Дмитро Жигальов на початку повномасштабного вторгнення вивіз сім’ю зі Словʼянська до Верховини Івано-Франківської області. Сам долучився до лав 102 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Дмитро Жигальов служить у мінометній батареї 201 батальйону.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про службу військовослужбовець розповів у відео на Facebook-сторінці 102 бригади.
Дмитро Жигальов мав двох братів та сестру. Утрьох на початку великої війни пішли на фронт. Середній — загинув. Молодший служить разом з ним у 201 батальйоні, в одному підрозділі.
“Я не з тих людей, який заїде у Карпати й буде ховатися серед смерек. Хлопці з Карпат захищають зараз мою домівку, тому ми втрьох пішли у військкомат. Ми — у мінометній батареї 201 батальйону. Це стало важливим моментом для нашої підтримки: разом легше, адже знаєш, що поруч рідна людина, яка завжди допоможе. Мій середній брат був коригувальником, молодший — техніком, а я служу у мінометній батареї. На жаль, війна забрала одного з нас. Загибель брата стала важким ударом, але вона також зміцнила зв’язок з молодшим братом. Ми пам’ятаємо його, але не оплакуємо — він би цього не хотів”, — розповідає Дмитро Жигальов.
Після початку вторгнення РФ військовослужбовець перевіз сім’ю зі Солов’янська у Верховину — його дитині тоді було три роки.
“Було страшно, але ми зробили вибір не тікати далеко. Сім’ю я вивіз до Верховини, де вона знайшла безпечний прихисток. Але сам я не міг залишатися осторонь і вже за кілька місяців приєднався до військових”, — говорить боєць.
Дмитро Жигальов каже, що до цього ніде не служив, не тримав зброї та не проходив вишкіл.
“Мене виховали батьки так, щоб я не брав чужого і захищав своє, любив своє. Тому мені не дуже сподобалося, що якийсь “сусід” зайшов до нас. Нам було не до підготовок. Ворог наступав, тому набиралася досвіду на фронті”, — додає військовий.
Окрім цього, разом з Дмитром та його молодшим братом почав служити похресник їхнього загиблого брата.
“Йому лише 19 років, але він — сміливий і рішучий хлопець. Ми допомагаємо йому адаптуватися, підтримуємо, навчаємо всього, що знаємо самі”, — каже Дмитро Жигальов.
Після закінчення війни військовослужбовець хоче повернутися додому, побудувати дім в лісі та дбати про родину.
