У Франківську є частка людей, які мають обмежені можливості, але водночас живуть повноцінним життям, починають стосунки і створюють сім’ю.
Про це 4 травня розповіла завідувач відділу Центру планування сім’ї Оксана Мазурок під час прес-зустрічі на тему “Доступність питання планування сім’ї з людьми із обмеженими можливостями”, пише Бріз.
За словами Оксани Мазурок, проблема зараз полягає в тому, що такі жінки не мають можливості для побудови якісної комунікації та потребують індивідуальної консультації в питанні можливості створити сім’ю. Також у них часто виникають проблеми із пересуванням, адже інфраструктура міста не надто дозволяє вільно рухатись.
На обліку в відділі Центру планування сім’ї стоять жінки з ДЦП, глухонімі, візочники. Одною із них є Бонтарева Марина. Вона має церебральний параліч. Дівчина переїхала до Франківська і теж зіштовхнулась із рядом проблем.
“Я була на обліку у іншого гінеколога, але вона сказала, що з такими проблемами не готова мене вести, тому порадила іншого лікаря. Ми прийшли до Оксани Несторівни. Мене оглянули і до сьогодні нас веде вона. Звичайно, що виникали проблеми, було важко ходити, але допомагав чоловік і я народила здорову дитину.”
Зараз у відділі Центру планування сім’ї відкритим залишається питання закупівлі гінекологічних крісел, які адаптовані до людей з обмеженими можливостями. Оксана Несторівна має надію, що невдовзі все ж вони будуть закуплені. Наразі облаштували зручний для візочків вхід в будівлю.
Також відділ Центру планування сім’ї активно співпрацює з перекладачами із жестової мови. Одною з них є Семанишин Ганна.
“У нас на обліку в місті є 651 нечуючих: із них 353 – жінки і 81 дітородного віку. Ми часто приходимо сюди і, обійшовши усі кабінети, бачимо хороше і ввічливе відношення до наших нечуючих людей.”
Також Ганна Яківна розповіла, що перекладачі зараз отримали можливість завжди бути поряд з нечуючими жінками. Допомагає в цьому телефон та програми, які мають функції відеозв’язку.
Про свою вагітність розповіла і відома франківка Христина Сирова-Ковалишин. Дівчина уже на дев’ятому місяці вагітності і добре знає про виклики, з якими стикаються жінки у візочках.
“Тільки в моєму колі знайомих є близько 200 жінок з інвалідністю, які вже або стали мамами або ж планують стати. Їм так чи інакше доводиться стикатись з труднощами пересування містом.”
Також дівчина наголошує, що дуже важливе саме розуміння з боку містян і підприємців. Бо, до прикладу, деякі установи зовсім не обладнані до потреб інклюзивної людини. Тож Христина із своїм чоловіком організовують майстер-класи, семінари, тренінги і об’єднювати людей. Бо самі жінки часто бояться народжувати, бо не знають чи це безпечно.
