27-річний Олег Саєнко із Житомирщини став на захист країни у січні 2023 року. У квітні боєць отримав поранення під Бахмутом.
Упродовж восьми місяців лікування в Івано-Франківську Олег переніс два десятки операцій. Поки військовий проходить реабілітацію, два його молодші брати продовжують боронити Україну.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Історією Олега Саєнка поділилися на Facebook-сторінці Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
Боєць отримав поранення плеча та правої ноги, коли йшов на штурм. Його оглушило і засипало землею. Побратими відкопали Олега і перетягнули до місця, де можна було перечекати. Евакуація воїна була непростою.
“Олега занесли в підвал, переклали турнікети. Винесли до машини, а вона вже побита уламками. Повернулися у підвал, віднесли його до стіни. Прилетіла міна поряд, і бійцю поранило другу ногу та лице. Турнікетів уже не було, тож він зняв пасок зі штанів і скільки міг, перетягнув ногу”, — пишуть на сторінці медзакладу.
Після цього побратими забрали Олега з підвалу на ношах і повезли до бахмутської дороги. Там його перевантажили на іншу “швидку”. Боєць отямився вже в лікарні у Краматорську, коли йому ставили перший апарат зовнішньої фіксації. Далі — три дні у реанімації в медзакладі у Дніпрі та приїзд в Івано-Франківськ.
Олег Саєнко переніс понад 20 операцій на ногах та спині. Окрім травмованих ніг, у нього перебита лопатка. Боєць каже: йому важко відходити після операцій та знову ставати на ноги.
“Розходився тільки, а тут операція — і я вже лежу. Мені важко, у мене ускладнення. Потім відходжу, стабілізуюся. Знову операція — і я знову лежу”, — говорить військовий.
Коли Олег отримав поранення, його 21-річний брат-строковик Руслан був на Південному напрямку. Зараз він у відпустці, провідує брата і допомагає батькам та двом неповнолітнім братам з господарством.
“Батьки дуже важко сприйняли й пережили звістку про поранення Олега. Особливо мама, хоча вона й старається не показувати, як їй тяжко. Вона не знала до останнього, що Олег воює. Його мобілізували 3 січня, але від мами приховували, що він — на фронті, бо “серце не залізне”. Казали, що старший брат у Миколаєві на навчаннях”, — каже Руслан Саєнко.
Руслана призвали на строкову службу восени 2021 року. Після відпустки він повернеться до місця служби біля білоруського кордону. Він каже: планує підписати контракт на військову службу, бо має передчуття, що війна надовго.
Його старший брат Олег після поранення перестав дивитися новини. Вночі він мучиться від болю, а вдень відволікається жартами з іншими військовими у палаті.
“Новин же йому вистачає і тих, які розповідає телефоном ще один рідний брат — 24-річний Роман, який зараз на фронті. Спершу Роман пішов на строкову службу, а потім підписав контракт. Воює з перших днів повномасштабної війни — Буча, Ірпінь, зачистка Херсона. Потім був на Донбасі, а тепер — на Запоріжжі”, — йдеться у дописі.
Поки Олег лікується, Руслан і Роман продовжують боронити Україну. Найбільше вони хвилюються не так один за одного, як за маму. А ще бійці переймаються за своїх молодших братів, щоб війна не дісталася їм у спадок.
