З початку повномасштабної війни правоохоронні органи зареєстрували майже 19 тисяч злочинів проти нацбезпеки – зазіхання на територіальну цілісність України, держзрада, колабораціоністська діяльність, допомога агресору тощо.
Крім дрібних чиновників та силовиків, у списку підозрюваних є дуже відомі персоналії.
На інфографіці «Слово і діло» – хто із відомих посадових осіб після 24 лютого отримав підозру у державній зраді та пособництві, передає Правда.іф.
З чинних народних депутатів у державній зраді підозрюють Андрія Деркача. За інформацією правоохоронців, за останні три роки він отримав кілька сотень тисяч доларів від розвідувальних органів росії.
Депутату Ренату Кузьміну повідомили про підозру в держзраді за те, що він транслював російську пропаганду до і після початку повномасштабного вторгнення.
Нині покійний нардеп Олексій Ковальов отримав підозру у держзраді за співпрацю з росіянами в окупованій Херсонській області. Він також увійшов до складу їхнього окупаційного уряду.
Іллі Киві оголосили про підозру у держзраді у березні, тоді він ще був народним депутатом. У перші дні вторгнення Кива з’являвся на російських пропагандистських телеканалах та підтримав війну.
У вересні про підозру у державній зраді оголосили екснардепам Олегу Царьову та Володимиру Олійнику. Колишні народні обранці у лютому незаконно перетнули український кордон і разом з окупантами приїхали у захоплене село на Київщині.
Колишній нардеп Євген Балицький тепер визначна постать серед російських окупантів – він очолив окупаційну адміністрацію Запорізької області. За це у травні СБУ повідомила йому про підозру у держзраді.
Серед міських голів після початку повномасштабної війни про підозру в держзраді повідомили меру Куп’янська Геннадію Мацегорі, меру Вовчанська Анатолію Степанцю, меру Балаклії Івану Столбовому, меру Рубіжного Сергію Хортеву, меру Святогірська Володимиру Бандурі, меру Південного Олександру Брюханову, ексмеру Ізюма Олександру Божкову.
Окрім того, підозрюваним став колишній мер Херсона Володимир Сальдо, який очолив окупаційну адміністрацію області.
Оголосили про підозру і колишньому меру Києва Леоніду Черновецькому: після початку повномасштабної війни він закликав визнати кордони «ДНР» та «ЛНР».
Колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та ексміністр юстиції Олександр Лавринович у липні стали підозрюваними у справі про підписання Харківських угод. В 2010 році вони за попередньою змовою з Віктором Януковичем та Миколою Азаровим без фактичного розгляду погодили проєкт угод з росією про перебування Чорноморського флоту у Криму.
Теж через Харківські угоди під час війни підозру отримав колишній міністр оборони України Михайло Єжель.
Серед інших чиновників, котрі під час війни стали підозрюваними за вказаними статтями – колишні керівники управлінь СБУ у Криму та Харківській області Олег Кулініч та Роман Дудін, а також ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович.
Сівкович та Кулініч, як заявили правоохоронці, сприяли вторгненню росії та намагалися приховати від СБУ та керівництва країни плани агресора щодо нападу. Дудін же, за даними слідства, самовільно залишив місце служби, не організував контррозвідувальну та контрдиверсійну діяльність в області та не забезпечив участі підрозділу в обороні Харкова.
