Історія бійця 102 бригади Дмитра Жигальова
Диван на коліщатках в темній вітальні

Історія бійця 102 бригади Дмитра Жигальова

Автор: Олег Мамчур
17/01/2025 21:14
-Реклама
-Реклама
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
-Реклама
-Реклама
Новий житловий центр у місті City by Blago
-Реклама

Дмитро Жигальов на початку повномасштабного вторгнення вивіз сім’ю зі Словʼянська до Верховини Івано-Франківської області. Сам долучився до лав 102 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Дмитро Жигальов служить у мінометній батареї 201 батальйону.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт зарядних станцій BGA, якість і надійність.
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”

“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.

Про службу військовослужбовець розповів у відео на Facebook-сторінці 102 бригади.

Дмитро Жигальов мав двох братів та сестру. Утрьох на початку великої війни пішли на фронт. Середній — загинув. Молодший служить разом з ним у 201 батальйоні, в одному підрозділі.

“Я не з тих людей, який заїде у Карпати й буде ховатися серед смерек. Хлопці з Карпат захищають зараз мою домівку, тому ми втрьох пішли у військкомат. Ми — у мінометній батареї 201 батальйону. Це стало важливим моментом для нашої підтримки: разом легше, адже знаєш, що поруч рідна людина, яка завжди допоможе. Мій середній брат був коригувальником, молодший — техніком, а я служу у мінометній батареї. На жаль, війна забрала одного з нас. Загибель брата стала важким ударом, але вона також зміцнила зв’язок з молодшим братом. Ми пам’ятаємо його, але не оплакуємо — він би цього не хотів”, — розповідає Дмитро Жигальов.

Після початку вторгнення РФ військовослужбовець перевіз сім’ю зі Солов’янська у Верховину — його дитині тоді було три роки.

“Було страшно, але ми зробили вибір не тікати далеко. Сім’ю я вивіз до Верховини, де вона знайшла безпечний прихисток. Але сам я не міг залишатися осторонь і вже за кілька місяців приєднався до військових”, — говорить боєць.

Дмитро Жигальов каже, що до цього ніде не служив, не тримав зброї та не проходив вишкіл.

“Мене виховали батьки так, щоб я не брав чужого і захищав своє, любив своє. Тому мені не дуже сподобалося, що якийсь “сусід” зайшов до нас. Нам було не до підготовок. Ворог наступав, тому набиралася досвіду на фронті”, — додає військовий.

Окрім цього, разом з Дмитром та його молодшим братом почав служити похресник їхнього загиблого брата.

“Йому лише 19 років, але він — сміливий і рішучий хлопець. Ми допомагаємо йому адаптуватися, підтримуємо, навчаємо всього, що знаємо самі”, — каже Дмитро Жигальов.

Після закінчення війни військовослужбовець хоче повернутися додому, побудувати дім в лісі та дбати про родину.