Цей нормативний документ дасть змогу розпочати процедуру приватизації за новим Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна». Він поділяє всі об’єкти приватизації на категорії великої і малої приватизації та передбачає два шляхи їхньої приватизації. Перший і основний – через електронні торги, а другий – шляхом викупу орендарем. Міська влада переконана, що електронні торги розширять географію потенційних покупців комунального майна та створять прозору конкуренцію між ними, що призведе до зростання остаточної ціни продажу об’єктів та збільшить надходження до міської скарбниці, пише Західний кур’єр.
«Сирий» закон
Директор міського департаменту комунальних ресурсів Ігор Гриненько каже, що у другому читанні закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» зазнав суттєвих змін. До нього внесли понад 700 правок на понад 300 сторінках. Розробником закону був Фонд держмайна, який основну увагу сконцентрував на приватизації великих об’єктів державного майна.
Згідно із законом, до об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності, єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 млн. грн.
Частина статті 5 цього закону прописана досить специфічно. Законодавці або частково забули про інтереси громад, або свідомо так зробили, але виходить, що єдині майнові комплекси комунальних підприємств сюди не входять. Тому Асоціація міст України уже подала свої пропозиції щодо внесення змін до цього закону, які б мали врахувати такі речі.
«Закон ще «сирий», потребує роз’яснень і доопрацювань, – каже І. Гриненько. – Але всі ті речі, які у ньому не враховані щодо комунального майна, ми врахували у нашому нормативному документі, який затверджений рішенням міської ради і набув чинності минулого четверга. Департамент приділив велику увагу підготовці цього фахового нормативного документа. Ми повністю дотрималися всієї регуляторної процедури, отримали погодження Регуляторної служби, Антимонопольного комітету, провели громадські слухання, проект рішення міськради розглядали на засіданні міськвиконкому та двох депутатських комісій».
Два шляхи
За словами І. Гриненька, зараз повністю змінюються підходи до приватизації. Уже не буде таких нормативних документів як концепція чи програма приватизації, а лише перелік майна, яке підлягає приватизації, затверджений рішенням міськради. Ухвалений же міськрадою згаданий нормативний документ дасть можливість розпочати процедуру приватизації за новим законом, який передбачає два шляхи приватизації.
Перший і основний – це електронні торги. Для цього передбачене створення аукціонної комісії. «Це технічна процедура, яку ми беремо на себе. Ми опрацювали питання внесення об’єктів у електронну систему «Прозорро. Продажі». Розміщення інформації в електронній системі безкоштовне. Вже є понад 50 акредитованих платформ. Хто б через який електронний майданчик не подавав інформацію, а потенційний покупець її не шукав, вона все одно висвітлюватиметься в комплексі», – каже І. Гриненько.
Другий метод – шляхом викупу орендарем. Таким чином законодавці залишили можливість добросовісним орендарям, які не допускають заборгованості з орендної плати, утримують в належному стані орендовані приміщення, звернутися до міської ради з клопотанням щодо викупу орендованого приміщення, але з дотриманням низки умов. Водночас міська рада не зобов’язана ухвалювати таких рішень і може відмовити в задоволенні клопотання, вирішити залишити об’єкт в оренді чи продати його на загальних підставах з аукціону, бо ухвалення рішень щодо доцільності та порядку продажу комунального майна належить до виключної компетенції міської ради.
Ефективне управління
«Наша основна мета – не одномоментно забезпечити значні надходження до міського бюджету від приватизації, а ефективно управляти комунальним майном громади, – продовжує І. Гриненько. – Якщо об’єкт приносить хороші надходження від оренди, то ми зацікавлені, щоб він залишався в оренді».
Зараз на офіційних сайтах міста та департаменту комунальних ресурсів є інтерактивна карта з фотографіями, описовими частинами, технічними характеристиками і рекомендованими видами використання двох десятків об’єктів, які пропонуються для оренди чи приватизації. «На жаль, більшість з них занедбані, розташовані у спальних районах чи підвальних приміщеннях. Але ми бачимо, що кожне з приміщень з часом таки отримує ефективного господаря», – каже І.Гриненько.
До слова, перший електронний аукціон, але за іншою процедурою – через біржу, Івано-Франківськ першим з обласних центрів провів ще наприкінці 2017 року. Тоді половину непривабливої будівлі на вул. Ленкавського, яка довго пустувала, при стартовій ціні 45 тис. 384 грн. вдалося продати за 269 тис. 922 грн. Приміщення на шостому поверсі колишнього «Будинку побуту» на вул. Січових стрільців при стартовій ціні 500 тис. грн. врешті продали за 1,5 млн. А фактично три стіни і дах, який провалювався, колишньої майстерні художників на вул. Перехідній продали за понад 123 тис. грн., при стартовій ціні 39 тис. 600 грн. Зараз же, за новим законом і відповідно до рішення міської ради, до продажу через електронні торги готують колишні камери схову площею понад 200 метрів квадратних на території речового ринку на вул. Кардинала Любомира Гузара і вкотре намагатимуться продати будівлю колишньої лазні на вул. Стефаника.
Мовою статистики
Торік до міського бюджету від приватизації об’єктів комунальної власності перераховано 25 млн. 84 тис. 71 грн., що становить 109,1% від планової суми 23 млн. грн. І ще 14 млн. 583 тис. 374 грн. – від оренди, що становить 104,2% від планової суми 14 млн. Станом на 31 грудня 2018 року укладено 11 договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 4103,1 квадратних метрів та три договори купівлі-продажу пакетів акцій, що належали територіальній громаді міста Івано-Франківська у статутних капіталах акціонерних товариств, а також 46 договорів оренди нежитлових приміщень загальною площею 4087,46 квадратних метрів.
