Карпатські ґердани — обов’язкові аксесуари й обереги гуцулів. У липні 2023 року їх внесли до переліку немайнової, культурної спадщини України.
Про те, що символізують візерунки на ґерданах, яку мають історію та як їх створюють, майстрині з Косова розповіли Суспільному, передає Правда ІФ
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Історію виникнення карпатського ґердана членкиня Косівського осередку “Союз українок” Анна Богдан досліджує десятки років. Жінка зібрала колекцію із найдавніших екземплярів. Вона каже: мало не у кожному гірському селі ґердани — унікальні.
“Як тільки у горах народжувалася дівчинка, вже одразу бабця сідала і залежно від того, які в дитини очі та волосся, робила для неї ґердан”, — розповідає Анна Богдан.
У давнину, пояснює жінка, ґердан слугував не лише прикрасою, але й оберегом. Матеріали для їхнього виготовлення були коштовними й дефіцитними. За бісером, говорить майстриня, чоловіки їздили кіньми у Чехію. Купуючи, його вимірювали наперстками.
“Раніше робили на кінському волосі, бо не мали на чому — голки спеціальної не було, нитки — теж. Тому видумували, що могли. Я дивуюся тій наполегливості, впертості тої гуцулки, яка сиділа біля вікна і по одній намистині нанизувала на нитку”, — говорить Анна Богдан.
Майстриня з виготовлення ґерданів Марія Чулак каже: для створення ескізу та виготовлення однієї прикраси їй потрібно приблизно два місяці. Адже кожен орнамент на ґердані має своє особливе значення.
“Ромб — це символ достатку, сімейного щастя, добробуту. Хрест усередині — це, як оберіг. Дубовий листок символізує здоров’я. Зустрічаються трикутники, які можуть повітря означати, квадрат є символом родючості землі”, — пояснює Марія Чулак.
Свій перший виріб Марія Чулак створила у сім років. Жінка є майстринею із виготовлення ґерданів у третьому поколінні. Сьогодні, каже Марія, вона разом з іншими майстринями Івано-Франківщини робить усе можливе, аби гуцульську прикрасу внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
“Перед нами стоїть велика робота. Нам потрібно зробити й провести багато заходів, аби ми могли передати цю спадщину наступним поколінням українців”, — говорить Чулак.
За її словами, приблизно 10 років знадобилося, аби цю гуцульську прикрасу внесли до переліку немайнової, культурної спадщини України. А ось скільки років ґердан прикрашає українок, підрахувати складно, каже Марія Чулак.
“Гердан ще описував Драгоманов. Він приїжджав до нас у Микуличин, Верховину. І там жінки ходили в тих ґерданах. Є навіть такий історичний факт, що він накупив цих прикрас, бо вони йому дуже сподобалися, і подарував Лесі Українці. Також про ґердани згадував у своїх творах Шевченко, Франко”, — розповідає Марія Чулак.
Членкиня Косівського осередку “Союзу українок” Анна Богдан каже, що карпатські ґердани з’явилися століття тому.
“Цим речам щонайменше — 100 років. Я, наприклад, дуже вдячна тим майстриням, які свої роботи нашили на тканинні стрічки. Бо нитка може перепріти, перетертися, а коли вона нашила, то добре зберігається. Оті давні ґердани мають такий вигляд, що хоч сьогодні одягай”, — говорить Анна Богдан.
Майстриня Марія Чулак каже: таке бісерне мереживо стає дедалі популярнішим. Відтак 28 серпня 2023 року у селі Прокурава Космацької громади планують провести фестиваль “Кольорові пацьорки”. На ньому організатори дійства хочуть встановити рекорд із кількості жінок у ґерданах.
