На Закарпатті неспокійно. Мовне питання та міжетнічні пристрасті можуть вийти на нове коло загострення ситуації в регіоні. А все після того, як Конституційний суд України остаточно скасував так званий “мовний” закон “Ківалова-Колесніченка”, що дозволяв запроваджувати другу державну мову в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
А також після двох нападів на офіс Товариства угорців Закарпаття в Ужгороді, представники угорської діаспори висловили занепокоєння – мовляв, на них чиниться серйозний тиск.
Закликали ОБСЄ направити постійну місію в Закарпатську область.
Зауважу, нападників на офіси угорської громади затримали і попередньо як повідомив губернатор Москаль слідство встановило – зловмисники могли діяти за вказівкою ФСБ та були керовані із Росії.
Але угорці стоять на своєму – в українському Закарпатті – вони не відчувають себе, як удома. Тож офіційно звернулись до ОБСЄ. І от – отримали відповідь. Голова Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто напередодні заявив, що ОБСЄ таки відреагувала і готова відкрити на Закарпатті спостережну місію. Щоправда, цю заяву він зробив на сайті політичної партії Фідоз.
Голова Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто
Тут же дипломат Сійярто висловлює занепокоєння долею угорців, що живуть в Україні і додає, що неодноразово консультувався з ОБСЄ і просив, щоб спостерігачі організації були присутні не тільки на сході України, але й у західній частині Закарпаття. Усе це робиться задля того, аби “угорська спільнота на Закарпатті не піддавалася нападам”.
А як, коли, і звідки – як виявилося, місцевій владі на Закарпатті про те нічого не відомо! В обладміністрації не отримували жодних повідомлень щодо діяльності спостерігачів. То виходить – нас без нас і оженили?
Заяви очільника МЗС Угорщини як офіційної особи навряд чи можна сприймати як чергову качку. Хоча на сайті уряду Угорщини наразі немає повідомлення про розгортання спостережної місії ОБСЄ в західному українському регіоні. Згодом у відповідь на запит “Української правди” ОБСЄ таки підтвердили – уважно стежать за Закарпаттям із сусіднього Івано-Франковська, де таки офіційно розташований офіс місії.
В будь-якому разі усі ці події – доволі небезпечні дзвіночки. Як бачимо, на Закарпатті таки не все спокійно і розслаблятися не варто.
Хиткій політичній ситуації в цьому регіоні та небезпечним проявам сепаратизму на тлі мовної проблеми зокрема наш проект “Центр розслідувань України” присвятив не одну програму. Ні для кого не секрет, що більшість населення мають там про запас угорські паспорти, а їх оформлення – взагалі не проблема.
Купа центрів, не криючись, пропонують цю послугу всім охочим. Далеко ходити не треба – подвійне громадянство мають навіть чинні місцеві чиновники. І це взагалі когось турбує? Ми як журналісти неодноразово в ефірі ставили це питання Службі безпеки України, але не отримали чіткої відповіді. Про угорські паспорти там і навіть тут – у Києві – знають усі, але покласти край цьому процесу не можуть, або просто не хочуть.
Мова та культура. На Закарпатті етнічні угорці постійно здіймають хвилю через нібито утиски та мовні обмеження. Але наші агенти, перебуваючи у відрядженні в цьому регіоні здебільшого переконували у зворотному. На вулицях, на автошляхах – таблички та вказівники написані переважно угорською мовою.
Та й спілкуватись українською подекуди із нашими журналістами відмовлялись принципово. Як, до речі, не зміг дати інтерв’ю українською нашим журналістам і посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень.
Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень
У штики на Закарпатті сприйняли закон про освіту, який зобов’язує навчатись державною українською мовою, починаючи з 5 класу. Водночас, зазначу, цей документ, вивчення рідної мови не обмежує. Але привід образитись та згадати про референдум 91-го року знову знайшовся.
Про цей референдум ніби між іншим знову ж таки напередодні згадав посол Угорщини в Україні згаданий вже сьогодні Ерно Кешкень. В інтерв’ю УНН він натякнув, що не бачить проблеми, аби Закарпаття жило у статусі автономії. Заяви дипломати шокували вітчизняний МЗС, але ж із пісні слів не викинеш.
До усього іншого олії у вогонь підлила й гучна історія із затриманням Володимира Рубана на блокпості лінії розмежування із цілим арсеналом зброї. Прямував він ніби на Закарпаття. І до речі, у ЗМІ Рубана називають “людиною Медведчука”.
І чи не забагато збігів одночасно? Загалом цій історії надто багато невідомих та відверто суперечливих фактів, і ми чекатимемо на розлогіші повідомлення від СБУ. Але поки маємо офіційну версію із нібито планом захопленням державних органів, не відкидаємо і інші.
Зокрема і таку, що вилучена зброя справді могла прямувати на Закарпаття. Пам’ятаєте, план “Шатун”, викритий півтора року тому хакерами з поштової скриньки радника Путіна Суркова. План політичної дестабілізації Закарпаття. План, справжність якого тоді підтвердила і Служба Безпеки України. Схоже, він не втратив актуальності і сьогодні.
Закликали ОБСЄ направити постійну місію в Закарпатську область.
Зауважу, нападників на офіси угорської громади затримали і попередньо як повідомив губернатор Москаль слідство встановило – зловмисники могли діяти за вказівкою ФСБ та були керовані із Росії.
Але угорці стоять на своєму – в українському Закарпатті – вони не відчувають себе, як удома. Тож офіційно звернулись до ОБСЄ. І от – отримали відповідь. Голова Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто напередодні заявив, що ОБСЄ таки відреагувала і готова відкрити на Закарпатті спостережну місію. Щоправда, цю заяву він зробив на сайті політичної партії Фідоз.
Голова Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто
Тут же дипломат Сійярто висловлює занепокоєння долею угорців, що живуть в Україні і додає, що неодноразово консультувався з ОБСЄ і просив, щоб спостерігачі організації були присутні не тільки на сході України, але й у західній частині Закарпаття. Усе це робиться задля того, аби “угорська спільнота на Закарпатті не піддавалася нападам”.
А як, коли, і звідки – як виявилося, місцевій владі на Закарпатті про те нічого не відомо! В обладміністрації не отримували жодних повідомлень щодо діяльності спостерігачів. То виходить – нас без нас і оженили?
Заяви очільника МЗС Угорщини як офіційної особи навряд чи можна сприймати як чергову качку. Хоча на сайті уряду Угорщини наразі немає повідомлення про розгортання спостережної місії ОБСЄ в західному українському регіоні. Згодом у відповідь на запит “Української правди” ОБСЄ таки підтвердили – уважно стежать за Закарпаттям із сусіднього Івано-Франковська, де таки офіційно розташований офіс місії.
В будь-якому разі усі ці події – доволі небезпечні дзвіночки. Як бачимо, на Закарпатті таки не все спокійно і розслаблятися не варто.
Хиткій політичній ситуації в цьому регіоні та небезпечним проявам сепаратизму на тлі мовної проблеми зокрема наш проект “Центр розслідувань України” присвятив не одну програму. Ні для кого не секрет, що більшість населення мають там про запас угорські паспорти, а їх оформлення – взагалі не проблема.
Купа центрів, не криючись, пропонують цю послугу всім охочим. Далеко ходити не треба – подвійне громадянство мають навіть чинні місцеві чиновники. І це взагалі когось турбує? Ми як журналісти неодноразово в ефірі ставили це питання Службі безпеки України, але не отримали чіткої відповіді. Про угорські паспорти там і навіть тут – у Києві – знають усі, але покласти край цьому процесу не можуть, або просто не хочуть.
Мова та культура. На Закарпатті етнічні угорці постійно здіймають хвилю через нібито утиски та мовні обмеження. Але наші агенти, перебуваючи у відрядженні в цьому регіоні здебільшого переконували у зворотному. На вулицях, на автошляхах – таблички та вказівники написані переважно угорською мовою.
Та й спілкуватись українською подекуди із нашими журналістами відмовлялись принципово. Як, до речі, не зміг дати інтерв’ю українською нашим журналістам і посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень.
Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень
У штики на Закарпатті сприйняли закон про освіту, який зобов’язує навчатись державною українською мовою, починаючи з 5 класу. Водночас, зазначу, цей документ, вивчення рідної мови не обмежує. Але привід образитись та згадати про референдум 91-го року знову знайшовся.
Про цей референдум ніби між іншим знову ж таки напередодні згадав посол Угорщини в Україні згаданий вже сьогодні Ерно Кешкень. В інтерв’ю УНН він натякнув, що не бачить проблеми, аби Закарпаття жило у статусі автономії. Заяви дипломати шокували вітчизняний МЗС, але ж із пісні слів не викинеш.
До усього іншого олії у вогонь підлила й гучна історія із затриманням Володимира Рубана на блокпості лінії розмежування із цілим арсеналом зброї. Прямував він ніби на Закарпаття. І до речі, у ЗМІ Рубана називають “людиною Медведчука”.
І чи не забагато збігів одночасно? Загалом цій історії надто багато невідомих та відверто суперечливих фактів, і ми чекатимемо на розлогіші повідомлення від СБУ. Але поки маємо офіційну версію із нібито планом захопленням державних органів, не відкидаємо і інші.
Зокрема і таку, що вилучена зброя справді могла прямувати на Закарпаття. Пам’ятаєте, план “Шатун”, викритий півтора року тому хакерами з поштової скриньки радника Путіна Суркова. План політичної дестабілізації Закарпаття. План, справжність якого тоді підтвердила і Служба Безпеки України. Схоже, він не втратив актуальності і сьогодні.
Автор: Тетяна Мартинюк
Ну по перше це не сепаратизм а прояв волі народу. По друге якщо Україна і надалі буде проводити політику нацизму, фашизму, ксенофобії, бандерівщини, утисків свободи слова і віросповідання, то з неї втечуть всі області не тільки Крим, Донбас і Закарпаття. Там ще на черзі Бурштинова Республіка, Буковина і Бесарабія не забувайте