Йдеться про Романа Шухевича — одного з лідерів ОУН, ідеологів і практиків українського націоналізму і головнокомандувача УПА, відомого також як генерал-хорунжий Тарас Чупринка
Цікаві факти наводить Наталія Тихолоз у статті “ВИШИВАНКА В РОДИНІ ФРАНКІВ: від коду роду до коду народу”, передає Правда ІФ з посиланням на Вікна
“…За іронією долі, Іван Франко, який так любив носити вишиванки впродовж усього життя і виховав у цій традиції своїх дітей, похований був у чужій сорочці. Ольга Роздольська (дружина українського фольклориста і етнографа Осипа Роздольського) згадувала, що, коли заходились готувати покійного в останню путь, то «показалося, що нема ні однієї порядної сорочки. Тоді Бандрівський [шкільний приятель Івана Франка та адвокат, що був опікуном поета з часу його хвороби. – Н. Т.] послав когось до (покійної вже) Герміни Шухевичевої, що зараз-таки прислала гарну вишивану сорочку свого померлого мужа. В ту сорочку і стареньке вбрання вдягнули студенти покійника”.
Це було 28 травня 1916 року. Тоді, як і сьогодні, у повітрі пахло весною, війною і порохом…”
Як зазначає Богдан Тихолоз, Герміна Шухевич (уроджена Любович; 1852—1939) — українська громадська діячка, послідовниця емансипаційного руху Наталії Кобринської, ініціаторка та співзасновниця перших українських жіночих товариств у Львові: Клубу Русинок, Жіночої Промислової Спілки «Труд» та ін.
Її чоловік, Володимир Шухевич (1849—1915) — видатний учений-етнограф, автор епохальної праці «Гуцульщина» – справжньої енциклопедії культури, традицій і побуту українських горян-верховинців (у 5 томах; Львів: НТШ, 1897—1908), громадський діяч, педагог і публіцист, дійсний член НТШ, співзасновник, меценат і активний член цілої низки інших товариств та громадських установ (зокрема товариства «Просвіта», «Руського (Українського) Педагогічного Товариства», «Руська (Українська) Бесіда», «Боян», Музичного Товариства ім. Лисенка та ін.), редактор часописів «Дзвінок» та «Учитель».
