Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов в інтерв’ю для газети «Галичина» охарактеризував нинішній стан телерадіоінформаційного простору на Прикарпатті, розповів, у чому тепер полягає захист інформаційного поля від зовнішніх впливів і поширення антиукраїнської пропаганди, якими є помилки в роботі прикарпатських медійників, «білі плями» щодо радіо в нашій області та ін.
— Пане Ігоре, як оцінюєте нинішній стан телерадіоінформаційного простору на Прикарпатті?
— Як зазначено у моєму звіті за 2017 рік, стан телерадіоінформаційного простору Прикарпаття стабільний і задовільний. Рік минув спокійно, без особливих потрясінь. Наша область отримала першого супутникового телемовника — обласне телебачення «Галичина», в обласному центрі право на радіомовлення у верхньому ФМ-діапазоні отримав суспільний мовник — радіо «Культура», у
м. Яремчі незабаром матимемо трансляцію радіо «РАІ» (знову ж таки, вперше місцеве радіо зазвучить у Яремчі), телевізійний «Канал-402», отримавши ліцензії на мовлення у більшості райцентрів області, фактично став регіональним. Протягом 2017 року не було зафіксовано трансляції заборонених каналів в кабельних мережах провайдерів. Мовні квоти на радіо та телебаченні місцеві та регіональні компанії перевиконують. Багато компаній продовжило або переоформило свої ліцензії. Замовлено прорахунок частоти для радіомовлення в Надвірній, і ми всі розраховуємо на те, що до завершення 2018 року (вперше!) у цьому районному центрі розпочне ефірне мовлення місцеве радіо. Загалом — активний для засобів масової інформації рік. Але є і трохи сумний момент. Ми, так би мовити, втратили одну компанію — кабельного провайдера в м. Рогатині. Керівник компанії через фінансові труднощі вирішив не продовжувати ліцензію. З Рогатином пов’язаний ще один випадок — там було виявлено безліцензійне мовлення радіостанції. За результатом спільної роботи різних структур це мовлення було зупинено.
— Якими є найчастіші порушення медійного законодавства у нашій області і як реагуєте на них?
— Незважаючи на поважний вік більшості компаній та великий досвід роботи, все ж таки помилки в роботі наших медійників протягом 2017 року були. Які основні? Найперше — невиконання програмної концепції мовлення. Можу констатувати, що таких порушень з кожним роком дедалі меншає. На другому місці — неподання до Національної ради інформації про структуру власності. А подавати таку інформацію потрібно відповідно до українського законодавства. На третьому місці — порушення правил роботи у Дні пам’яті.
Реакція на порушення стандартна, визначена законодавством — позапланова перевірка та призначення санкції. У 2017 році були різні санкції: попередження, призначення штрафу. Насправді сумно, коли компанія отримує санкцію, алеѕ
— Чи доводилося вам як представникові Національної ради в області реагувати на виклики, пов’язані з новими методами ведення інформаційних атак і дезінформації?
— Ні, такого в нашій області у 2017 році не було. Це стосувалось тільки загальнодержавного рівня і компаній, які мовлять на супутнику.
— У чому ж нині загалом полягає захист інформаційного поля від зовнішніх впливів і поширення антиукраїнської пропаганди?
— На нашому, обласному, рівні це насамперед постійний моніторинг провайдерів програмної послуги (кабельних провайдерів) щодо наявності/відсутності в їх мережах заборонених російських телевізійних каналів. Можу запевнити, що жоден кабельний провайдер області, який має відповідну ліцензію, не ретранслює заборонені канали. На жаль, такі випадки ми фіксуємо у готелях нашої області. Торік їх було два: в готелях Яремча та Снятина. Завдяки плідній співпраці Національної ради з управлінням СБУ в області цю ретрансляцію було припинено, з власниками готелів проведено відповідну роз’яснювальну роботу. Щодо факту безліцензійного радіомовлення в Рогатині — мовлення відбувалось російською мовою, країну походження було важко встановити, адже сигнал отримували із мережі інтернет.
— Якими на нині є результати щодо дотримання мовних квот на радіо в Україні загалом і на Прикарпатті зокрема?
— Уже понад рік діють квоти на радіо. Багато хто критикував цей процес на початках, дехто не вірив у ефективність введення квот. Але маємо очевидний позитивний результат: української мови ведення ефіру стало набагато більше, україномовних пісень в ефірі стало також більше. Нині діють такі квоти: мінімум 55 відсотків ведення ефіру українською мовою, мінімум 30 відсотків (за добу та в окремі визначені законом часові проміжки) україномовних пісень. Щодо радіостанцій нашої області: ведення ефіру від 67 до 100 відсотків, частка україномовних пісень в ефірі становить від 41 до 100 відсотків за добу. Як бачимо, наші радіо перевиконують обов’язкові показники. Проблем з цим у нашій області немає. із 18 листопада квоти буде збільшено ще на 5 відсотків, і ми вийдемо на остаточні цифри: 60 відсотків ведення ефіру українською мовою, мінімум 35 відсотків пісень за добу мають бути українською мовою.
— Уже понад чотири місяці в Україні діє закон про мовні квоти на телебаченні, відповідно до якого встановлено обов’язкову частку україномовного контенту на загальнонаціональних телеканалах обсягом 75 відсотків. Чи можна стверджувати, що нині відбувається справжнє повернення української мови в ефір усіх телеканалів?
— Складне запитання. Особливо щодо загальнодержавних каналів. Якщо говорити про місцеве телебачення, то для нас виконання цього закону не є чимось складним. У нас і до нього мовлення відбувалось на 100 відсотків українською мовою, і ситуація не змінилась. Щодо повноцінного повернення української мови в ефір, підкреслюю, усіх телеканалів, то про це говорити рано. Тому що народні депутати прийняли закон, який встановлює перехідний період тривалістю рік, протягом якого всю власну продукцію телеканалів вважають україномовною, навіть якщо вона виконується російською мовою. із жовтня 2018 року ситуація має істотно змінитися. Національна рада виступає за скорочення цього перехідного терміну, ми пропонуємо завершити його навесні цього року і перейти на українську мову в телеефірі. Якщо ми зможемо це зробити через народних депутатів, це значно прискорить процес.
— Пане Ігоре, які б ви виокремили проблеми, притаманні прикарпатським медіа, і якими бачите перспективи розвитку ЗМІ в області?
— Важливою проблемою нашої області через рельєф місцевості є складність покриття телевізійним та радіосигналом. До цього часу є так звані «білі плями» щодо радіо: Надвірнянський район, частина Городенківського району, Болехів. Запуск мовлення в Надвірній та селі Гарасимові Тлумацького району має виправити цю ситуацію. Очікуємо нових конкурсів на ефірне радіомовлення у Городенці, Калуші, Рогатині, Долині. Щодо телебачення, то в планах є збільшення кількості веж, з яких відбуватиметься трансляція цифрового сигналу. Ефірне телебачення досі не має достатнього покриття в Івано-Франківській області. Маю велику надію на розбудову мереж радіомовлення місцевими радіостанціями. Нас чекає багато роботи цього року, яка має принести позитивні зрушення.
