Колишній очільник Прикарпаття розповів, чому пішов з адміністрації та чим займатиметься в міськраді

Віталій Федорів про головне: чому пішов з ОДА, як призначатимуть старост в Івано-Франківській ОТГ, як налагоджуватимуть співпрацю з “бунтівними” селами та чи не перетворяться розпочаті до об’єднання проєкти на довгобуди?

Версії розпитали в заступника міського голови Івано-Франківська Віталія Федоріва, чому його звільнили з посади очільника Прикарпаття, як співрацюватиме місто з новоприєднаними селами та хто і за якими критеріями призначатиме старост в Івано-Франківській ОТГ

Те, як ви пішли з ОДА, було досить резонансною новиною на початку листопада. Вона широко обговорювалась. То все-таки – чому пішли? Чи справді це було “за згодою сторін”?

Голова ОДА – це посада виконавчої влади. Кого призначати чи звільняти вирішує президент. Точно впевнений, що по роботі – за показниками виконання бюджету, за показниками ліквідації наслідків стихії – все було на достойному рівні. Але мені доводилось працювати в дуже складних умовах від січня. Я планував, що ми розвиватимемо нові проєкти, проводитиме нові закупівлі для медицини, а натомість зіткнулися з COVID-19 та з небаченими наслідками стихійного лиха. Але я вважаю, що основну корективу внесли результати виборів.

Хоча я хочу наголосити, що це були перші вибори в Івано-Франківській області, які пройшли без будь-якого адмінтиску. Голова ОДА вперше на місцевих виборах не вів пропрезидентську партію в місцеві ради. Тому і не було від жодної з партії жодної критики щодо адмінтиску, чи залякувань, чи погроз про звільнення з роботи – як це було в попередні роки. Цього року такого не було – і я вважаю це своїм основним досягненням, яке ґрунтується на всіх засад демократії, засад та цінностях Революції Гідності. У людей вже є право вільного вибору!

Ви дуже швидко погодились на пропозицію Руслана Марцінківа стати заступником міського голови і очолити напрямок інтеграції громад. Тепер ви координуєте роботу об’єднаної громади у всіх сферах. Розкажіть як це відбулось та чи були впевнені у своєму рішенні?

Я все життя жив і проживаю надалі в селі Братківці, яке зараз увійшло до Івано-Франківської ОТГ. Я активно допомагав розвивати село протягом своєї кар’єри державного службовця. Я не мав великих повноважень, крім періоду, коли був головою Івано-Франківської ОДА, але мені вдалося налагодити тісний контакт з депутатами всіх рівнів, які представляють Братківці. І в результати нам спільно вдалося зробити чимало для розвитку села.

До прикладу, в Братківцях вже повністю освітлені всі вулиці, центральна дорога вже на половину відремонтована, є нова сучасна амбулаторія, новий мультифункціональний майданчик, біля школи відкрили сучасний дошкільний заклад. Погодьтеся, що як для села з чисельністю населення 2500 людей, це досить серйозний заділ для більш комфортного проживання.

Тому під час першого знайомства команди Марцінківа в селі Братківці міський голова звернув на це увагу. Це були досить успішні проєкти, хоча вони й не мегадорогі, але принаймні вони реалізовані. І десь саме тоді я в “впав в око” Марцінківу, бо мав певне відношення до розвитку села. Вже пізніше, коли я очолював ОДА, в нас було тісніше спілкування.

Я боровся, щоб Братківці приєднали до Івано-Франківська. Бо так історично склалося, що наше село тісно пов’язане саме з цим містом – свого часу воно було у складі Івано-Франківського району. Тут і продаж полуниці, чим славляться Братківці, багато мешканців працюють в Івано-Франківську, і логістично найзручніший доїзд саме до Івано-Франківська.

Як плануєте налагоджувати співпрацю з новоприєднаними селами? Особливо з “бунтівними” – адже відомо, що Вовчинець та Хриплин звернулись до суду та позиваються до Кабміну щодо “порушення принципу добровільності” при їх входженні до Івано-Франківської ОТГ.

Мені відомо про цю ситуацію. Повірте, ніхто з конфлікту починати співпрацю не хоче. Звичайно, ми дочекаємось рішення суду і будемо його виконувати, бо ми живемо в правовій державі. Але з практики – я не надто вірю, що суд стане на сторону цих двох сіл.

Реформу децентралізації визнали однією з найуспішніших і найкращих. Вона ще триває, хоча й підходить до свого завершального етапу. Тому я впевнений, що всі села, які згідно Перспективного плану увійшли до Івано-Франківської ОТГ, отримають новий поштовх для свого розвитку. Звичайно, думка людей буде врахована і буде першочерговою у вирішенні місцевих проблем.

За яким принципом обиратимуть та призначатимуть старост? Чи буде староста в кожному селі?

Не факт, що колишні сільські голови стануть новими старостами. До 11 грудня ми приймаємо всі пропозиції від кандидатів разом з автобіографією та планом розвитку на найближчі п’ять років. Відповідно приймаємо рекомендації – від громадських організацій, депутатів, які представляють інтереси мешканців сіл, активу сіл, думку церковної громади, директорів шкіл. Буде врахована думка широкого кола людей. Ми будемо приїжджати на громадські слухання – перше буде у селі Камінне.

У нас буде староста в кожному селі, старостинських округів в Івано-Франківській ОТГ не буде. На даному етапі це правильно. Є село, воно має певні сподівання – великі сподівання на те, що якнайшвидше покращить інфраструктура і стане жити комфортніше. Всі села сподіваються, що біля такого потужного міста, як Івано-Франківськ, буде кращий доступ до медичних послуг, освітніх послуг, транспортних послуг.

Тому я лобіюватиму якнайшвидше призначення всіх старост. Але останнє слово буде за міським головою.

У багатьох селах напрацьовані стратегії їх розвитку. Проведено багато тендерів, є чимало й існуючих проєктів. Наприклад, у Вовчинці є проєкт будівництво нового корпусу ЗОШ, є проєкт на спортзал. У Хриплині ведуть каналізацію. У Крихівцях також добудовують школу. У Драгомирчанах – школа і садок. Запланований ремонт дороги на Колодіївку. Що буде з цим проєктами? Адже по суті процес уже запущений…

Я маю семирічний досвід роботи в Головному фінансовому управлінні – тепер це Департамент фінансів ОДА. Далі було КРУ, в Департаменті охорони здоров’я я якраз відповідав за фінансово-економічну частину, був головою тендерного комітету. Тому я знаю про цю проблематику не зі слів, а з практики.

Звичайно, не можна порівнювати села, які дають велику дохідну частину в загальний бюджет. Але до кінця 2020 року вони свої бюджети виконують самостійно. Просто з втратою посад голів сільських рад тепер підпис ставить міський голова громади Руслан Марцінків.

Я планую після 15 січня взяти в казначействі дані про всю дохідну і видаткову частину по всіх селах, щоб мати розуміння, який вклад вносило (чи могло б вносити) кожне село в загальний бюджет громади. І саме орієнтуючись на ці дані буде лобіюватися реалізація проєктів. Щоб не було такого, що, до прикладу, в селі є певне виробництво, можливо, і шкідливі викиди через це, а екологічні ініціативи буду реалізуватися в іншому селі. Але це не означає, що не буде вирівнюючої складової.

Тут ключовим буде активність старост, хоча вони й матимуть лише представницьку функцію в селі. Але староста має мати свою групу підтримки, яка буде допомагати втілювати в життя ці проєкти. Він має об’єднати бізнесменів, активістів, спортсменів, представників культури, освіти і т.д. Проблемним буде етап до 1 липня, коли вирішуватимуться питання з передачею майна та земель.

Але якщо на той чи інший об’єкт вже є проєктно-кошторисна документація і експертиза, повірте, це тільки питання часу, щоб цей проєкт запустити через відповідний департамент на реалізацію.

Всі існуючі проєкти будуть доведені до логічного завершення – довгобудів ніяких у нас не буде. Звичайно, перед запуском буде проведений детальний аналіз – у нашому аналітичному центрі вже є попередня інформація про сильні і слабкі сторони кожного села. І звичайно, якщо в селі планують будівництво школи чи садка на 500 дітей, а в селі проживає менше 1000 людей і серед них мало дітей – то навіщо це робити?

Але я прогнозую, що всі проєкти, розпочаті в селах, будуть продовжувати втілюватись. І не виключаю, що розпочнеться боротьба за залучення коштів. І тут багато залежатиме від активності і старост, і мешканців. Бо навіть участь у програмі “Бюджет участі”, це перш за все прояв ініціативності і небайдужості.

Якщо, до прикладу, у Вовчинці був бюджет близько сорока мільйонів(ред: за інформацією Версій – надходження за 2019р. в бюджет с. Вовчинець склали 45633934грн, видатки 37892436грн.) – то віднімаємо видатки на утримання ЦНАПу, старости, громадський комунальний транспорт, соціальне таксі і податки. Це не буде догма чи константа, але перед громадою буде чітка відповідь: “Дивіться, ви нічого не втратили. Які кошти ви приносите в загальний бюджет – вони вам повертаються у вигляді якісних послуг”.

І не кожна громада зараз готова надати такий спектр та рівень висококласних послуг, як Івано-Франківська ОТГ.

Про “Бюджет участі”. В 2021 році його збільшать до 30 мільйонів, відповідно можна буде реалізувати більше проєктів. Як забезпечити справедливу пропорційність? Щоб не було так, що з Чернієва виграє п’ять проєктів, а з Колодіївки – жодного

Тут собі згадую анекдот: “Боже, зроби так, щоб я хоч один раз виграв в лотерею. – Так ти хоч один квиток купи”.

Потрібно писати якісні проєкти. Бо якщо старости думають, що вони просто опишуть всі проблеми в селі і перекладуть їх на наші плечі – що це їхня велика помилка.

Багато грантових проєктів передбачають співфінансування – від мешканців, від громадських організацій, від бізнесу. Тут широкий спектр для роботи, тому від активності та ініціативності жителів залежить дуже багато.

Зараз люди переживають, що в них заберуть ті здобутки, які вони вже мали та напрацювали. До прикладу, хто взимку в селах буде розчищувати дороги від снігу? Раніше, якщо звечора впав сніг, то на ранок всі дороги в селі вже були розчищені

На даний час це наш найбільший виклик – проходження зимового періоду в громаді. Наше бачення таке: комунальні підприємства, які є в селах, і заключення угод.

Але також в нас є багато доріг місцевого значення, які не є на балансі міської громади, за їх утримання відповідальне ДП “Дороги Прикарпаття”. І я вже з ними проводжу перемовини на рахунок зимового періоду. Бо ключове – це забезпечити проїзд транспорту. Це буде виклик і для мене в першу чергу – це якраз покаже, чи готовий я такі серйозні проблеми вирішити.

Раніше було 18 окремих розпорядників коштів, вони могли умовно укласти договори на 30 тисяч і забезпечити прибирання та розчищення доріг в свої селах.

Тепер же розпорядник коштів один, а це означає що процедура тендеру є обов’язковою. І тендер там буде не менше, як на півмільйона гривень, на утримання доріг в зимовий період.

Питання про те, що людей турбує в даний момент – хто видаватиме довідки? Свідоцтво про смерть, про реєстрацію шлюбу, довідка про склад сім’ї… Чи це буде як і раніше в селі? Чи людям доведеться їхати до найближчого ЦНАПу в місті?

З цього питання в нас вже була нарада – механізм налагоджений. Був розроблений бланк для таких довідок. В сільській раді залишений на патронатній службі колишній секретар. Люди звертаються до нього, він готує всі довідки, єдине, що потрібно буде під’їхати в місто, щоб поставити підпис і вдарити печатку.

Коли ж у селах з’являться ЦНАПи?

ЦНАПи будуть у всіх селах громади. В деяких вже є територіальні підрозділи Центру надання адміністративних послуг. До прикладу, у Чернієві, Підлужжі, Підпечерах, Березівці. Колодіївці, Добровлянах. У Братківцях приміщення вже майже повністю готове. До 1 липня підрозділи ЦНАПу мали б запрацювати у всіх селах.

Що буде з персоналом сільради? Там по 10 осіб в штаті було. Люди залишаться без роботи? І скільки штатних одиниць плануєте залишити в селах? Хоча інколи були такі випадки, коли весь бюджет села йшов на утримання апарату.

Це серйозне, важливе і болюче питання. Справді, є села, де бюджет був 4 мільйони, і з них 3,5 мільйони гривень витрачали на заробітну плату. То по суті й на розвиток коштів не залишалося.

Наше бачення – потрібно максимально зберегти людей. Але є багато випадків, коли в сільських радах працювали люди пенсійного віку, вони по великому рахунку захищені. Ми ж зробимо все можливе, щоб молоді люди не втратили роботу. В селі залишиться староста, секретар та працівники ЦНАПу.

Як їздитиме комунальний автобус в Колодіївку? Там же немає дороги. Як і в Добровлянах та інших селах…

Все буде, але не треба вимагати цього в перший же місяць. Над вирішенням таких питань працює потужний менеджмент міської територіальної громади. Раніше цього не робилося, бо не було технічної і фінансової можливості. Також не думаю, що раніше дорога на Колодіївку, Узин чи Добровляни була в пріоритеті Тисменицької районної ради. У нас 90% місцевих доріг повністю вийшли з ладу. Повністю! Вони не придатні для експлуатації. Треба це розуміти. І ми тепер бачимо, яку “цілину” треба підіймати.

Буде дорога – буде автобус – буде життя. Село буде жити. З села будуть возити екологічну продукцію в місто. Бо погодьтеся, не все, що продається в наших супермаркетах, можна назвати якісними екологічними продуктами. Кожне село має свої “фермерські” традиції: Братківці – полуниця, Підпечери – цибуля і картопля і т.д. Для нас важливо підтримувати і відновлювати таку кооперацію. І це точно запрацює.

Як плануєте розвивати села?

Варто починати з найменшого. В кожному селі мають бути під’їзди до всіх важливих об’єктів: до клубу, до школи, до амбулаторії і до садочка. І по можливості облаштування безпечних стоянок біля цих закладів. Реалізацію цих проєктів ми побачимо вже наступного року.

Далі привести до ладу наявну інфраструктуру: запланувати термомодернізацію шкіл і садочків. Можливо такі проєкти і не виглядають глобальними, але на їх реалізацію потрібні значні кошти. Та ж сама заміна даху школи обходиться від 1,5 до 3 мільйонів.

Також в селах потрібні амбулаторії, мультифункціональні майданчики, стадіони біля шкіл.

Я планую не кабінетну роботу в міській раді. Моя робота буде пов’язана з виїздом на місця, спілкування з громадою. Ми ж не йдемо до гіршого, ми прагнемо кращого – і шукатимемо для цього можливості та джерела фінансування. Роботи на найближчі п’ять років є мега багато. Ми плануватимемо проєкти з реалізацією до року і великі проєкти з реалізацією 2-3-5 років. Але головне, щоб ці ініціативи були фінансово підкріплені.

Які позитивні зміни жителі новоприєднаних сіл можуть відчути вже зараз? Не чекаючи реалізації інфраструктурних проєктів

Я вже згадував, що й сам живу в селі, і можу стверджувати, що зміни відчутні вже. З очевидного – новий транспорт і ціна. Раніше проїзд у Братківці коштував 15 гривень, тепер став 4 гривні. Автобуси великі, комфортні, рейсів багато. Наступний швидкий проєкт – вуличне освітлення

Вам, напевно, відомо про конфлікт у Косівській ОТГ, коли жителі села Яворів перекрили дорогу регіонального значення в знак протесту через призначення “не того старости”. Що зробити, щоб уникнути такого сценарію в Івано-Франківській громаді?

Я б хотів, щоб співпрацю з громадськими радами, з кандидатами на посаду старост, та й з самими старостами ми будували на взаємоповазі. Насправді ціль у всіх одна – це розвиток територіальної громади, для того, щоб село відчуло швидке поліпшення умов проживання, щоб воно було комфортним та безпечним.

Чи можливі такі конфлікти? Можливі. Не виключаю цього. Чи хотів би? Не хотів.

Я спочатку був прихильником змін у законодавстві, коли голова територіальної громади призначає старост. Але тепер думаю, що можливо було б краще, якби старост обирали, щоб уникнути таких конфліктів.

Щоб не провокувати і не проектувати схожі ситуації, я виступаю за швидке призначення старост. Якщо й не всіх, то хоча б дві третини старост на сесії 24 грудня мають бути затверджені.