Краєзнавець, дослідник та засновник групи «Ретро Франківськ» Ігор МЕНІВ продовжує знайомити читачів з архітектурною історією Івано-Франківська, зокрема, як змінилося наше місто за останнє століття.
Івано-Франківський локомотиворемонтний завод — одне із найстарших підприємств Прикарпаття, пише Ратуша.
Засноване в 1866 році в місті Станіславі (зараз Івано-Франківськ) як головні машинні майстерні Львівсько-чернівецької залізниці, на якій з 1 вересня того ж року почався регулярний рух потягів. У 1870 році підприємство стало найбільшим у Галичині.
У 1912 році на підприємстві працювало 1000 осіб. У 1939 році підприємство перейменували на паровозоремонтний завод.
У червні 1941 р. значну частину обладнання і спеціалістів евакували в м. Уфу. Німецькі окупанти відновили роботу підприємства, але під час відступу вивезли частину обладнання й підірвали один з корпусів заводу. 27 липня 1944 року під час звільнення міста від фашистів бої йшли й на території заводу. Довоєнного рівня виробництва завод досягнув в 1947 році.
За час свого існування завод пройшов усі стадії технічного розвитку — від гужового транспорту і трансмісії до сучасних верстатів. У 1977 році завод пережив своє друге народження. Цього року був відремонтований перший тепловоз із гідравлічною передачею, а в 1979 році — останній паровоз.
У зв’язку з переходом заводу на ремонт тепловозів були реконструйовані всі цехи та ділянки без зупинки виробництва. Тепер це локомотиворемонтний завод.
Зараз можна з впевненістю сказати, що Івано-Франківський локомотиворемонтний завод є успішним та перспективним підприємством. Це видно по тому що за останні роки роботи підприємства зріс попит на товари та послуги ІФЛРЗ.
Сьогодні ведуться торгівельні переговори з представниками близького зарубіжжя на поставку великих партій продукції на їх промислові ринки. Це означає що в близькому майбутньому географія продаж товарів від ІФЛРЗ помітно зросте.
