В Україні – понад 60 тисяч дітей, які позбавлені батьківської опіки. З них – близько дев’яти тисяч – сироти, або були вилучені з родин за час повномасштабної війни.
Всі вони мріють про повноцінну сім`ю та батьківську любов і турботу, пише Правда.іф з посиланням на Подробиці.
Чи змінилася під час війни процедура усиновлення та створення прийомних сімей? Та наскільки активно нині українці приймають таких дітей у свої родини? Розбиралася Жанна Дутчак.
Це Вікторія, їй майже 17. В серпні виповнюється 17. І вона у нас у сімʼї два з половиною роки. Наступний у нас був Давид, йому зараз 12 і він майже два роки в родині.
Наталя знайомить зі своєю великою родиною. В неї п’ятеро дітей, і всі прийомні. Вже більше року родина живе в евакуації в Івано-Франківську. Їх рідне місто Оріхів – за п’ятдесят кілометрів від Запоріжжя – росіяни нещадно обстрілюють.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
Воно знаходиться в 5-7 кілометрах від окупованої території. Найближче село Нестерянка – воно вже окуповане. Зараз місто розбите на 80 відсотків. Жодної школи нема цілої, нема жодного дитячого садочку, ні аптеки, ні лікарні.
Наталя розповідає: першу дитину взяла на виховання із дитячого будинку десять років тому.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
В мене своїх дітей нема, і тому я вирішила чому б якісь дитині не подарувати сім’ю, не подарувати тепло, домашній очаг і таким чином в мене появилася перша дитина. Дитині було 10 років. Дівчинку звати Женічка.
Того ж року Наталі запропонували взяти ще одну дівчинку… Так у неї з’явилася друга донька-підліток – Каріна. Відтоді сім’я поповнювалась ще тричі. Нині Наталя – багатодітна мама, сама виховує прийомних дітей. Найстарша Женя – зараз вже живе окремо.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
Я їх люблю не менше ніж мами люблять своїх дітей. Мені здається, що всі мої діти навіть трішки схожі на мене (сміється) є таке, так? І мені це дуже приємно.
І в кожної дитини – своя непроста історія. Вони були позбавлені батьківського піклування. Опинилися в дитячому будинку. Та які би не були там хороші умови, замінити повноцінну сім’ю, впевнена жінка, жоден заклад ніколи не зможе.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
Всі діти хочуть любові, всі діти хочуть сімʼї, всі діти хочуть батьків, і всі діти хочуть, аби вони були потрібні. Тому що інтернатна система – це система, яка б вона не була.
Вікторія, прийомна донька Наталії:
Я не кажу, що в притулку погано, але в сімʼї набаго краще. Тому що це дім, притулок – це притулок, а коли ти йдеш зі школи додому і ти розумієш, що ти прийдеш і тебе там чекають як дитину, а не як роботу. Тебе чекають як дитину, тебе обнімуть.
Наталя змогла подарувати дітям материнську любов і турботу. Нині вони одна велика дружня родина.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
Коли в школу приходиш, мої діти дуже сильно переживають, аби їм не казали, що прийомна мама. Вони завжди кажуть – ми ж рідненькі твої. Я кажу – звісно. Ви мої ріднесенькі.
Зараз родина готується до чергового поповнення. Взяти ще одного братика або сестричку попросили самі діти, каже жінка.
Вікторія, прийомна донька Наталії:
Є діти, яким потрібне батьківське піклування, любов. І їм теж треба мама, і вони теж хочуть відчути любов, сімʼю, турботу. Зараз війна, батьки помирають, діти потрапляють у притулок.
Взяти дитину із дитячого будинку Наталя може і під час війни. Умови і процедура – практично не змінилися. Так само як і перелік документів.
Наталя Дмитрієва, прийомна мама:
Особливо такого нічого немає. Це не складно, абсолютно не складно, головне – аби була мета. Задалися метою і швидко це все робиться.
Перелік необхідних паперів, пояснюють у соцслужбі, не змінився.
Ірина Рохман, начальник служби у справах дітей:
Якщо ми говоримо чи про усиновлення, чи про опіку, чи про прийомну сімʼю ДБСТ – документи є для всіх одинакові. Це паспорт, довідка про несудимість, довідка про те, що ви фізично здорові і можете бути усиновлювачем, довідка за останні півроку, де ви працюєте, заробітньої плати і акт обстеження нас у вас у житлі.
На сьогодні, за даними Національної соціальної сервісної служби, в Україні понад 60 тисяч дітей позбавлені батьківської опіки. З них – близько дев’яти тисяч – додалися за час великої війни.
Ірина Рохман, начальник служби у справах дітей:
Якщо ми говоримо про дітей позбавлених батьківського піклування, то бачимо за останні два роки практично вдвічі збільшилася кількість дітей, які є судом позбавлені. І батьки почали ще більше зловживати нарко- і алкозалежністю.
В Національній соціальній сервісній службі порахували, за час повномасштабної війни в Україні всиновили вдвічі менше дітей, аніж у довоєнний 21-й рік. Щоправда, є громади де ця цифра зросла.
Ірина Рохман, начальник служби у справах дітей:
Кандидатів на усиновлювачі у нас збільшилося. Якщо попередні роки у нас було 10-12, то за цей рік у нас є біля 20 кандидатів на усиновлювачі.
У Франківській громаді є ще тридцять діток, які чекають на нову родину. Заявку на усиновлення можна подати навіть дистанційно. Така онлайн-послуга є в додатку “Дія”.
