Андрій родом з Івано-Франківської області, закінчивши університет одразу долучився до війська у 211 понтонно-мостову бригаду на посаду механіка водія, пише новинний ресурс Правда іф, із посиланням на прес-службу 211-ї понтонно-мостової бригади.
У чому полягає робота механіка-водія та в чому її важкість?
«Чому механік-водій, а не водій механік?! Бо спочатку ти ремонтуєш, обслуговуєш цю техніку, а вже потім на ній виконуєш завдання. Вона має бути справна на воді і на суші, бо ти несеш відповідальність не лише за своє життя, а й за життя побратимів, і це велика відповідальність!
Складність моєї роботи полягає у тому щоб чути один одного, розмовляти на мові поглядів. Але ми справжня команда, яка працює злагоджено на результат, тому проблем не виникає.»
За період служби у ЗСУ, військовослужбовці бригади стали для Андрія не лише побратимами, а й справжньою військовою родиною.
«З того моменту як я потрапив у військо, в моєму житті багато чого змінилось. Наші хлопці стали для мене дуже близькими друзями та братами. Ми завжди злагоджено працюємо, виконуємо всі поставлені задачі, довіряємо один одному та стоїмо пліч-о-пліч!
У нашій бригаді багато досвідчених фахівців, спеціалістів за своїм напрямком, які мають неабиякий життєвий досвід, можуть допомогти, навчити та поділитись досвідом. Кожен з нас не просто ризикує своїм життям, а викладається на повну, для того щоб виконати всі завдання та захистити свою Батьківщину!»
Військовослужбовець перебував на Покровському та Краматорському напрямках, де виконував бойові та спеціальні завдання, отримав поранення, та повернувся на службу. Український захисник нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України».
«Мій перший виїзд це страшні звуки вибухів, арт обстріли, тоді було дійсно лячно…але з часом, звикаєш до всього, та головне, це те, що я ніколи не нехтую технікою безпеки, бронік, каска, зброя, все має бути обов’язково при мені! Війна не має перерви чи вихідних і потрібно робити все можливе не покладаючи рук, щоб зупинити ворога!
Перебуваючи на Сході, у мене з’явився кіт, якого я назвав Гільза та забрав додому. Адже у армії забезпечують не лише одягом, взуттям і харчуванням, а й домашніми улюбленцями.»
Для Андрія, служити Україні та українському народові – це відданість своїй справі, своїй країні та своїм побратимам!
«Є одна фраза: «Не буде там нас, не буде там вас.» Війна торкається всіх, і ворог так просто не зупиниться, і я пишаюсь тим, що я у лавах ЗСУ, що служу у 211 понтонно-мостовій бригаді. Тому я разом з побратимами щоденно докладаємо максимум зусиль задля нашої Перемоги!»
