Військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Арсенич на псевдо Зірка служить командиром міномета 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ “Карпатська Січ”.
До повномасштабного вторгнення боєць два роки брав участь в АТО/ООС. Як нащадок воїнів ОУН-УПА він продовжує боронити Україну розповіли на Facebook-сторінці підрозділу, передає Правда ІФ з посиланням на Суспільне
“У порівнянні з піхотою для нас, мінометників, Бахмутський період був не таким складним. Артилерія противника працювала переважно по першій лінії оборони, де знаходилися стрілецькі роти батальйону. Військові РФ прагнули просунутися вперед і тому активно застосовували артилерію та танки. Сподівалися таким чином розчистити шлях для своїх штурмових підрозділів. Нам, мінометникам, теж прилітало — “зрівнювали лісопосадку з землею”, — розповідає боєць.
Як раніше розповідав Василь Арсенич, він воює з 2017 року. На той момент перебував в організації “Тризуб” імені Степана Бандери. Перша ротація тривала до середини лютого 2018 року. Друга — із червня 2019 до серпня того ж року. З 2022 — він служить у підрозділі “Карпатська Січ”.
Василь — нащадок повстанців, які боролися за незалежність України в середині XX століття, пишуть на Facebook-сторінці Українського інституту національної пам’яті.
“Всі четверо братів із родини Арсеничів брали участь у збройному підпіллі. Троє з них — Антон, Михайло та Микола Арсеничі загинули в боях або в ув’язненні. Вижив лише Степан, який пройшов через радянські табори”, — йдеться у дописі.
Один із братів – Микола Арсенич був творцем військової розвідки ОУН, одним із дев’яти генералів Української повстанської армії та єдиним генералом безпеки УПА.
Про сучасні методи війни Василь Арсенич каже так: “Особливість роботи мінометників на Бахмутському напрямку полягала в підвищеній мобільності та постійній готовності, щоб прикрити нашу піхоту, відбити ворожу атаку — знищити ворога. Вважаю, що ми непогано відпрацювали, але немає межі досконалості, тож під час злагодження батальйону продовжуємо навчатися та відточувати майстерність”.
Воїн пригадує, як в одну з ночей спрацював його розрахунок. Тоді вдалося ліквідувати командира однієї зі штурмових груп, котра намагалася атакувати українські позиції.
“Ми чітко усвідомлювали важливість ефективності нашого мінометного розрахунку, бо на кону були життя наших побратимів. У батальйоні всі між собою спілкуються, ми знаємо хлопців-піхотинців в обличчя, тому соромно підвести їх”, — каже Василь Арсенич.
Боєць говорить, що це — національна війна, яка має ідеологічне підґрунтя, та впевнений в перемозі України.
“Ми боремося за свою землю й обов’язково переможемо. У нас немає іншого вибору, окрім того, щоб рухатися вперед. Якщо в когось бракне сил, їх потрібно відновити чи віднайти. Попри втому усвідомлюєш, що маєш виконати цю роботу, саме ти, а не хтось інший”, — підсумовує воїн.
