Іван Маківничук з Верховинщини – сировар у третьому поколінні. Чоловік 5-6 днів живе у присілку Синиці на висоті 860 метрів над рівнем моря. Там він виготовляє коров’ячу бриндзу.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Сир з 2020 року отримав географічне зазначення і має вимоги щодо приготування. Виробляти продукт потрібно у високогір’ї, не нижче 700 м над рівнем моря.
Сир повинен складатися з понад 70% коров’ячого молока. Решта — 30% — з овечого чи козячого молока від місцевих порід тварин.
Іван Маківничук виготовляє тільки з коров’ячого молока.
“Зараз у нас — п’ять корів, один бичок, два маленькі, яким виповнилося місяць або два, і дві телички маленькі”, — розповідає сировар.
О 7:00 чоловік доїть корів власноруч або доїльним апаратом. Далі виливає молоко у чан.
“Ставимо варити молоко. Зараз воно вже має нагрітися до 32°C-33°C, іноді — до 34°C-35°C, і потім заквашуємо пепсином (ферментом шлункового соку — ред.). Коли сир вже зловиться у чані, чекаємо, коли жентиця (сироватка — ред.) підніметься наверх трішечки. Збиваємо і збираємо сир на день-півтора, щоб стекла уся жентиця”, — каже Іван Маківничук.
Опісля сир ставлять наверх – там його коптитимуть кілька днів, тому й підтримують вогонь цілодобово.
“Цей сир, наприклад, 10-денної витримки. Він вже трішечки відрізняється, ніж цей — 5-денний. Але, в принципі, хто який любить”, — розповідає господар.
Раз у тиждень чоловік спускається у Верховину, щоб знести виготовлений сир, і далі повертається до ватри, де продовжує віковічну традицію — варить біле золото гуцулів.
