Приблизно 600 аптечок для військових від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зібрало та передало українським бійцям на фронт подружжя з Івано-Франківська Павка Литвин та Андрій Німелович.
Як почали волонтерити та що спонукало до цього, вони розповіли Суспільному.
Павка Литвин займається волонтерством ще зі шкільних років. Навчаючись в університеті, разом з одногрупниками їздила в дитячі сиротинці. У 2014 році разом із мамою дівчина малювала та продавала медові пряники, а за вторговані гроші купляла амуніцію для бійців. Під час великої війни Павка продовжила волонтерити.
“Родичі чоловіка нам надіслали суму, з якої можна було стартанути, — декілька тисяч доларів. Ми почали інтенсивно закуповувати медикаменти хлопцям-госпітальєрам, бо в мене там є друзі. Закупляли їх в Польщі. У мене там є товариш, який допомагав. Їздили з татом практично раз у два-три тижні забирати”, — каже Павка Литвин.
Волонтерка розповідає, вирішили зосередитися на формуванні медичних аптечок для бійців. Оскільки вона та її чоловік не мають медичної освіти, багато консультувалися з військовими та парамедиками, щоб укомплектувати аптечку усім найнеобхіднішим.
“Вона — швидковідривна. Це для військових дуже важливо. Тут є бандаж, турнікет. Також ще один важливий компонент аптечки — гемостатичний бинт. Ставимо великий, такий, яким він повинен бути”, — розповідає Павка Литвин.
Окрім цього, до складу аптечки входять засоби для боротьби з порушенням дихання: носоглотковий повітровід, оклюзійний грудний пластир, ножиці, нітрилові рукавички, термоковдра, бактерицидні пластирі та антисептик. За словами волонтерки, ціна однієї аптечки — приблизно 100 доларів.
“Передаємо аптечки туди, куди знаємо, що вони підуть надійно, точно. Відправляли на 25 окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду, на батальйон “Опфор” 214 бригади, на “десятку” нашу, на “Карпатську Січ” — 49 батальйон і багато інших також йшли адресно”, — розповідає волонтерка.
Павці допомагає її чоловік Андрій. Каже, волонтерство у його дружини — “в крові”. Разом вони пригадують одну із найважчих передач у Чернігів, який на той час був окупований.
“Ми передавали всілякими можливими та неможливими шляхами. Водій забирав на якесь ближнє село ту коробку. Вона десь три тижні їхала, два з них — стояла в облозі біля міста, бо не запускали просто. Або ж підривали автомобілі людей, які везли допомогу нашим”, — пригадує подружжя.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну подружжя зібрало приблизно 600 аптечок для бійців.
“Мені здається, що це – наш прямий обов’язок. І ми не маємо забувати, якою ціною це все дається”, — каже Павка.
