Банкова веде боротьбу з олігархами на користь Ігоря Коломойського
Президент України Володимир Зеленський оголосив деолігархізацію. Щоправда, боротьба з олігархами у нас вийшла якась дивна. Взяти, наприклад, Ігоря Коломойського. Незважаючи на оголошену олігархам війну, він почувається немов “сир у маслі”.
Бізнес Ігоря Коломойського процвітає, навіть після того, як щодо нього Держдеп США ввів санкції, відкривши кілька кримінальних справ щодо корупції та незаконного виведення грошей з Приватбанку. Українська влада так “бореться“ з олігархом, що, судячи з усього, йому незабаром дістануться найприбутковіші в Україні родовища нафти та газу. Ще один сильний “удар“ по Коломойському завдали нардепи, зберігши його монополію на здобич марганцевої руди.
В особливостях деолігархізації за Зеленським розбирався “Апостроф”.
Нічого особистого
“Так, в Україні є олігархи. Так, вони впливають на політику. І так, цього більше не буде. Бережіть себе та своїх близьких. Слава Україні”, – так закінчив своє звернення до народу президент України Володимир Зеленський 4 червня 2021 року.
За кілька днів до цієї знаменної промови голова держави подав у Верховну Раду проект закону про олігархів, який, на думку Зеленського, має стати “початком кінця кланово-олігархічної системи української економіки”.
Заради справедливості зазначимо, що це посилання Зеленського тоді повністю корелювало з очікуваннями українців. У березні 2021 року КМІС провів опитування, яке показало, що 92% громадян вважають, що олігархи мають великий вплив на українське суспільство.
Згідно цьому документу, особа, яка отримала статус олігарха, має відповідати чотирьом критеріям:
– брати участь у політичному житті країни;
– мати значний вплив на ЗМІ;
– володіти компанією, що є суб’єктом природної монополії або займає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку;
– володіти активами з підтвердженою вартістю, щонайменше, мільйон прожиткових мінімумів (приблизно 83 млн доларів).
Далі, особи, що відповідають “олігархічним” критеріям, вносяться до спеціального реєстру. А потім для них передбачаються обмеження.
Після того, як антиолігархічний законопроект було внесено до парламенту, потенційні володарі статусу олігарха висловили свою думку щодо цієї ініціативи президента.
Ігор Коломойський, в інтерв’ю “Радіо Свобода” заявив, що “морально готовий” потрапити до Реєстру.
“Я, за великим рахунком, вже звик, що мене де-факто називають олігархом. Тому яка вже різниця? Тепер ще й офіційно до реєстру внесуть. Костюм пошию, і нашию на нього зірку “Олігарх”, – із властивим йому гумором сказав Коломойський.
Стосовно ще одного кандидата на потрапляння у реєстр – Ріната Ахметова стримано відповіла прес-служба його корпорації SCM: “Рінат Леонідович олігархом себе не вважає і був би здивований, якби його вважали за такого. Рінат Ахметов – найбільший український інвестор. Компанія SCM вже більше 20 років інвестує в Україну і є найбільшим роботодавцем та платником податків”.
За Петра Порошенка, котрий також не вважає себе олігархом, відповідь дала прес-служба партії “Європейська солідарність”. Заява вийшла досить різкою: “Очевидно, з точки зору Зеленського олігархами є ті, хто не подобається йому особисто – і, безумовно, Порошенко у цьому списку перебуває на першій позиції”.
Петро ПорошенкоФото: Апостроф / Александр Гончаров
Такими ж різкими були і дії п’ятого президента. Порошенко, щоб не потрапити до реєстру олігархів, поспішив позбавитися своїх медіаактивів. Він продав 100% корпоративних прав у телеканалах “5 канал” та “Прямий” новому медіахолдингу “Вільні медіа”, до якого увійшли його найближчі соратники та деякі журналісти згаданих каналів.
Щоправда, це сталося після того, як шостий президент Володимир Зеленський, 5 листопада, завірив своїм підписом “антіолігархічний” закон, схвалений раніше Верховною Радою.
Тут варто відзначити одну цікаву обставину. Голоси за “антіолігархічний” закон у Раді дали, пов’язані з олігархом Ігорем Коломойським, депутатські групи “Довіра” та “За майбутнє”.
Підписання закону прокоментував сам Зеленський у Twitter: “Підписаний закон про олігархів радикально змінює відносини між великим бізнесом та політиками, тепер усі економічні гравці будуть рівні перед законом і не зможуть купувати для себе політичні привілеї”.
В українців, до речі, “антиолігархічний” закон у редакції Зеленського оптимізму не викликав. Згідно опитуванням КМІС , більшість жителів України – 56,4% висловили думку, що закон про деолігархізацію не загрожує олігархам.
Однак на прес-марафоні, 26 листопада, Президент заявив, що у справі деолігархізації у нього “нема нічого особистого”.
Держпереворотник
Після ухвалення “антиолігархічного” закону різко загострилися відносини між президентом Зеленським і найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим. Донецький бізнесмен, на відміну від Петра Порошенка, своїх медіаактивів позбуватися не став, а навпаки на підконтрольних телеканалах розгорнув жорстку критику президентського курсу.
Зеленський завдав удару у відповідь. На згаданому прес-марафоні він заявив, що на 1 грудня готується державний переворот за участю Ріната Ахметова.
Після цієї заяви Зеленського, євробонди “ДТЕК Енерго”, що належить Ахметову, обвалилися на 13,3%. Акції компанії “Метінвест” впали на 1,4%.
А напередодні спілкування Зеленського з журналістами, Верховна Рада ухвалила закон №5600, яким внесено поправки до Податкового кодексу. Відповідно до цього закону було підвищено ренту на видобуток залізної руди. На Банковій порахували, що завдяки цьому Ахметов втрачатиме протягом року на півтора мільярда гривень більше.
Для ухвалення цього закону “слугам народу” не вистачало голосів. І тут, (увага!!!), як і у випадку з “антиолігархічним законом”, партії Зеленського допомогли своїми голосами депутатські групи “Довіра” та “За майбутнє”, пов’язані з олігархом Ігорем Коломойським.
Але до цього закону ми ще повернемось.
У війну з Ахметовим вступила Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова. Днями вона натякнула, що в її відомстві ведеться понад 200 кримінальних проваджень проти компаній і юридичних осіб, пов’язаних з Рінатом Ахметовим.
Ірина ВенедіктоваФото: Апостроф / Роман Пєтушков
Загроза для України
5 березня 2021 року Держдепартамент США дав Зеленському сигнал, що ми повинні почати боротьбу з олігархами, запровадивши санкції проти Ігоря Коломойського. Його звинуватили у корупційних злочинах. На думку США, під час того, як Коломойський з 2014 по 2015 рік очолював Дніпропетровську область, він “був причетний до корупційних дій, які підривали верховенство права та довіру української громадськості до демократичних інститутів та процесів управління, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистого зиску”.
У Держдепі заявили, що дії Коломойського становлять серйозну загрозу для майбутнього України.
Офіс президента тоді подякував США за підтримку деолігархізації.
До речі, запровадження санкцій проти Коломойського тоді підтримали 52% українців.
Вже навздогін, у квітні 2021 року, видання Pittsburgh Post-Gazette розповіло про незаконні угоди українського олігарха в США. За словами авторів розслідування, Коломойський та його партнери у 2006 – 2016 роках таємно придбали 13 сталеливарних заводів у невеликих містах США від Огайо до Техасу. А також 4 офісні вежі у Клівленді з розкішним готелем на 484 номери. І все це за гроші, які нібито незаконно були виведені з Приватбанку.
Проте, незважаючи на серйозні звинувачення, висунуті американцями Коломойському, Банкова не відреагувала.
Тут слід зазначити, що під санкції США потрапили також нардепи Андрій Деркач та Віктор Медведчук. І ось тут Банкова відреагувала оперативно. РНБО запровадила ще й свої санкції проти цих політиків.
Розпил “Укрнафти”
На користь кого Банкова веде боротьбу з олігархами добре видно на прикладі секції найбільшого виробника нафти в країні – компанії “Укрнафта”. У “Укрнафти” два великі акціонери – державний “Нафтогаз”, якому належить 51% акцій компанії та офшорні компанії Ігоря Коломойського – близько 40%.
Ідея розділити “Укрнафту” між “Нафтогазом” та її міноритарними акціонерами обговорюється з 2018 року. Причиною розділу є судовий позов “Укрнафти” проти України. У червні 2015 року “Укрнафта” подала позов до Стокгольмського арбітражу, звинувативши Україну в завданні шкоди через відбір газу, видобутого “Укрнафтою”, без оплати або з оплатою за заниженою ціною; невиконання “Нафтогазом” та “Укртрансгазом” рішень українських судів; швидкому збільшенні ставок плати за надрокористування; зменшенні кворуму під час проведення зборів акціонерних товариств.
Претензії Коломойського до України становлять $5,4 млрд.
На прес-марафоні президент Зеленський заявив, що “поділ “Укрнафти” – це вихід із складної судової ситуації”.
За його словами, поділ “Укрнафти” допоможе запобігти виграшу в суді приватних компаній, які володіють частиною акцій підприємства. Зеленський наголосив, що на сьогоднішній день у державному бюджеті немає коштів для сплати вимог позивачів, включаючи компанію бізнесмена Ігоря Коломойського.
За даними ЗМІ, в результаті поділу, “Нафтогазу” можуть дістатися чотири з шести нафтогазовидобувних управлінь. Йдеться про “Полтаванафтогаз” та про “вироблені та малоперспективні західноукраїнські родовища”.
При цьому міноритарним акціонерам “Укрнафти” має дістатись більш жирний шматок – “Охтирканафтогаз” і “Чернігівнафтогаз”, на які припадає 62% видобутку нафти та 26% видобутку газу “Укрнафти”.
У виграші, як бачимо, опиняється Ігор Коломойський. Позачергові збори акціонерів “Укрнафти”, призначені на 30 листопада, не відбулися через відсутність кворуму з вини державних акціонерів “Нафтогазу” та “Приватбанку”, які не реєструвалися на зборах. Захід перенесли на 23 грудня.
Подарунок Коломойському
Тепер повернемося до закону № 5600. Цим документом підвищено ренту на видобуток залізняку. У первинному варіанті законопроекту рента підвищувалася на видобуток усієї руди. Однак у процесі обговорення нардепи виключили зі списку марганцеву руду. Справа в тому, що монополією на видобуток цієї сировини володіє Ігор Коломойський. Йому належать Марганецький та Покровський ГЗК – єдині в Україні виробники марганцевої руди, яка використовується для виробництва феросплавів. Феросплавні заводи – теж належать Коломойському.
Так ось, згідно з чинним Податковим кодексом “марганцева рента” розраховується від договірної ціни. А цю ціну між своїми підприємствами може встановлювати Ігор Коломойський такою, яка йому заманеться.
Втрати держбюджету від цієї схеми оцінюються у $21,5 млн. на рік.
І останнє. Днями Володимир Зеленський вніс до Ради закон про множинне громадянство. Злі язики кажуть, що і цей закон ініційований на користь Ігоря Коломойського, який раніше зізнався журналістам, що має паспорти трьох країн.
З того, як проводиться Зеленським компанія з деолігархізації, напрошується висновок, що ведеться вона на користь одного олігарха, якого звуть Ігор Коломойський. Через те, шити костюм та нашивати зірку Ігореві Валерійовичу поки що рано.
Нагадаємо “Добрий день. Я – олігарх”. Як працюватиме деолігархізація Зеленського
Олігархи готують заміну Зеленському? Відомий політолог назвав прізвище нового фаворита мільярдерів
