З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Про це заявив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у прямому ефірі «Живого телебачення», повідомляючи рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи.
Про це повідомляє Правда.іф з посиланням на пресслужбу УГКЦ.
«Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації:
А. УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії.
Б. Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого», — йдеться у 5-й постанові 93-ї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася 1–2 лютого 2023 у Львові-Брюховичах.
Блаженніший Святослав розповів, що календарна реформа УГКЦ матиме два етапи.
«Зараз ми зробили перший крок. Другий стосується святкування Пасхи. Зараз є дві пасхалії — візантійського світу (стара пасхалія), і римо-католицької Церкви (григоріанська пасхалія). У 2025 році ми святкуватимемо річницю Нікейського собору. Наразі ведеться дискусія щодо спільної оновленої пасхалії, яка дасть змогу цілому християнському світові святкувати Пасху разом», — зазначив він.
Пояснюючи, чому рішення про перехід Церкви в Україні на новий стиль було зроблене саме тепер, Предстоятель розповів про кілька рацій, одна з яких – велика підтримка вірними календарної реформи.
«Тактичні рації полягали в тому, що ми не хотіли повторювати помилок ієрархів минулого — не хотіли нікого ні до чого примушувати. В останньому півріччі відбулася зміна — ще на початку 2022 року питання календаря розділяло українців. Пізніше, зокрема через війну, питання календаря вже не так розділяло як об’єднювало людей. Одностайність українців почала зростати. З іншого боку — певний час питання зміни календаря сприймалося як щось зовнішнє, нуртувало серед політичних кіл. І третя рація — більшість наших вірних на сьогодні вимагають цієї реформи. Це підтримка понад 90 % вірних».
