3 24 лютого Франківщина офіційно – одна з двох областей з “червоним” рівнем епідеміологічної небезпеки в Україні. Друга – Чернівецька.
“Українська правда. Життя” з’їздила на Івано-Франківщину, щоб на власні очі побачити мобільний шпиталь просто неба та розпитати у місцевих – у чому вони вбачають причину чергового спалаху коронавірусу.
Усі на лижі!
Потяг із Києва до Івано-Франківська їде в середньому дев’ять годин. І всі ці дев’ять годин люди дихають один на одного в плацкартному вагоні.
Немає зауважень від провідників – немає й масок.
А на пероні пасажирів зустрічає натовп чоловіків із криками: “Буковель, хто їде?!”, “Драгобрат, автобус”, “Яремче, недорого!”.
Гірськолижним курортам в Україні дозволяли працювати навіть під час локдауну з 8 по 24 січня. Післяноворічні свята – пора “високого сезону”, тому охочих потрапити до Карпат було чимало.
ЗМІ повідомляли про кілометрові черги до Буковелю й недотримання дистанції на курортах.
Під час локдауну в Буковелі катався й фотографувався без маски з іншими лижниками і президент Володимир Зеленський.
Проте для мешканців міст усі публічні розваги в цей період були недоступними.
Більше того, українці не могли придбати офлайн навіть колготки чи шкарпетки – у постанові Кабінету міністрів їх не вказали як товари першочергової необхідності.
Уже на початку лютого Івано-Франківщина та Буковина ввійшли до п’ятірки регіонів, де зафіксували найбільше нових випадків COVID-19.
Ситуація лише погіршувалася, тому в трьох областях – Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській – призупинили роботу всіх закладів громадського харчування й розважальної інфраструктури з 22 до 28 лютого.
Попри карантинні обмеження, й зараз центральні вулиці Івано-Франківська лишаються заповненими.
Це ж саме відбувається на місцевих ринках і в торгових центрах – люди не дотримуються соціальної дистанції, маски носять одиниці.
Навіть продавці кричать “Розпродаж, розпродаж на шапки!”, тримаючи захисну маску в руці.
– Це все через іноземців. Вони привезли в Буковель заразу, а там же всі наші працюють.
Потім свята, зустрічі з родичами – отак всіх і позаражали.
Але куди закривати все? Щоб дітей нагодувати, треба гроші десь брати, – розповідає свою версію сплеску захворювання продавчиня Ганна.
Сама жінка маску не носить: “Якщо судилося захворіти, так воно й буде”.
Її колега з сусідньої палатки не погоджується. Каже, маску треба носити завжди, щоб не принести вірус додому, до сім’ї.
І додає:
– Краще б вони всі курорти закрили на локдаун, який був у січні. Пересиділи б, понили трохи, що грошей немає, тяжко-страшно, а потім їхали собі в Буковель.
Натомість заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко таки на стороні Ганни.
Причиною спалаху коронавірусу на Прикарпатті він також вважає іноземних туристів і гірськолижний курорт “Буковель”. За його словами, близько 60% туристів “Буковелю” цьогоріч – іноземці.
Це підтверджує бізнесмен Валентин, який здає квартири в Івано-Франківську через Booking:
– Цієї зими в мене орендували квартиру туристи з Франції, Німеччини, Іспанії, Польщі. Казали, що в нас дешевше.
Я нічого не мав проти: це мій заробіток. А хворі іноземці чи ні, треба було перевіряти в аеропортах за допомогою COVID-тесту. Як добре це робили, бачимо зараз.
На ринках та центральних вулицях міста чимало людей, які просять про допомогу. Не встигнеш пройти й десяти метрів, як хтось вхопить за лікоть і слізно благатиме кілька гривень.
Якщо порівнювати з ситуацією в столиці, – в Івано-Франківську нужденних на вулиці значно більше.
І не дивно: рівень безробіття в Україні зріс з 8,6% у першому кварталі 2020 року до 9,9% у січні 2021. А кількість зареєстрованих безробітних сягнула 488 тисяч.
Оскільки одна з найприбутковіших сфер для франківчан – туризм, місто страждає через карантинні обмеження.
– Я живу за містом. Приїжджаю сюди вранці на роботу, а ввечері їду назад. Не знаю, про який “бум” хворих всі говорять: подивіться на купу людей навколо.
Усі втомилися від ваших карантинів і коронавірусів, – квапливо відповідає перехожий і йде геть.
По той бік
У селищі Богородчани, що за півгодини їзди машиною від Івано-Франківська, на території центральної районної лікарні в оточенні правоохоронців стоять 30 наметів.
Це – мобільний госпіталь, який облаштувала Державна служба з надзвичайних ситуацій. Він розрахований на 120 ліжок з індивідуальними кисневими концентраторами.
Госпіталь установили ще 19 лютого, але повноцінно підготують приблизно до 1 березня: у наметах потрібно налаштувати обігрів і почати монтаж обладнання.
Ледь встигаєш зробити одну фотографію, як до тебе підходять з десяток правоохоронців з автоматами. На територію мобільного госпіталю нікого не пускають – мовляв, це режимний об’єкт.
Таку локацію під стінами районної лікарні обрали з питань безпеки: хворі повинні мати організований і швидкий доступ до реанімаційних відділень. У критичних випадках це може врятувати життя.
Але оскільки Богородчанська лікарня не була передбачена для хворих на COVID-19, її довелося перепрофілювати в максимально короткий термін.
Цим зайнявся директор районного шпиталю Іван Коляджин. Також він планує залучити шість медичних бригад для роботи з хворими.
– Як у нас справи?! Немає чому заздрити, – розповідає Коляджин, поспіхом збираючись на термінову нараду.
На сьогодні маємо 137 хворих і 160 ліжок (дані на момент розмови – ред.), хоча ще кілька тижнів тому лікарня не могла прийняти жодного госпіталізованого з COVID-19.
До 26 лютого, сподіваюся, ліжок буде вже 250: неврологічне й гінекологічне відділення перепрофілювали, на черзі хірургічне, травматологія й дитячий відділ.
А мобільний шпиталь, за рішенням комісії, є резервним госпіталем для лікування хворих. Коли 250 ліжок будуть заповнені, перейдемо до нього.
Мобільний госпіталь складається з 24 модулів, 11 з яких – палати для хворих.
Ще є госпітальне відділення, у якому розташовані приймальний покій, пост медичної сестри та палата інтенсивної терапії.
Біля кожного ліжка в модулі встановили кисневі концентратори та монітори стану пацієнта.
Температура в наметах – від 22 до 24°C.
Також є технічні намети, де переодягатимуться медики.
Хворих привозять з усієї області. Іван Коляджин просив не перевантажувати лікарню, але марно – кількість госпіталізованих через COVID-19 швидко зростає.
При цьому є проблеми з медикаментозним забезпеченням, яке не встигають привезти.
– Із такими темпами лікарню завантажать за 5 днів. Але ми тримаємось: не перший місяць же працюємо, звикли.
Зараз госпіталізованих обслуговує 131 медик. Хворіють вірусом аж 17 лікарів.
Хотілося б, щоб люди нас почули: побудьте вдома, потерпіть ті 2-3 тижні, щоб ситуація стабілізувалася. Ми будемо дуже вдячні, – розповідає лікар.
Найбільше хворих зараз фіксують у місті Яремче, Надвірнянському, Богородчанському районах та обласному центрі. Саме тут велика кількість туристів відзначали новорічно-різдвяні свята.
У зв’язку з цим було прийнято рішення все ж закрити кафе, бари і ресторани на території курорту “Буковель” та зайнятися інфраструктурою, аби біля підйомників люди дотримувалися карантинних вимог.
А з 26 лютого Івано-Франківська область у “червоній” зоні епідемічної небезпеки з посиленими обмеженнями.
Це означає заборону посадки та висадки пасажирів на регулярні та нерегулярні рейси міжобласного сполучення залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом в населені пункти Івано-Франківської області та з них.
На першому поверсі лікарні тихо. Час від часу коридором мовчки пробігають рятувальники – переносять частини обладнання.
Біля ліфту зустрічаються дві жінки в білих халатах і стиха вітаються.
– За останню ніч тільки до нас привезли 60 хворих на COVID-19! – тихенько вигукує медсестра Богородчанської лікарні.
– За кілька днів усі ліжка займуть. Ох, тримаймося, – відповідає їй лікарка.
