Роман Яковин у селі Підлужжя Івано-Франківської громади утримує екзотичних та аборигенних тварин, зокрема карпатських буйволів, угорських сірих корів, шотландських високогірних корів та кіз, яких урятували з бійні.
Свою екоферму чоловік заснував у 2020 році. Наразі грошей, які заробляє Роман, вистачає лише на утримання господарства, однак цю справу він планує розвивати.
Навіщо буйволам канави з водою, як напівдикі корови тримають оборону від бродячих собак та як туризм допомагає утримувати господарство — у матеріалі Суспільного.
Тварини на екофермі у селі Підлужжя. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Перших трьох карпатських буйволів Роман Яковин привіз із Закарпаття у 2021 році. Зараз на його фермі їх є десять разом із буйволенятами.
“В утриманні вони нескладні, хоча корму споживають набагато більше, як корови. Влітку практично не існує з ними проблем. Єдине, що тваринам треба, свіже пасовище і вода. За біологічними властивостями в них немає потових залоз. І коли дуже сильна спека, буйвол мусить охолоджуватися. В нас проходить канава, нею тече вода. Вони занурюються так, що видно тільки їхні голови. Можуть навіть по дві-три години лежати, не випасатися, але остуджують своє тіло”, — розповідає Роман Яковин.
Фермер каже: буйволи їдять усе довкола, навіть гілки дерев, до яких можуть дотягнутися, а також сміття, що є небезпечним для них.
Фермер Роман Яковин. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
“Люди відпочивають, не прибирають й залишають за собою сміття. Тварини — вони як “природний пилосос”. Все, що блистить, все, що рухається, вони підходять з цікавості й з’їдають. Інколи виникає травматизм, бо тварина може загинути, коли багато цього сміття наїсться”, — говорить Роман Яковин.
Буйволи пасуться на території екоферми. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
На фермі також живуть 25 угорських сірих корів з телятами. Це — витривала порода, яка майже не вразлива до хвороб і легко переносить морози, каже Роман Яковин. Вони, як і буйволи, вважаються напівдикими, тому до цих тварин краще не підходити ближче ніж на два метри.
“Вони самі контролюють процес народження телят. Самі доглядають за ними, оберігають їх від різних небезпек. Інколи підходять бродячі собаки, починають ганяти телят, то корови стають у коло, і вони завжди їх відбивають. Слабші стають у центр кола, а сильніші — назовні. І таким чином відбувається охорона їхнього молодого поголів’я”, — каже Роман Яковин.
Також на фермі є породисті бурські кози, яких він планує розводити. Є й звичайні, яких чоловік ще називає “бабусиними”.
“Фактично ми їх врятували, забрали з бійні. Тварини в нас живуть своє життя, повний цикл, скільки їм доведеться. Вони дуже такі контактні, дружелюбні. Коли до нас приходять відвідувачі, туристи, кози залюбки біжать до них. Отримують від них смаколики. Ну і туристи отримують дуже багато емоцій і задоволення”, — розповідає фермер.
Угорська сіра корова з телятком. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Також Роман Яковин тримає овець, шотландську високогірну корову, віслюків, свиней, коней та плямистих оленів.
Олені на території екоферми. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
Щоб заробляти, потрібно мати більшу кількість тварин на фермі, каже чоловік. Наразі покривати видатки на бізнес допомагають туристи. Роман планує розвивати справу, зокрема робити сир із буйволиного молока, але наразі все молоко випивають новонароджені телята.
Тварини на екофермі у селі Підлужжя. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Кочержук
“Їхнє молоко дуже-дуже жирне. Якщо корова має 3-4%, то наші буйволи мають 6-7% жирності. Угорська корова — це є винятково м’ясна порода. Мармурова телятина. Якщо говорити про дохідну частину, все ж таки ми плануємо бути виробниками стейків, тому ми їх розводимо, щоб у майбутньому мати свій продукт”, — каже Роман Яковин.
Фермер додає: його завжди цікавили рідкісні тварини, тому з 2020 року вирішив зайнятися таким бізнесом. Наразі його ферма займає 114 гектарів. Землі поділені на посіви зернових для худоби, покіс трави та пасовища.
