Про сучасні можливості лікування раку, ранню діагностику та майбутнє онкологічної медицини читачам Правда.іф розповідає медичний директор Прикарпатського онкологічного центру, головний експерт з онкології Івано-Франківської області Іван Куйбіда.
– Іване Степановичу, якщо ми говоримо про онкологію, на якому рівні сьогодні перебуває медицина? Наскільки можемо говорити про виліковність онкологічних захворювань?
– Якщо говорити загалом, онкологія вже давно перестала бути вироком. За останні десятиліття підходи до діагностики та лікування кардинально змінилися. Сьогодні багато онкологічних захворювань можна повністю вилікувати, а в інших випадках – досягти тривалого контролю над хворобою та забезпечити пацієнтові гідну якість життя. Звичайно, рак залишається складним захворюванням, яке потребує своєчасної діагностики, комплексного підходу та професійного лікування. Але можливості сучасної медицини суттєво розширилися. Найважливіша зміна – перехід від підходу, коли лікували переважно сам уражений орган, до персоналізованої медицини, коли враховують біологічні та молекулярно-генетичні характеристики конкретної пухлини. Сьогодні ми маємо можливість застосовувати не лише хірургічне лікування, хіміотерапію та променеву терапію, а й сучасні методи імунотерапії та таргетної терапії. Імунотерапія допомагає активувати імунну систему пацієнта, щоб вона могла ефективніше розпізнавати та знищувати пухлинні клітини. Таргетна терапія спрямована на конкретні молекулярні мішені, які забезпечують ріст і розвиток пухлини. Перед її призначенням проводять відповідні молекулярні дослідження, щоб визначити, чи буде певний препарат ефективним для конкретного пацієнта. Навіть при метастатичному процесі сьогодні в багатьох випадках можна контролювати захворювання протягом тривалого часу. Пацієнти продовжують жити, працювати, бути поруч із родинами, отримуючи необхідне лікування. Тому головне, що я хочу донести: онкологія – це не вирок. Це діагноз, із яким потрібно боротися, використовуючи можливості сучасної доказової медицини.
– Ви згадали, що змінилася навіть сама діагностика. У чому саме полягають ці зміни?
– Зміни відбулися практично на всіх етапах діагностичного процесу. Якщо згадати, якою була медицина ще 15-20 років тому, то можливості діагностики були значно обмеженішими. Сьогодні в Україні суттєво розширилася доступність комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, ультразвукової діагностики, сучасних лабораторних досліджень. Але особливо важливий прогрес відбувся в патологічній діагностиці. Колись основою було звичайне гістологічне дослідження тканини. Сьогодні ми маємо можливість проводити імуногістохімічні та молекулярно-генетичні дослідження, які дозволяють значно точніше визначати тип пухлини, її біологічні особливості та потенційну чутливість до певних препаратів. Це принципово змінює підхід до лікування. Ми вже не просто встановлюємо, де розташована пухлина, а намагаємося максимально точно зрозуміти її біологію. Саме тому сучасна онкологія дедалі більше стає персоналізованою. Ми підбираємо лікування не лише відповідно до локалізації та стадії захворювання, а й з урахуванням індивідуальних характеристик пухлини та стану пацієнта.
– Якщо говорити про онкологію загалом, чи можемо стверджувати, що онкологічні захворювання почастішали саме зараз?
– На жаль, статистика свідчить про зростання кількості випадків онкологічних захворювань. На це впливають різні чинники: старіння населення, зміни способу життя, вплив факторів ризику, а також покращення діагностики та виявлення захворювань, які раніше могли залишатися нерозпізнаними. Важливо розуміти, що збільшення кількості зареєстрованих випадків не завжди означає лише реальне зростання захворюваності. Частково це результат того, що медицина стала краще виявляти онкологічну патологію. Але є ще одна проблема – люди часто бояться почути онкологічний діагноз. Через цей страх відкладають обстеження, ігнорують симптоми, сподіваються, що все минеться самостійно. Це одна з найбільших помилок. Адже чим раніше виявлено захворювання, тим більше можливостей для ефективного лікування. На ранніх стадіях у багатьох випадках можна досягти повного одужання, іноді навіть за допомогою одного методу лікування або органозберігаючого оперативного втручання.
– Якщо говорити про раннє виявлення, чи можемо сказати, що люди стали свідомішими, а лікарі мають більше можливостей знаходити захворювання на початкових стадіях? Чи все-таки є пацієнти, які звертаються вже в запущеному стані?
– Позитивні зміни є, але проблема пізнього виявлення онкологічних захворювань залишається актуальною. Сьогодні проводиться системна робота щодо ранньої діагностики. Розвиваються програми скринінгу, активніше працює первинна ланка медичної допомоги, удосконалюється маршрутизація пацієнтів. Якщо сімейний лікар виявляє підозрілі симптоми або має підстави запідозрити онкологічне захворювання, пацієнта скеровують до спеціалізованого закладу для подальшого обстеження, встановлення діагнозу та визначення тактики лікування. Особливо важливо, щоб люди проходили рекомендовані профілактичні обстеження, навіть якщо нічого не болить. Адже на ранніх стадіях онкологічні захворювання часто не мають виражених симптомів. Ще один важливий аспект – зміни в лікуванні. Наприклад, променева терапія сьогодні вийшла на зовсім інший технологічний рівень. Сучасні лінійні прискорювачі дозволяють із високою точністю підводити необхідну дозу опромінення до пухлини, максимально обмежуючи вплив на навколишні здорові тканини. У нашому онкоцентрі ми також використовуємо сучасні технології променевої терапії, зокрема лінійний прискорювач Elekta Harmony та систему планування лікування RayStation. Крім того, розвиваються малоінвазивні методи лікування, зокрема абляційні технології, які дають змогу в окремих клінічних ситуаціях впливати на пухлинні утворення або окремі метастатичні вогнища без традиційного великого хірургічного втручання. Усе це розширює можливості лікування та допомагає покращувати його результати.
– Раніше багато лікарів скаржилися, що, дізнавшись про новоутворення, ще навіть не знаючи, доброякісне воно чи злоякісне, пацієнти зверталися куди завгодно, але не до лікаря. Чи можемо сьогодні говорити, що люди більше довіряють доказовій медицині?
– Ситуація поступово змінюється, але проблема залишається. Колись, почувши слово «онкологія», багато людей сприймали його як остаточний вирок. І замість того, щоб звернутися до профільного спеціаліста та розпочати лікування, пацієнти шукали альтернативні способи допомоги: зверталися до різноманітних цілителів, використовували мухомори, трави, уринотерапію та інші методи, які не мають доведеної ефективності в лікуванні раку. Особливо небезпечно, коли на цьому заробляють шарлатани. Людина перебуває у психологічно вразливому стані, боїться за своє життя, а хтось цим користується, переконує відмовитися від хіміотерапії чи іншого призначеного лікування, називаючи його шкідливим або непотрібним. У результаті пацієнт втрачає дорогоцінний час, хвороба прогресує, а можливості ефективного лікування можуть суттєво зменшитися. Я завжди наголошую: жодні альтернативні методи не повинні замінювати лікування, ефективність якого доведена науковими дослідженнями. Ми повинні довіряти доказовій медицині, звертатися до кваліфікованих спеціалістів і не відмовлятися від лікування через поради людей, які не несуть відповідальності за його результати.
– Якщо ми говоримо про такий діагноз, як рак, чи можемо стверджувати, що він уже не повинен сприйматися як щось безнадійне?
– Безумовно. Але тут важливо правильно розуміти ситуацію. Не кожен онкологічний діагноз означає повне одужання, проте для багатьох пацієнтів сучасна медицина має реальні можливості допомогти. Ми бачимо результати лікування, спостерігаємо за пацієнтами, які завершили терапію, повернулися до звичного життя, працюють, створюють сім’ї, виховують дітей. Навіть якщо захворювання потребує тривалого лікування, існують різні лінії терапії. Якщо одна схема з часом перестає бути ефективною, за наявності відповідних показань лікарі можуть переходити до наступної. Важливо, що після завершення основного лікування пацієнт не залишається без медичного супроводу. Він перебуває під наглядом лікарів, проходить контрольні обстеження, що дозволяє своєчасно виявляти можливі зміни. У нашій практиці є багато історій людей, які пройшли складний шлях лікування, подолали хворобу та сьогодні живуть повноцінним життям. І для лікаря це одна з найбільших професійних нагород.
– Але страх перед цим діагнозом у суспільстві все ще існує?
– Так, безумовно. На жаль, у суспільстві досі зберігається стереотип, що рак – це невиліковне захворювання. Але медицина розвивається надзвичайно швидко. Щороку з’являються нові препарати, технології діагностики, методи хірургічного та променевого лікування. Змінюється і сама хірургія. Сьогодні, якщо це дозволяє онкологічна ситуація, лікарі намагаються застосовувати органозберігаючі втручання, а також малоінвазивні методики, зокрема лапароскопічні операції. Активно розвивається роботизована хірургія. В Україні цей напрям ще не настільки поширений, як у провідних медичних центрах світу, але він поступово впроваджується. Те, що ще кілька десятиліть тому здавалося фантастикою, сьогодні стає частиною реальної клінічної практики. Тому я переконаний: суспільству потрібно змінювати ставлення до онкологічних захворювань. Не потрібно ігнорувати діагноз, але й не потрібно сприймати його як кінець життя.
– Якщо людині на початковій стадії встановлюють діагноз «онкологія», чи повинна вона розуміти, що це захворювання, яке має чіткі протоколи лікування, і потрібно просто рухатися за визначеним планом?
– Саме так. Онкологічне захворювання потребує чіткого, послідовного та науково обґрунтованого підходу до лікування. Але є важливий момент: у сучасній онкології рішення щодо лікування не повинно залежати лише від думки одного спеціаліста. Надзвичайно важливу роль відіграє мультидисциплінарний підхід. У нашому онкоцентрі клінічні випадки розглядаються мультидисциплінарними командами (МДК). До них залучаються лікарі різних спеціальностей: онкохірурги, хірурги, клінічні онкологи, хіміотерапевти, радіаційні онкологи, лікарі-патологи, фахівці з променевої діагностики та інші спеціалісти відповідно до конкретного клінічного випадку. Кожен фахівець оцінює ситуацію зі свого професійного погляду. Ми аналізуємо результати гістологічних і молекулярних досліджень, комп’ютерної томографії, МРТ, інших обстежень. Після цього визначаємо оптимальну тактику: чи потрібне оперативне втручання, чи варто розпочати з медикаментозного лікування, чи необхідна променева терапія, або ж потрібно поєднати декілька методів. Тобто кожен пацієнт отримує індивідуальний план лікування, сформований з урахуванням особливостей захворювання та загального стану здоров’я. І найголовніше – не потрібно боятися самого діагнозу. Потрібно боятися втратити час. Я завжди закликаю людей проходити профілактичні огляди, не відкладати обстеження та звертатися до лікарів за перших підозрілих симптомів. Для мене як для лікаря особливо приємно бачити пацієнтів, які повертаються після лікування не зі страхом в очах, а зі сльозами радості, тому що їм вдалося пройти цей складний шлях.
– Наскільки важливою є психологічна підтримка під час лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями?
– Психологічна підтримка є надзвичайно важливою складовою комплексного лікування. Почуте слово «онкологія» може стати для людини сильним психологічним потрясінням. Пацієнт часто не розуміє, що буде далі, боїться лікування, можливих ускладнень, переживає за свою родину та майбутнє. Саме тому важливо, щоб людина не залишалася зі своїм страхом наодинці. Велике значення має спілкування з лікуючим лікарем, який повинен доступно пояснити діагноз, можливості лікування, його етапи та очікувані результати. Важливою є також підтримка родини, близьких людей і професійних психологів. Пацієнт повинен розуміти, що він не сам у цій боротьбі, що поруч є команда фахівців, яка супроводжуватиме його на всіх етапах лікування. Звичайно, не існує чарівної пігулки, яка миттєво вилікує онкологічне захворювання. Іноді лікування тривале, складне, потребує терпіння та значних зусиль. Але сьогодні ми маємо набагато більше можливостей допомогти людині, ніж будь-коли раніше. Я хотів би, щоб кожен запам’ятав одну просту думку: не потрібно боятися слова «рак». Потрібно боятися втрачати час. Своєчасна діагностика, довіра до лікарів, доказове лікування та підтримка близьких – це те, що дає пацієнтові найкращі шанси на успішний результат. І саме заради цього щодня працює наша команда Прикарпатського клінічного онкологічного центру.
