План дій на випадок небезпеки потрібно обговорити в родині вже сьогодні.
ТСН.Тиждень склав інструкцію для перевірки навчального закладу на випадок надзвичайної ситуації.
Школи і дитсадки
Соцмережі рясніють повідомленнями батьків про кардинально різну підготовку дитсадків і шкіл до можливої військової агресії:
– принести з дому ковдру, підписану на кожного учня;
– закупити свічки коштом батьків;
– купити по 10 батарейок АА на кожного учня.
Інші пишуть, що таких списків покупок у школах не давали. А в київській приватній школі взагалі закупили і ковдри, і воду, і сухпайки.
Де шукати своїх дітей у разі небезпеки – батьки мають запитати в дитсадку і школі. Адже не в кожному закладі є укриття чи підвал.
Завуч столичної школи Любомир Федорів зачитує перелік необхідного для дітей: проста їжа на чотири години, галети, вода питна, індивідуальна аптечка, ліхтарик з запасними батарейками, невеличка ковдра.
“З районо. Вони просять організувати, щоб у дітей було, щоб батьки дітям організували ці тривожні рюкзачки”, – каже заступник директора з навчально-виховної роботи.
А бігти із цими рюкзачками доведеться до найближчої станції метро.
Адже в школі раніше було бомбосховище, а тепер тут будують церкву. Раніше був спортивний майданчик, а у 2000-х цю територію віджали. А в самій школі підвалу немає.
Невдовзі з учнями мають потренуватися швидко виходити зі школи і йти до станції метро.
В одному зі столичних дитсадків – ні підвалу, ні укриття. А розташований дитсадок узагалі між Генштабом та вокзалом. Директорка садочка пані Валентина хоче знати більше, ніж вказівки з районо, тому і запросила інструктора з фізичної безпеки Олексія Павлійчука. Директорка пояснює, що за інструкціями повинні дітей звести на перший поверх, де міцні стіни, подалі від вікон, щоб діти лягли на підлогу. Дітей цьому можна вчити у формі гри хоча б кожні 10 днів – щоб потім були готові в разі небезпеки.
Сирени
Один із засобів системи оповіщення про небезпеку – сирени. Нині їх перевіряють у всіх населених пунктах, тож періодично їх чути. Перевірочний сигнал триває 2-3 секунди.
У Києві журналістам відмовилися показувати систему оповіщення, бо, мовляв, стратегічний об’єкт. За її робочий стан відповідає “Укртелеком”. І там щодня перевіряють стан системи.
“Перевіряють блок управління, доходить сигнал до цього блоку, запускають сам електродвигун. Ці сирени ще 50-60 років. Вони складаються з електродвигуна і повітряного маховика. І за рахунок тиску повітря він надає специфічний сигнал”, – говорить директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.
Додає, що востаннє систему вмикали в 1990-х роках.
Зі столичного бюджету на модернізацію системи оповіщення вже виділили 11 мільйонів гривень. Почати модернізацію обіцяють навесні.
“Хочемо за кілька років перейти на нову систему оповіщення”, – говорить заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
План дій
А поки столична влада неквапливо оновлює систему оповіщення, інструктор радить кожній родині мати свій план дій.
“Наприклад, школа розташована на правому березі Києва, а люди живуть на лівому. Мости будуть стояти. Не дай боже, мости будуть зруйновані. Тому я рекомендував би знайти родичів чи друзів, які найближче перебувають від школи. І щоб дитина чекала там”, – радить інструктор з фізичної безпеки Олексій Павлійчук.
І батьки мають пройти ніжками з дитиною цим маршрутом.
“Непогана історія, роздрукувати хоч би Гугл-мапу і намалювати там цей маршрут, щоб дитина могла сама іти. Це ми говоримо про старших дітей”, – каже інструктор.
І з рідним треба домовитися заздалегідь – де ви зустрічаєтеся у разі чого. Бо може не бути зв’язку, електрики тощо. І це в жодному разі не про паніку, а про підготовку і логіку, наголошує Олексій. Якщо у вас є певний план, хоч якийсь – то ви швидше зорієнтуєтеся у будь-якій нестандартній ситуації. Тож виділіть 15 хвилин на сімейну нараду – просто сьогодні.
Автори: Ірина Коваленко, Світлана Павук
Нагадаємо Віком 60 років, запчастини дістають за пляшку. Ситуація із системою оповіщення у Франківську