студентів і створити комфортні умови для навчання, роботи колективу та співпраці з партнерами.
Яка головна «родзинка» вишу, чому вступники у 2026 році мають обрати саме ІФНТУНГ?
Головною «родзинкою» університету є динаміка змін та постійне вдосконалення. Йдеться як про освітній процес, так і про розвиток інфраструктури.
Навіть в умовах повномасштабної війни випускники ІФНТУНГ, які працюють в енергетичному секторі та сфері його обслуговування, мають гідний рівень заробітної плати, чіткі перспективи кар’єрного зростання та повний соціальний пакет, включно з можливістю бронювання.
Варто зазначити, що ВНЗ фактично є єдиним університетом енергетичного профілю в Україні, що робить його пріоритетним вибором для абітурієнтів, які прагнуть здобути сучасну технічну освіту. Вони мають можливість навчатись за кордоном у стратегічно партнерських університетах, або ж одразу інтегруватися в галузь.
Важливою перевагою є й те, що вже з третього курсу студенти можуть офіційно працевлаштовуватися, зокрема на державних підприємствах.
Університет планує активніше впроваджувати бінарне навчання із залученням фахівців із реального сектору економіки — колишніх викладачів і діючих практиків, які мають значний досвід роботи в галузі.
Водночас сучасні студенти прагнуть поєднувати навчання з роботою вже з перших курсів. Саме тому університет робить акцент на розвитку дуальної форми освіти, яка передбачає поєднання стаціонарного навчання в університеті з роботою на підприємстві. Для цього укладається тристоронній договір між студентом, закладом освіти та роботодавцем. При цьому лекційні, практичні та лабораторні заняття зберігаються, а студент може опановувати матеріал у зручному форматі — зокрема онлайн — та консультуватися як з викладачем, так і з ментором на виробництві.
Така модель вже показала позитивні результати, зокрема на спеціальностях нафтогазової інженерії, геології та геофізики. Вона буде доступною як для контрактників, так і для студентів, що навчаються за кошти державного бюджету, відповідно до умов укладених договорів.
Також університет розглядає можливість активнішого залучення студентів до виробничих практик уже після другого курсу.
Як би ви оцінили загальний стан вищої освіти в Україні?
Ситуація складна, але не критична. Нинішню ситуацію в освітньому просторі України умовно можна поділити на три основні блоки. Перший — це прифронтові університети, які, попри складні умови, зберігають потужний науковий та освітній потенціал.Це заклади, які мають серйозні досягнення в науковому й освітньому плані. Але їм сьогодні надзвичайно важко, адже багато людей виїхало з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Необхіднозберігати науково-педагогічні колективи та інфраструктурутаких університетів, щоб у майбутньому вони могли повноцінно відновити свою діяльність.
Другий блок — це університети, розташовані у відносно безпечних регіонах. Такі заклади, як наш, не перебувають у зоні нижчого рівня мілітарного ураження. Ми бачимо збільшення уваги до університетів західного регіону та більший наплив абітурієнтів. Водночас існує й інша проблема — значна кількість студентів подається на навчання за кордон.
Третій, і, ймовірно, найбільш загрозливий виклик — це зменшення інтересу до технічних спеціальностей. А зараз технічна грамотність є ключовою умовою стійкості та інноваційного розвитку України.
Держава вже реагує на ці виклики, збільшуючи кількість бюджетних місць на технічних спеціальностях, які будуть затребувані під час війни та у післявоєнній відбудові. Водночас важливо активніше працювати не лише з абітурієнтами, а й з їхніми батьками — починаючи з ранніх класів школи.
Чи справді ІФНТУНГ — енергетичний університет майбутнього?
Сьогодні університет не може на сто відсотків назвати себе суто енергетичним, однак динаміка розвитку є очевидною.
Ключовим напрямом змін є оновлення освітніх програм. В університеті планують посилювати їх енергетичну профільність та збільшувати частку актуальних, трендових енергетичних компонентів у вже чинних програмах, тобто змінювати освітні програми у бік енергетичної спрямованості.
Окрему увагу в ІФНТУНГ приділяють практичній підготовці студентів. Йдеться як про першу виробничу практику, так і про подальше працевлаштування випускників.
Такий підхід дозволить не лише підготувати конкурентних фахівців, а й зробити вагомий внесок у розвиток енергетичної галузі України в умовах сучасних викликів.
Фотографії Богдана Савлюка
