«Між гідністю та Штатами». До чого Трамп схиляє Україну. Пише Главком.
«Зараз один із найважчих моментів нашої історії. Тиск на Україну – один із найважчих. Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором. Або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера. Або складні 28 пунктів, або вкрай важка зима – найважча – та подальші ризики. Життя без свободи, без гідності, без справедливості. І щоб ми вірили тому, хто напав уже двічі», – з таким невеселими словами президент України Володимир Зеленський звернувся до українців у День Гідності та Свободи. Глава держави анонсував дуже непростий та насичений на події наступний тиждень, протягом якого буде багато різноманітних спроб послабити та розсварити українців.
Саме наступного тижня Зеленський має провести телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом, під час якої буде обговорено план завершення війни. Цей документ Штати несподівано дістали з рукава і недвозначно натякають на необхідності його прийняття. Відмова може дорого коштувати Україні, це фактично підтвердив Зеленський у своїй промові. Але і підписання цього документа в нинішньому вигляді, фактично на російських умовах, на думку багатьох, буде аналогічною капітуляції України.
«Агресивні» терміни
«Засвітка» концепту мирного плану з 28 пунктів, який Київ цього тижня офіційно отримав від США, прогнозовано спричинила хвилю обговорення і в Україні, і в світі. Варіант плану не остаточний: Володимир Зеленський у четвер підтвердив, що Україна не згодна з багатьма пунктами проєкту і найближчими днями щодо нього будуть вестися дуже непрості перемовини з партнерами. Американські високопосадовці також натякають, що ці 28 пункти не остаточні та ще підлягають перегляду.
Про те, що Вашингтон покладає серйозні надії на цей план, свідчив візит до Києва міністра армії США Дена Дрісколла, який передав Зеленському письмову копію документа. Високий гість заявив, що має домовленості з українським президентом щодо «агресивних термінів підписання угоди», яка стане комплексним планом завершення війни в Україні. За задумкою американської сторони, для початку угода буде підписана між Україною та США, до якої згодом вочевидь планується долучити Росію та Європу.
Американське посольство в Україні після візиту Дрісколла недвозначно написало: «нарешті ситуація складається на користь миру, на який українці так довго чекали». США наполягають, аби Україна підписала рамковий документ угоди вже наступного тижня – до 27 листопада. Цьому має передувати розмова Зеленського та Трампа. Як стверджують ЗМІ, американський президент очікує, що Київ та Москва остаточно узгодять мирну угоду до кінця року.
Зеленський: «Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором»
фото: Офіс президента
Чому раптом?
Навіть якщо не брати до уваги суть плану, самі обставини його появи викликали низку питань.
Чому документ з’явився так раптово, адже попередні заяви Білого дому та запровадження санкцій проти російських нафтових компаній-гігантів аж ніяк не свідчили про пошук компромісів?
Чи він є повністю узгодженим з Кремлем? Відомо, що в розробці плану брали участь проросійський спецпредставник Трампа Стів Віткофф та посланець Путіна Кирило Дмитрієв, на якому зав’язаний «американський трек» і який, на противагу голові МЗС Сергію Лаврову, представляє умовну помірковану бізнес-вежу Кремля. Є навіть ознаки того, що в оригіналі цей опус був написаний російською мовою.
Водночас офіційна Москва до сьогодні скупо коментувала своє ставлення до документа. Речник Кремля Дмитро Пєсков розповідав, що російське керівництво не отримувало мирний план, але знає «про наявність «можливих модифікацій і схвалених формулювань». При цьому Пєсков вдавався до погроз, що Зеленському «краще домовлятися, і робити це саме зараз, ніж потім». Показовим є й те, що в розпал історії з американським планом російський диктатор натягнув військову форму і грізно повторив мантру, що «цілі СВО мають бути досягнуті».
У п’ятницю ввечері під час засідання Радбезу РФ Путін вже в цивільному одязі вийшов з заявою, що Росія готова «проявити гнучкість» щодо мирного врегулювання на прохання американської сторони. Він погодився, що «модернізована» після Аляски версія плану може бути використана як база для можливого врегулювання війни, але потребує предметного обговорення всіх деталей. Водночас він зауважив, що предметних перемовин з американською стороною щодо цієї версії поки не велося.
Дмитрієв і Віткофф – головні автори мирної угоди?
фото: Reuters
Чому в обговорення цього плану поки жодним планом не були залучені європейці, хоча деякі його пункти прямо чи непрямо їх стосуються? Європейські лідери у п’ятницю провели термінові телефонні розмови з Зеленським, аби обговорити мирний план США, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть був змушений заради цього екстреного обговорення скасувати усі заплановані зустрічі.
Логіка Трампа щодо ігнорування європейців до останнього, в принципі, зрозуміла: Росія вважає Європу «неконструктивним» переговорником, який «підштовхує Київ до продовження війни». Вашингтон розуміє, що повністю ігнорувати європейців, які дуже скептично налаштовані до цього плану, не вийде, але розраховує насамперед похитнути позицію Києва.
Звідси витікає, мабуть, головне питання. Максималістські «хотєлкі» Путіна, судячи з цього документів, не надто трансформувалися з попередніх «планів», які Україна за підтримки Європи відкинула. Але Вашингтон раптом витягнув їх на стіл знову і подає Києву ледь не як ультимативний варіант з можливістю змінити якісь зовсім одіозні пункти.
То що, власне, змінилося?
Таку несподівану наполегливість у «примусі України до миру» важко не пов’язати з резонансним корупційним скандалом навколо «плівок Міндіча», який вирує в Україні останніми тижнями. Президент на зустрічі з фракцією «Слуга народу» натякав, що бачить в розкрутці цієї, м’яко кажучи, шкідливої для України, яка веде війну, історії як внутрішній, так зовнішній слід – росіян і американців. Під час свого щемливого виступу на День Гідності та Свободи Зеленський закликав українців «припинити срач та політичні ігрища» перед важкими викликами.
Тож напрошується висновок, що Вашингтон та Москва синхронно користуються скандалом, аби в цей чутливий для українського керівництва момент зробити його більш зговірливим щодо принципових питань. Не виключено навіть, що наступного тижня в розпал жорстких перемовин щодо мирного плану будуть оприлюднені нові плівки, які зачеплять інших представників влади.
Корупційний скандал – звісно, не єдиний важіль тиску на Київ. За даними Reuters, аби змусити Україну підписати мирну угоду, США готові витягнути свій вже звичний жупел – погрози скоротити передачу розвідданих та поставки зброї.
Офіційно проєкт плану досі оприлюднений не був, але автентичність неофіційного варіанту, оприлюдненого виданням Axios, поки ніхто не заперечив.
Повний текст мирного плану, запропонованого США
(версія видання Axios)
- Суверенітет України буде підтверджено.
- Між Росією, Україною та Європою буде укладено всеосяжну угоду про ненапад. Усі суперечності останніх 30 років вважатимуться вирішеними.
- Очікується, що Росія не вторгатиметься на територію сусідніх країн, а НАТО не розширюватиметься далі.
- Між Росією та НАТО за посередництва США буде проведено діалог для розв’язання всіх безпекових питань та створення умов для деескалації з метою забезпечення глобальної безпеки та розширення можливостей для співпраці й майбутнього економічного розвитку.
- Україна отримає надійні гарантії безпеки.
- Чисельність Збройних сил України буде обмежена 600 тис. осіб.
- Україна погоджується закріпити у своїй Конституції, що вона ніколи не приєднається до НАТО, а НАТО погоджується внести до свого статуту положення про те, що Україна не буде прийнята до Альянсу в майбутньому.
- НАТО погоджується не розміщувати свої війська на території України.
- Європейські винищувачі будуть розміщені в Польщі.
- Гарантії США:
- США отримають відшкодування за надані гарантії;
- якщо Україна вторгнеться до Росії, вона втратить гарантії;
- якщо Росія вторгнеться в Україну, окрім рішучої скоординованої військової відповіді, будуть відновлені всі глобальні санкції, а визнання нових територій та інші переваги цієї угоди буде скасовано;
- якщо Україна безпричинно випустить ракету по Москві чи Санкт-Петербургу, гарантії безпеки визнаються недійсними.
- Україна має право на членство в ЄС і отримає короткостроковий преференційний доступ до європейського ринку на час, поки це питання розглядатиметься.
- Передбачено потужний глобальний пакет заходів із відновлення України, що включає (але не обмежується):
- створення Фонду розвитку України для інвестування в швидкозростаючі галузі, зокрема технології, центри обробки даних та штучний інтелект;
- співпрацю США з Україною у відновленні, розвитку, модернізації та експлуатації газової інфраструктури, включаючи трубопроводи та сховища;
- спільні зусилля з відбудови регіонів, постраждалих від війни, з метою реконструкції та модернізації міст і житлових районів;
- розвиток інфраструктури;
- розробку корисних копалин і природних ресурсів;
- спеціальний пакет фінансування від Світового банку для прискорення цих зусиль.
- Росія буде реінтегрована у світову економіку:
- зняття санкцій обговорюватиметься та узгоджуватиметься поетапно й в індивідуальному порядку;
- Сполучені Штати укладуть довгострокову угоду про економічне співробітництво для взаємного розвитку у сферах енергетики, природних ресурсів, інфраструктури, штучного інтелекту, центрів обробки даних, проєктів із видобутку рідкісних металів в Арктиці та інших взаємовигідних корпоративних можливостей;
- Росію буде запрошено повернутися до G8.
- Заморожені кошти будуть використані так:
- $100 млрд заморожених російських активів буде інвестовано в очолювані США заходи з відновлення та інвестування в Україну;
- США отримають 50% прибутку від цієї операції;
- Європа додасть $100 млрд, щоб збільшити обсяг інвестицій, доступних для відбудови України. Заморожені кошти в Європі буде розморожено;
- Решту заморожених російських активів буде інвестовано в окремий американо-російський інвестиційний інструмент, який реалізовуватиме спільні проєкти в окремих галузях;
- Цей фонд буде спрямований на зміцнення відносин і збільшення спільних інтересів, щоб створити потужний стимул не повертатися до конфлікту.
- уде створено спільну американо-російську робочу групу з питань безпеки для сприяння виконанню та забезпечення дотримання всіх положень цієї угоди.
- осія закріпить у своєму законодавстві політику ненападу на Європу та Україну.
- Сполучені Штати та Росія домовляться про продовження терміну дії договорів про нерозповсюдження та контроль над ядерною зброєю, зокрема Договору скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
- Україна погоджується залишатися без’ядерною державою відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
- Запорізьку атомну електростанцію буде введено в експлуатацію під наглядом МАГАТЕ, а вироблену електроенергію розподілятимуть між Росією та Україною порівну – 50:50.
- Обидві країни зобов’язуються реалізувати освітні програми в школах і суспільстві, спрямовані на сприяння взаєморозумінню, толерантності до різних культур та подолання расизму й упереджень:
- Україна запровадить правила ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мовних меншин.
- обидві країни домовляться про скасування всіх дискримінаційних заходів та гарантують дотримання прав українських і російських ЗМІ й освіти.
- уся нацистська ідеологія та пов’язана з нею діяльність мають бути відкинуті та заборонені.
- Території:
- Крим, а також Луганська й Донецька області будуть визнані де-факто російськими, зокрема Сполученими Штатами.
- Херсонська та Запорізька області будуть заморожені вздовж лінії зіткнення, що означатиме де-факто визнання цієї лінії як фактичного кордону.
- Росія відмовиться від інших погоджених територій, які вона контролює за межами п’яти зазначених регіонів.
- Збройні сили України виведуть свої війська з частини Донецької області, яку нині контролюють, і ця зона відведення вважатиметься нейтральною демілітаризованою буферною територією, міжнародно визнаною як територія Російської Федерації. Російські війська не входитимуть у цю демілітаризовану зону.
- Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей як Російська Федерація, так і Україна зобов’язуються не змінювати їх силовими методами. Будь-які гарантії безпеки не застосовуватимуться у разі порушення цього зобов’язання.
- Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро для комерційної діяльності, а також будуть досягнуті домовленості про вільне транспортування зерна Чорним морем.
- Буде створено гуманітарний комітет для вирішення неврегульованих питань:
- усіх полонених і тіла загиблих буде обміняно за принципом «всіх на всіх»;
- усіх цивільних заручників та полонених буде повернуто, включаючи дітей;
- буде реалізовано програму возз’єднання сімей;
- буде вжито заходів для полегшення страждань жертв конфлікту.
- Україна проведе вибори через 100 днів.
- Усі сторони, залучені до цього конфлікту, отримають повну амністію за свої дії під час війни та погодяться не висувати жодних претензій і не розглядати жодних скарг у майбутньому.
- Ця угода буде юридично обов’язковою. Її виконання контролюватиме та гарантуватиме Рада миру на чолі з президентом Дональдом Трампом. За порушення передбачено запровадження санкцій.
- Після того як усі сторони погодяться з цим документом, перемир’я набуде чинності негайно після відведення військ обох сторін на узгоджені позиції для початку виконання угоди.
Мирний «вінегрет»
Якщо цей план близький до оригінального, то одразу кидається в очі «сирість» формулювань.
Наприклад, питання викликає вже перший пункт «Суверенітет України буде підтверджено». Ким підтверджено та як? І як цей пункт корелюється з іншими, якими цей самий суверенітет якраз звужується – як у внутрішній та і у зовнішній політиці (обмеження чисельності ЗСУ, відмова від членства в НАТО, проведення виборів у зазначений час тощо).
«Надійні гарантії безпеки» – одна з основних гарантій, на якій наполягає Україна, згаданий чисто номінально.
«Росію буде запрошено повернутися до G8» – як це питання можуть вирішувати США з Україною?
«Усі сторони, залучені до цього конфлікту, отримають повну амністію за свої дії під час війни» – жоден мирний договір не може гарантувати повну амністію абсолютно за всі дії. За міжнародним гуманітарним правом амністії не підлягають воєнні злочини, злочини проти людяності, тортури… Чи йдеться тільки про імунітет для вищого керівництва?
І, звісно, в документі, який за логікою має підписувати Росія, такі формулювання як «вважатимуться вирішеними», «очікується» виглядають надто екстравагантно. Нагадаємо, що Кремль скасував свої попередні, куди чіткіші, зобов’язання щодо визнання українського суверенітету просто через те, що в Україні «відбувся державний переворот». Хоча якщо припустити той факт, що план спочатку писався російською мовою, то це пояснює такі дивні словесні конструкції.
І це тільки частина відверто дивних цитат з мирного плану, який має бути зобов’язуючим документом для всіх сторін. Звісно, оприлюднені 28 пунктів можна трактувати лише як рамкову угоду, а всі складні питання детально розшифровуватимуться в доповненнях. Проте навіть з цієї «чернетки» очевидно, що Україна змушують йти на куди більшу кількість компромісів, ніж Росію. Фактичні гіпотетичні «поступки» Кремля – це згода зафіксувати діючу лінію розмежування на Херсонщині і Запоріжжі, визнання демілітаризованої зони на Донбасі, частковий «допуск» української сторони на ЗАЕС та формальна відмова від подальшої військової агресії (про завершення гібридної в документі не йдеться). Також можна спрогнозувати небезпеку завершення війни для Путіна всередині його країни, бо російська внутрішня політика часів «СВО» була заточена виключно на мілітарі та побудову «фортеці». Головний здобуток російського диктатора у разі підписання цього плану – масштабна агресія лишається непокараною, а російська військова машина може бути розконсервована в будь-який момент, коли Москві не сподобається поведінка Києва та партнерів.
Але навіть якщо Кремль використовує цей план як «димову завісу» і не зацікавлений в його підписанні, він все одно досягає певних цілей: відтягує запровадження нових американських санкцій, вносить додатковий роздрай в українське суспільство та гальмує процес передачі коштів з заморожених російських активів, які необхідні Україні вже наступного року.
«Якщо коротко, то цей план – безграмотна еклектика, – безапеляційно констатує голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. – Якщо вчитатися в кожен його пункт, то стає зрозуміло, що він працювати не буде, не кажучи вже про те, що він повністю суперечить міжнародному праву та Конституції України. Єдиний пункт, з яким можна погодитися, – перший, де йдеться про підтвердження нашого суверенітету».
Мережко зауважує, що американський мирний план є типовим для стилю угод Трампа, який починає з максимально завищеної ставки, а потім починає тиснути.
«Але наш президент на цей план не погодиться, тому що розуміє: якщо погодиться, то будуть наслідки. Це не сприймуть суспільство, парламент, армія, – впевнений Мережко. – А навіть якщо президент погодиться – це неможливо буде реалізувати. Неможливо досягти компромісу між позиціями сторін, які є діаметрально протилежними. Але наша позиція правильна: попри те, що цей документ – абсурдний, ми ввічливо кажемо, що він цікавий і погоджуємося його обговорювати».
Нардеп вважає, що Путін використає план Трампа, аби розколоти українське суспільство та спробувати дискредитувати Україну – мовляв, вона вчергове відмовляється від перемовин.
«Просто зараз кінець року, Трампу потрібно виконувати свої зобов’язання, бо він давно обіцяв припинити війну і після вирішення конфлікту в Газі зайнятися Україною. Зараз дійшла черга до нас, – пояснює несподівану появу цього документу Мережко. – На жаль, треба просто продовжувати робити те, що ми робимо, – боротися за виживання і далі захищати себе. Адже навіть якщо ми погодимося на план з усіма мінусами для нас, Путін не погодиться на жоден компроміс. Його влаштовує тільки знищення України – захоплення Києва або встановлення над ним контролю, а не залишити Україну незалежною навіть в урізаному вигляді. Ось у чому корінь проблеми».
Що думають про план на Заході
Не лише соратники президента України скептично ставляться до запропонованого плану. Величезні сумніви у ймовірності ухвалення озвучених 28 пунктів має і західна преса. Однак зарубіжні експерти і журналісти одностайні у тому: президент Зеленський опинився у умовах сильного тиску: як внутрішньо-, так і зовнішньополітичному водночас.
«Угода стане серйозною невдачею для Зеленського»
Thе Conversation: «Цілком можливо, що незабаром у Зеленського не залишиться іншого вибору, окрім як прийняти ці умови»
cкріншот Thе Conversation
«Мирний план вимагає від України поступитися територією, яку вона наразі контролює на сході країни, та вдвічі скоротити чисельність своїх збройних сил. Така угода стане серйозною невдачею для президента України Володимира Зеленського. Він неодноразово заявляв, що умови, ідентичні тим, що викладені в плані, є неприйнятними для України. Однак цілком можливо, що незабаром у нього не залишиться іншого вибору, окрім як прийняти їх», – пише британське видання Thе Conversation.
«Зеленський має обережно поставитися до мирного плану, інакше йому доведеться зіткнутися з ультиматумом Трампа»
Sky News: «Як то кажуть, якщо тебе немає за столом, то ти є в меню»
скріншот Sky News
«Здавалося, що Україні нарешті вдалося переконати Дональда Трампа змінити курс, але тепер все знову змінилося. Як то кажуть, якщо тебе немає за столом, то ти є в меню. Ось чому Україна та Європа так стурбовані повідомленнями про новий мирний план, який розробляється без їхньої участі», – пише Sky News.
Видання нагадує, що серед пунктів плану – дві основні поступки для Києва: відмова від території на Донбасі, яку Росія ще не захопила, та різке скорочення збройних сил.
«Звучить знайомо? Тому що це так і є. Це дві давні ключові вимоги Володимира Путіна щодо миру. «Новий» мирний план є черговим поворотом у підході адміністрації Трампа до конфлікту… Ключовим гравцем, схоже, був Кирило Дмитрієв – інвестиційний посланець Кремля та близький союзник Володимира Путіна, який виступав візаві Стіва Віткоффа у мирних переговорах. Чи піде на це Україна? Дуже сумніваюся. Такі пропозиції США та Росії лише відображають давні вимоги Кремля та давні «червоні лінії» України. Для Києва це неприйнятний варіант», – пише московський кореспондент видання Айвор Беннет.
Водночас, йдеться у статті, президенту Зеленському доведеться діяти обережно: «Відсутність готовності до участі (у переговорах щодо цього плану, – «Главком») може розлютити Дональда Трампа та спровокувати ультиматум: або прийміть цей план, або залишитеся самі».
«Угода, ймовірно, забезпечить лише короткостроковий мир»
Financial Review: «Путіну буде важко втриматися від нового нападу на ослаблену Україну»
cкріншот Financial Review
Конфіденційний план президента США з 28 пунктів щодо припинення вторгнення – це, по суті, капітуляція виснаженої війною України перед російським диктатором, пише Financial Review.
Автор статті нагадує, що Дональд Трамп дуже хоче отримати Нобелівську премію миру, але якщо його новий 28-пунктний план щодо припинення російського вторгнення в Україну буде прийнятий, Трамп навряд досягне своєї мрії.
«Угода, ймовірно, забезпечить лише короткостроковий мир. Згідно з планом, Київ буде змушений віддати Росії значну частину території та скоротити свою армію, а це означає, що Володимиру Путіну буде важко втриматися від нового нападу на ослаблену Україну», – підкреслює видання.
«План із 28 пунктів виглядає радше як театральна постановка, ніж як привід для початку переговорів»
TVPWorld: «Поки що режим Путіна виживає завдяки війні. Це робить справжній компроміс практично неможливим»
скріншот TVPWorld
«Будь-яка ідея про те, що Путін може використати план із 28 пунктів як відправну точку для компромісу, не враховує глибшу проблему, з якою він стикається. Російська історія сповнена моментів, коли лідери платили високу ціну за завершення війн без перемоги. Цар Микола II ледве пережив поразку від Японії 1905 року. Він втратив усе в 1917 році після років виснажливої безвихідної ситуації. Виведення радянських військ з Афганістану виявило слабкі сторони системи та спричинило подальший крах. Путін добре знає ці історії», – пише TVPWorld.
На думку автора матеріалу, «напівмир» сьогодні для РФ несе чималі ризики: «Він підірве міф про непереможність, який Путін будував два десятиліття. Він відкриє шлях для націоналістичної реакції з боку «турбопатріотичного» флангу, який Кремль заохочував під час війни. Це також виштовхне на поверхню внутрішні проблеми країни».
Крім того, підкреслює видання, існує базова проблема довіри: «Путін порушив попередні домовленості, тому Україна та Захід не можуть сприймати його обіцянки серйозно. Він, у свою чергу, вважає, що будь-яка пауза просто дозволить Україні переозброїтися».
У статті йдеться, що «яструбина» еліта навколо Путіна почувається в пастці: «Санкції відгородили їх від Заходу. Багато хто боїться міжнародного переслідування. Економіка адаптувалася до постійної мобілізації, і раптове повернення до миру спричинить справжній біль. Кремлівська пропаганда може перекручувати майже все, але навіть їй буде важко продати половинну перемогу націоналістам-консерваторам, яких надихав Путін».
«Поки що режим Путіна виживає завдяки війні. Це робить справжній компроміс практично неможливим, а чутки щодо 28 пунктів ще менше схожі на дипломатію», – резюмує видання.
«Мирний план для України чи просто фантом?»
The Bulwark: «Якщо Зеленський зараз перебуває в політично вразливому становищі, то й Трамп перебуває в такому ж становищі»
cкріншот The Bulwark
Аналітикиня американського видання The Bulwark скептично ставиться до наративу про те, що Трамп — хлопчик на побігеньках Путіна. Цей наратив, на думку авторки, не враховує низку факторів: «виключну відданість Трампа лише одній людині (одному Дональду Дж. Трампу), а також його дитячу мінливість та короткий період концентрації уваги».
«Трамп справді має темпераментну спорідненість з Путіним (вони поділяють авторитарний стиль і схильність до грубих жартів та образ), але його погляд на Росію та Україну в кожен конкретний момент формується динамікою війни, відчуттями щодо переможця та переможеного (як він її сприймає); оптикою (особливо поганою оптикою занадто великої кількості загиблих мирних жителів і ще гіршою оптикою загиблих дітей); думкою останньої людини, з якою він мав дружню розмову; та його власним сприйняттям бізнес-інтересів Америки (наприклад, збільшення продажів енергоносіїв США за рахунок Росії). Більше того, деякі дії Трампа, такі як непомітне надання Україні дозволу на удар по Росії ракетами далекого радіусу дії, поставленими США, або посилення санкцій проти російських нафтогазових гігантів та їхніх міжнародних клієнтів, не вписуються у концепцію відданості США Росії», – пише авторка.
У статті йдеться, що через агресивний натиск Росії на сході України та політичну напруженість в Києві на тлі корупційних скандалів, пов’язаних з близькими соратниками Зеленського, Україна перебуває у більш вразливому становищі, ніж будь-коли за останні місяці. «Це, безумовно, робить українське керівництво більш схильним піддатися тиску та підписати невдалу мирну угоду», – зазначає авторка.
Але чи справді така мирна угода вже узгоджена? «Протягом кількох годин після оприлюднення мирного плану і Кремль, і адміністрація Трампа почали спростовувати цю історію. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що жодних пропозицій США «не було передано через встановлені дипломатичні канали». Хоча Білий дім офіційно нічого не спростував, Kyiv Post повідомляє, що «один високопосадовець США, який побажав зберегти анонімність, відкинув документ як «максималістську фантазію Кремля». Твіт державного секретаря Марко Рубіо чітко дав зрозуміти, що жодного мирного плану не було остаточно узгоджено, і що адміністрація все ще розглядає різні ідеї:
«Щоб покласти край такій складній і смертоносній війні, як війна в Україні, необхідний широкий обмін серйозними і реалістичними ідеями. А для досягнення тривалого миру обидві сторони повинні погодитися на складні, але необхідні поступки. Саме тому ми розробляємо і будемо продовжувати розробляти перелік потенційних ідей для припинення цієї війни на основі пропозицій обох сторін конфлікту», – написав Рубіо. .
cкріншот допису в Х Марко Рубіо
Є й інші ознаки того, що мирні переговори, засновані на поблажливому до Росії плані, не відбудуться, пише видання. «Триваюча ескалація бомбардувань Росією в Україні, включаючи жахливу атаку на місто Тернопіль, в результаті якої загинули 25 людей (станом на 21 листопада вже відомо про 31 загиблого – «Главком»), свідчить про те, що Путін все ще має намір знищити Україну (і його не турбує часто висловлювана думка Трампа про те, що такі бомбардування є перешкодою на шляху до миру)», – йдеться у статті.
«Зрештою, – пише Янг, – варто зазначити, що якщо Зеленський зараз перебуває в політично вразливому становищі, то й Трамп, який зіткнувся з відкритим бунтом у зазвичай покірних лавах Республіканської партії через справу Епштейна, також перебуває в такому ж становищі. Сьогодні спроба «кинути» Україну цілком може призвести до (політичного) повстання проукраїнської фракції Республіканської партії на Капітолійському пагорбі. Адміністрація може не бажати налаштовувати проти себе прихильників України, і проукраїнським силам було б варто продовжувати тиск».
«Мирна пропозиція» США містить росіянізми, які викликають питання щодо авторства тексту
The Guardian: «Деякі фрази в мирному плані США для України, схоже, були спочатку написані російською мовою»
cкріншот The Guardian
Видання The Guardian звернуло увагу на те, що деякі фрази в мирному плані США для України, схоже, були спочатку написані російською мовою. «У кількох місцях формулювання звучали б природньо російською, а от англійською виглядають досить дивно», – констатує видання.
Наприклад, у третьому пункті йдеться: «It is expected that Russia will not invade neighbouring countries and Nato will not expand further» («Очікується, що Росія не вторгатиметься у сусідні країни, а НАТО не розширюватиметься далі»). «It is expected» – незграбна пасивна конструкція англійською, тоді як російською «ожидается, что…» – широковживана, звична форма дієслова.
Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»
