Уже через тиждень українці святкуватимуть величне свято – Воскресіння Христове. Цього року воно буде не таким, до якого ми звикли, але попри це святковий кошик з паскою та іншими смаколиками ніхто не відміняв. Чимало прикарпатців навіть попри карантин хочуть мати обновку до свята. Франківчанка Уляна Іванюк готова доповнити своїми роботами ваше свято.
Жінка уже сім років займається декором і чудово знає усі модні тенденції та вподобання прикарпатців. Скільки часу витрачає на своє хобі та де бере ідеї, вона розповіла Версіям.
Ідеї народжують в процесі
Записати інтерв’ю з Уляною я планувала давно, але завжди були якісь нюанси і моя задумка відкладалася на «потім». І от зараз я зрозуміла, що це ідеальний момент для такої статті. Адже надто багато негативних та сумних подій навколо, а скоро свято і хочеться, щоб люди відчули його сповна, навіть попри карантин. Оскільки через певні обмеження ми не змогли зустрітися, то довелося поспілкуватися онлайн. І Уляна мені люб’язно розповіла про свій творчий шлях:
«Я обожнюю своє хобі, яким займаюся вже 7 рік. Хобі, бо роботу, яку обожнюєш по-іншому не назвеш. Я лідер по житті і ще з дитинства мучила себе за те, що я без таланту. Думала, що Бог мене обійшов стороною: хтось малює, хтось вірші складає, хтось співає … а я .. а я пробую все і одразу, і ніде не можу бути перша. І лише в 25-ть я зрозуміла, що талант – не основне, треба мати бажання, ціль і рухатися вперед. Творча особистість в мені завжди жила, та якось не давала про себе чути. Але сім років тому я зрозуміла, що в мене є відчуття смаку і вміння поєднювати кольори. Саме так, бо таланту в мене нема, це все просто хороший смак і багато роботи над собою. Я надто самокритична до всіх робіт і до себе самої загалом. Та бажання спробувати щось нове і підтримка рідних зробили свою справу.
Мама чоловіка теж займається декором. Коли я прийшла у їхню сім’ю і побачила стільки різного та красивого матеріалу мені просто захотілося спробувати щось нове. Я отримала величезну кількість компліментів, підтримку рідних і мене просто затянуло у світ прекрасного. Знаєш, я навіть не можу пояснити звідки беруться ідеї в моїй голові. Скажу впевнено одне, що натхнення я отримую під час закупки матеріалів. Це просто кайф, коли ти ходиш по гуртівнях і бачиш всі новинки, тоді в голові зароджується величезна кількість ідей. Їдучи додому в мене вже просто сверблять руки, хочеться щось робити. Чимало ідей приходять під час самої роботи. Я жодного разу не ставила за мету когось скопіювати або щось повторити з картинки. Вважаю це не припустимим. Звісно, є випадки коли роботи повторюються, перегукуються по стилю, адже доступ до всіх новинок відносно матеріалів маю не лише я. Але вважаю, що кожен майстер, який поважає себе і цінує власну творчість не буде когось копіювати і робитиме все відносно власного почерку. Адже саме унікальність і власний почерк майстра є запорукою успіху серед клієнтів.
В хаті були і курчата, і кролики
Ще на самому початку, як тільки я розпочала свою творчість в мене все було колекціями. Це був мій геніальний і на той час нікому не відомий підхід до подачі своїх робіт. Для мене важливо не лише створити, а й правильно все подати. У мене в хаті було і сіно, і справжні курчата, і кролики. І коли вже кожен другий робить колекції, то мене це трішки пригнічує. Не через конкуренцію, а через те, що ці ідеї видають за свої. Я ніколи не переглядаю роботи конкурентів і тим паче не стараюся їх повторити. От ніколи, жодна моя робота не є копією, а тільки оригіналом. І це зовсім не тому, що я мега-крутий майстер. Ні, ніколи так себе не позиціонувала, я не вивчала кольорознавства, я не знаю як правильно підбирати кольори, не «сиджу» на Pinterest, а просто сідаю і роблю, сама, інколи не знаючи що. Я маю свій смак, стиль і ним керуюся. Працюю виключно сама і у своє задоволення. Все в моїй голові. Абсолютно всі матеріали купляю сама за кордоном. Є декілька онлайн гуртівень на Україні, ну і, звичайно, власні заготовки, без цього ніяк.
Я дуже тішусь, що мої роботи популярні. Здавалося б, нема потреби купувати новий кошик щороку. Якщо мова йде про постійних клієнтів, то вони можуть придбати кошик, а наступного року замовляють новий декор (віночок чи композицію на стіл). Є клієнти в яких дітки виростають і дитячий кошик іде меншій малечі, а старшій – беруть новий і при цьому міняють свій на новий, щоб був Family look. Тому в даному випадку варто постійно вдосконалюватися, працювати над новинками, щоб постійно іти в ногу з часом. Часто замовляють і нові клієнти, бо бачили в сусідки, куми, сестри, тощо. До речі, дуже часто мої роботи беруть на подарунок. Особливо радісно, коли діти купляють батькам, а потім пишуть, що мама була дуже щаслива.
На даний момент я працюю виключно сама, але що стосується пошиття, то маю двох дівчаток, які ідеально виконують всі мої побажання. Ну і звісно, мої творіння не будуть завершеними без правильної подачі і якісних фото, тому тут без мого фотографа не обійтися. Вона одна з перших бачить всі мої роботи, її похвала та підтримка для мене дуже важливі. Бо вона в числі тих, хто вірив в мене, підтримував і при потребі давав копняка. Також мене дуже підтримують рідні. Їм подобаються мої творіння. І коли вони мене хвалять – це – найкращий стимул. Та інколи й сваряться за надмірну відданість цій справі чи роботу ночами. Але при цьому, коли я прошу тата купити і передати мені сіна з села чи то чоловіка привезти курчат з ринку і відвезти назад, то мені ніхто ніколи не відмовляв і навіть не здивувався.
Більше ознайомитися з роботами можна за посиланням: Instagram
Підготувала Марія Франчук
Гарно, оригінально. Ми теж кошики на віоліті купили, але так і не скористалися