У приміщенні івано-франківського Будинку нічного перебування запрацювали Центр допомоги людям, які перебувають у безпорадному стані, та Центр для людей, які постраждали від домашнього насилля. Також у місті обговорюють перспективу відкриття соціального гуртожитку для бездомних,
які працюють, але не мають грошей на власне житло. Таку ідею планують спершу випробувати на базі Будинку нічного перебування, виділивши для цього кілька кімнат – пише “Західний кур’єр“.
Будинок нічного перебування для бездомних в Івано-Франківську на вулиці Млинарській функціонує з 2007 року. Його керівник Іван Боберський розповідає, що спершу заклад тіснився у підвальному приміщенні. Цьогоріч його розширили, задіявши і перший поверх будівлі, де колись розташовувався міліцейський приймальник-розподільник. Коштом міської влади приміщення площею 300 квадратних метрів реконструювали відповідно до державних стандартів, замінили комунікації, провели ремонтні роботи і створили там всі належні умови для перебування людей, які потребують тимчасового прихистку.
А у підвалі натомість відкрили Центр допомоги особам, які перебувають у безпорадному стані. Найчастіше – внаслідок сп’яніння. Відкриття такого закладу, куди б доставляли людей у стані сп’яніння, які не потребують медичної допомоги, ініціював міський голова Руслан Марцінків. Бо таке питання залишалося проблемним для міста.
Замість витверезника
Не кожному, хто напився, потрібна медична допомога. У більшості випадків п’яному достатньо відіспатися і прийти до тями. У лікарнях такі люди лише додавали проблем медперсоналу і створювали незручності пацієнтам. А із закриттям витверезників, окрім лікарень, їх не було куди доставляти. Тому створення Центру допомоги особам, які перебувають у безпорадному стані, було на часі.
«З 1999 року в Україні закрили так звані витверезники, бо їх визнали порушенням прав людини і міжнародних конвенцій. Але люди пити і напиватися не перестали. Тому постала необхідність такого закладу, де б люди, які перебувають у безпорадному стані внаслідок сп’яніння, могли прийти до тями. Але це не витверезник. Ми не надаємо лікувальних послуг. Ми лише спостерігаємо за людьми, яким потрібно відійти від алкоголю», – каже І.Боберський.
За його словами, наразі у цьому Центрі є дві кімнати – для чоловіків та жінок – на 10 ліжкомісць. Фактично він розпочав свою роботу три тижні тому, бо до того ще тривали підготовчі роботи, укладали договори, залучали медиків. Зараз тут працюють кваліфіковані медпрацівники Центральної міської клінічної лікарні, під наглядом яких люди у стані сп’яніння приходять до тями, а громадський порядок охороняють співробітники Муніципальної варти, бо клієнти є різні – хтось тихо відсипається, хтось буянить. Щодня сюди наразі доставляють 2-3 людей. Але згодом, очевидно, буде більше. Адже людей у безпорадному стані не можна залишати напризволяще.
І.Боберський каже, що розроблений алгоритм дій між поліцією і медиками, які доставляють у заклад людей у безпорадному стані. «Коли надходить виклик до п’яних, виїжджає поліція і викликає «швидку». Медики оцінюють стан людини. Якщо у неї нема ушкоджень і вона не потребує госпіталізації, її везуть до нас. Медики дають нам документ, що людина не потребує стаціонарного лікування, і на його підставі ми її приймаємо. Комісійно складаємо опис речей, які є в людини. Коли людина приходить до тями і хоче покинути заклад, вона підписує документ, що отримала всі свої речі, згідно з описом, і може йти. Але людина може виявити бажання й залишитися в нашому закладі ще на якийсь час», – пояснює керівник Будинку нічного перебування.
Тимчасовий притулок і соціальні послуги
Людям, які уже соціалізувалися, не п’ють і мають бажання, так би мовити, почати своє життя з чистого аркуша, але не мають житла, Будинок нічного перебування надає тимчасовий притулок та інші соціально-побутові послуги. Для цього в його штаті є 15 осіб та 3 соціальні працівники. А на першому поверсі закладу створені умови для проживання в окремих кімнатах на трьох осіб. Загалом заклад розрахований на 20 ліжкомісць. Людей, які ночують тут кілька разів, бо не мають свого житла, скеровують у Центр обліку.
«Людина пише заяву, а ми перевіряємо, чи дійсно вона перебуває в стані бездомності. Адже, відповідно до закону, якщо виявиться, що людина має приміщення, яке може використовувати для проживання, у своїх послугах ми змушені їй відмовити, бо вона не є бездомною. Буває, що люди здають свої квартири, а просяться до нас пожити, – каже І.Боберський. – Якщо ж людина дійсно не має житла і є бездомною, ми надаємо їй тимчасовий притулок і беремо її на облік».
Зараз, за словами І. Боберського, на обліку перебуває сім десятків осіб. Будинок нічного перебування надає дві основні послуги. Це, власне, послуги притулку, куди входять і соціально-побутові послуги: банно-пральні, обстеження медиком, гуманітарна допомога одягом і взуттям, харчування. А також – представництво інтересів бездомних осіб. Це і відновлення документів, і реєстрація місця проживання за юридичною адресою закладу, пошук рідних і встановлення родинних зв’язків, влаштування на лікування чи в геріатричні пансіонати, допомога у призначенні пенсій тощо. Загалом з початку року Будинок нічного перебування надав своїм підопічним 8-9 тисяч соціальних послуг.
«У нас є хороша співпраця з релігійними та громадськими організаціями. Благодійним фондом «Карітас», Мальтійською службою, Церквою християн баптистів, Спільнотою святого Егідія, низкою приватних підприємців. Нещодавно підписали меморандум з Екологічною лігою. Люди відгукуються, – каже І.Боберський, – бо знають, що вся допомога у нас обліковується і надається тим, хто дійсно цього потребує. Про це ми завжди звітуємо на сторінці закладу у фейсбуці.
Зігріють, захистять, поселять
На базі Будинку нічного перебування також діє сезонний цілодобовий пункт обігріву. Колись їх розгортали і у міських лікарнях, але зараз, через пандемію коронавірусу, цілодобовий пункт обігріву є лише тут. Ним можуть скористатися усі охочі. «У нас є окрема кімната, куди може зайти будь-хто. Посидіти, погрітися, попити гарячого чаю, – каже І. Боберський. – Відвідувачів ми собі для обліку записуємо. Якщо це люди без постійного місця проживання, розповідаємо їм про наш заклад і пропонуємо скористатися іншими нашими послугами».
З вересня у закладі запрацював і Центр для людей, які постраждали від домашнього насилля, для якого тут відвели дві кімнати на першому поверсі. «Це не зовсім наша робота. Але на час, поки створюється такий офіційний центр, ми взяли на себе такі функції, щоб забезпечити людям, які постраждали від домашнього насилля, тимчасовий притулок», – каже І.Боберський.
За його словами, такими послугами уже скористалися чотири сім’ї. «Як правило, це матері з дітьми, які потерпають від домашнього насилля. До нас їх привозить поліція, яка виїжджає на сімейні скандали, – каже І.Боберський. – Ми забезпечуємо їм тимчасовий притулок і скеровуємо до Служби у справах дітей, сім’ї та молоді, яка уже їх скеровує у профільні заклади, реабілітаційні центри. Була одна жінка з чотирма дітьми. Вони у нас пробули чотири години. Попросили зв’язатися з рідними в селі. Зателефонували, поговорили, викликали їм таксі і відправили до рідних».
Керівник Будинку нічного перебування також поділився своєю ідеєю щодо відкриття у місті соціального готелю для бездомних людей, які уже соціалізувалися, реінтегрувалися в суспільство, працюють і хочуть жити краще. Але мають велику проблему – не володіють житлом.
«Скажімо, є людина бездомна. Вона працює, старається жити краще, але ми розуміємо, що не може придбати собі житло, бо воно дороге. Було б добре для таких людей відкрити соціальний готель, де б вони за якусь фіксовану плату змогли винайняти тимчасове житло, кімнату з необхідними умовами, – каже І. Боберський. – Думаю, що ми до цього дійдемо і уже це обговорювали. А спершу ми б могли виділити кілька кімнат для такого соціального готелю у нашому закладі, щоб подивитися, як це працюватиме».
Іван ГІРАК
[…] […]