“Гетьманські вали” — сквер, який розташований позаду Палацу Потоцьких в Івано-Франківську. Як розповіла Суспільному Карпати краєзнавиця Олена Бучик, на початку ХІХ століття він був популярним місцем відпочинку. Тут гуляли няньки з маленькими паничами, а служниці пліткували про своїх панів-господарів та знайомилися із солдатами.
“Ці “вали” залишилися після фортечних укріплень. Перші фортечні укріплення Станиславова мали шестикутну форму. Їх звів архітектор Франсуа Корассіні. Але в 1860-х роках архітектор Шарль Бенуа добудував фортецю і два бастіони, які захищали новозбудований Палац Потоцьких”, — розповідає краєзнавиця.
За її словами, вже за австрійських часів фортечні укріплення розібрали, а оборонний рів засипали землею. У 1876 році бургомістр Іґнацій Камінський розпорядився облаштувати тут сквер, який отримав назву “Гетьманські вали”.
“Засновник міста Андрій Потоцький мав титул “Гетьмана Польного Коронного”. Фактично, ця посада у давній Речі Посполитій відповідала заступнику головнокомандувача армії. Польний — тому, що гетьман мав бути в полі, наглядати за армією, контролювати їхні дії. Тому — титул “Гетьман Польний Коронний”, — каже Олена Бучик.
За її словами, спочатку цей сквер не був популярним для прогулянок, але згодом усе змінилося.
“Особливо тут любили відпочивати служниці, коли мали вільний час від хатньої роботи, і няньки з маленькими дітьми. Служницями були переважно молоді дівчата. Вони нерідко тут знайомилися із солдатами з місцевого гарнізону і заводили романи. Тому ввечері цей сквер був традиційним місцем для зустрічі закоханих пар”, — каже краєзнавиця.
І хоч з плином часу “вали” втратили прикметник “гетьманські”, однак ця зелена зона залишається місцем, де гуляють матусі з дітьми, відпочиває молодь та старше покоління.
