Коломия – невеличке, затишне, європейське містечко, яке розташувалося на лівому березі Прута. Районний центр Прикарпаття, що вражає історично насиченими вулицями. Центр Коломиї повністю відображає архітектуру часів Австро-Угорької імперії, коли переважали яскраві, святкові кольори.
Що не скажеш вже про інші райони з сірими бетонними багатоповерхівками чи лаконічними та буденними одноповерховими спорудами. Та не будемо про сумне, Коломия – туристичне провінційне містечко, яке заворожує кожного гостя своєю неповторною красою та щедрою гостинністю, пише Karpaty.love
Місто Коломия, центральна частина міста
Історія міста Коломия
Коломия – одне із найстаріших міст Прикарпаття. Підтвердження цьому можна знайти в записах літописів Галицько-Волинського князівства. Та не потрібно поспішати з висновками, адже насправді поселення утворилося значно раніше, аніж про нього згадується у літописі. Колись як повноцінне місто, Коломия мала й свою оборонну споруду – фортецю над Чорним Потоком. На жаль, від цієї фортеці не залишилося ні цеглинки. Заново замок відбудували за часів Речі Посполитої, але цього разу обрали інше місце. Ймовірно, це місце в центрі, де тепер знаходиться міська Ратуша. Новий замок отримав назву – «Старий двір».
Своє магдебурзьке право Коломия отримала у 1405 році, щоправда вже у 1411 році місто разом з усім Покуттям було продане молдаванину Олександру на довгих 25 років. Такі привілеї вельможа отримав за рахунок обіцянки допомогти Польщі у боротьбі з Угорщиною.
1490 рік – чорний період для коломийського замку. Повстання у 10 тисяч чоловік під приводом Івана Мухи повністю зруйнувало фортецю. Не встигли місцеві мешканці оговтатися, як один за одним на місто почали нападати турки, татари, волохи. Півтора століття такі несподівані набіги дощенту спустошували місто. Не дивно, що з тих часів залишилися тільки дві церкви, решта поселення було зрівняно з землею.
Кін. ХVІІ-ХVІІІ ст. принесло нові біди на голову нещасних коломиян. Активізувався опришківський рух, а після першого розподілу Польщі місто перейшло у власність Габсбургів. Місто почало існувати самостійно, без податків навколишніх сіл, як це було раніше. У 1781 року Коломия взагалі стала частиною Станіславського повіту.
Та свого піку насилля проти містян набуло вже у ХХ ст. У ході І Світової війни на територію Коломиї увійшло російське військо, яке ж одразу зруйнувало пам’ятник Т. Г. Шевченку. Нова влада повністю заборонила навчатися та читати українською, видавати книжки, молитися українською мовою! Греко-католицька церква пережила страшні часи приниження та переслідування.
Так продовжувалося довгих чотири роки, поки не було проголошено ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка). Було обрано місцеву владу, яка, на жаль, не змогла урятувати містян від польського війська. З 1919 року Коломия знову під владою Польщі.
Страшний сон вже тепер з радянською армією повторився у 1944 році, коли з Прикарпатських земель почали виганяти німецьких окупантів. Мало того, що сама війна принесла чимало біди та руйнувань Коломиї, багато мешканців, зокрема євреїв було вбито. У місті продовжувалися постійні репресії та переслідування української інтелігенції, яку вагонами вивозили у Сибір. Одним словом, жодних покращень за таку довготривалу історію місто аж до «хрущовської відлиги» не відчуло.
Місто Коломия, площа Ринок
Версії походження назви міста
Серед місцевого населення побутують різні версії виникнення назви Коломиї. Серед них припущення про з’єднання двох слів «коло» та «мити», від власного імені чоловічого роду Коломий та від сербсько-хорватського слова «коломий’я».
Інша версія походить від розміщення міста на березі річки Прут. Колись місто носило назву «Мий». А теперішня назва виникла від словосполучення «коло» (біля) Прута, «Мия».
Архітектурні пам’ятки Коломиї
Музей «Писанка»
Відкриття унікального в цілому світі музею відбулося у 1987 році. А його посвячення провели у пам’ятці архітектури ХVІ ст. – церкві Благовіщення.
З 2000 року яйце-писанка (розфарбованого як писанка та схожим за формою на яйце) – окрема споруда висотою 13 метрів. Неповторна колекція писанок сягає 10-ти тисяч екземплярів. Це унікальна можливість побачити витвори мистецтва з усього світу: Словаччини, Польщі, Чехії, Франції, Білорусії, Румунії, Росії, США, Канади, Індії, Пакистану, Китаю, Шрі-Ланки, Єгипту, Алжиру та багато інш. Тільки тут можна пізнати культурні особливості та символічне наповнення великодніх яєць.
м. Коломия, Музей «Писанка»
Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
Створили музей на честь Йосифа Кобринського у 1926 році. Знаходиться диво у середмісті Коломиї. Кількість експонатів сягає 30-ти тисяч, серед них найкращі мистецькі витвори всієї Гуцульщини та Покуття з початку ХVІІ ст. і до сьогодні. Неймовірно дивовижні експонати ІV ст. до н.е. – а саме підручні засоби господарства знаменитої трипільської культури.
Від різноманіття яскравого гуцульського одягу, дорогоцінних прикрас, опришківської зброї, дорогої посуди – розбігаються очі. Кожен дорогоцінний експонат майстерно прикрашений бісером, металом, рогом тварин, рідкісною деревиною. Одним словом, музей має чим гордитися і чим здивувати своїх відвідувачів.
м. Коломия, Музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
Княждвір. Тисовий заповідник
Княждвір – село за 10 км від Коломиї, яке повинен відвідати кожен турист, що прибув на відпочинок до міста. По-перше, село надзвичайно старе – датується ХV ст., але ще до цього на цьому місті в ХІ ст. появилися перші руські князі, від них і пішла назва. По-друге, ніде в іншому місці на Україні ви не знайдете справжнісінького Тисового заповідника. Найбільший у Європі заповідник займає чималу площу унікальних дерев – Тис Ягідний, хвойне вічнозелене дерево. Його вік може сягати 4000 тисяч років, а висота 25 метрів. Ще це дерево називають негній-дерево, через що деревина так високо цінується, та через що в наш час виникає потреба оберігати даний вид.
Неймовірне, насичене киснем та чисте повітря допоможе очистити не тільки забруднені міським пилом та смогом легені, а й зайвими думками голову. Побутує думка, що навіть мікроби в повітрі поруч тису не мають жодних шансів. Ягідки цього дивовижного дерева придатні в їжу та солодкі. Краса неймовірна, коли ти, немов мурашка, стоїш серед цих тисячолітніх велетнів і відчуваєш прилив невідомої сили та енергії. Коли просто перероджуєшся від одного дотику до шорсткої поверхні тиса-велета, а попереду ще так багато нерозвіданих територій.
с. Княждвір. Тисовий заповідник. Тис ягідний
На відміну від Галича, Верховини чи інших районних центрів Прикарпаття, Коломия має більш розвинену інфраструктуру та дійсно є затишним європейським містечком. Радимо туристам, якщо маєте більше часу, також завітати та продовжити свій відпочинок в Косові – тут ви побачите небувалу кількість гуцульських виробів, ознайомитесь із традиціями та поповните свою скарбничку вражень сповна.
Що подивитися у Коломиї
- Прогулятись пл. Ринок, там Ви побачите міську Ратушу;
- Церква Архистратига Михаїла;
- Відвідати музей «Писанка»;
- Поглянути на Єзуїтський костел св. Ігнатія Лойоли;
- Відвідати музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
- Відвідати с. Княждвір. Тисовий заповідник;
- Прогулятись Молодіжним парком біля міського озера;
- Досхочу поласувати місцевою кухнею;
- Прогулятись парком імені Т. Шевченка (студентський) по вул. Староміській.
ЗЕлупи,правильно-КоломОя.Ґи-Ґи