Печери-тунелі у Карпатських горах могли створюватися для того, щоб сховати щось досить цінне. Для цього навіть було розроблено і впроваджено унікальну гідротехнічну систему, яка у разі потреби відводила воду з напівзатоплених шахт.
Штучні тунелеподібні печери, які поставили вчених перед загадкою, було виявлено поблизу трьох сіл в Івано-Франківській області.
Про це у власному Facebook розповів завідуючий відділом Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії Микола Бандрівський, передає Правда.іф.
Проте, як наголошує вчений, відкриття цих викопаних тунелів біля сіл Середній Березів і Шешори Косівського району та села Сукіль Долинського району поставили дослідників у глухий кут щодо мети їхнього створення, та ще й так поспіхом.
“Тунелеподібні печери не могли використовуватися ні для проживання, ні для зберігання якихось їстівних припасів. Цьому перешкоджала їхня надмірна вологість і низька температура. Так само сумнівно, що ті печери могли використовуватися у культових цілях у передхристиянські часи, оскільки існує різнобій в орієнтації тунелей і відсутність дії вогню. Мушу відкинути також припущення про монаше (схимницьке) обжиття печер, оскільки пустельники, як відомо, усамітнювалися у важкодоступних і відлюдних місцях, ці ж печери розташовані на околиці сіл”, — поділився своїми спостереженнями вчений.
Бандрівський припустив, що тунелеподібні печери в Шешорах, Березові й Сукілі було вибито з метою щось надійно сховати від стороннього ока.
“Для цього була розроблена єдино вірна в умовах гірського ландшафту гідротехнічна система, пов’язана з використанням у нерозривному ланцюгу трьох складових, дві з яких — матеріальні (камінь, вода), а третя — психологічна, бо острах і нехіть до подібних місць глибоко коріниться у нашій підсвідомості. А перебороти цей страх — навіть ментально сильним натурам — досить важко”, — зауважив археолог.
Однак, на думку вчених, у певний період історії у гуцульських Карпатах була створена цілісна і добре продумана гідротехнічна система тунельного типу, яка могла виконувати суто утилітарні цілі на кшталт схованок для різноманітного скарбу.
“Майбутні дослідження, які вимагатимуть великих затрат праці на розчищення згаданих тунелей від завалів, намулу та відведення води, покажуть, наскільки ті чи інші припущення були справедливими”, — констатує дослідник Бандрівський.
Карпатські тунелі-схованки — що відомо
Штучні тунелеподібні печери були виявлені під час археологічних досліджень, коли петрогліфічним загоном Львівського музею історії релігії провадилися пошуки і фіксація давніх наскельних зображень і петрогліфів в Івано-Франківській і Львівській областях.
У Середньому Березові печера має вигляд прямого тунелю довжиною до 15 метрів, завширшки 0,8-1,5 метра і заввишки до 2,3 метра. На відстані 8 метрів від входу є заповнений водою вхід до нижнього тунелю, до якого ведуть вирубані у камені сходи та які проглядаються до 3,5 метра у глибину під водою. Рівень води у цьому бічному вході-резервуарі починається з глибини 1,2 метра від рівня долівки печери.
Печера, що виявлена неподалік від Шешорів в урочищі Царина, знаходиться у глибокій розщелині, з якої витікає струмок. Підхід до неї стрімкий, з обох сторін оточений майже вертикальними скелями заввишки до 10 метрів. Сама печера має вигляд прямого тунелю довжиною 27 метрів і завширшки до 1,5 метра, який трохи далі від входу має бічне відгалуження у вигляді тунелю завдовжки 6,1 метра. У самій печері вогко і холодно, зі стелі постійно капає вода, а з глибини тунелю витікає джерело.
Тунелі біля села Сукіль розташовані у нижній частині гори в урочищі Лаврівка, а вершина гори має назву Монастир. Цю печеру відкрито ще у 1988 році й тоді ж вона була обстежена працівниками Інституту нафти й газу з Івано-Франківська. Печера вирубана у сланцевій породі під товстим (до одного метра) пластом значно міцнішої породи, яка є стелею тунелю. Вхідний отвір до печери розташований прямо над поверхнею ріки Сукіль і має заввишки до 1,7 метра. У плані цей тунель має вигляд з’єднаних між собою дуг трьох вузьких тунелей, кожен з яких має розширені зали у місцях входу.
