Обов’язково завітайте в ресторан Стара Ворохта — повірте, так смачно ви ніде не їли
Відправною точкою нашого сімейної подорожі стало місто Яремче Івано-Франківської області. Сюди можна без проблем дістатися на автомобілі, дороги — у відмінному стані. Ми їхали таким маршрутом: Київ-Львів-Івано-Франківськ-Яремче. Переїзд тривав 11 годин, і цей темп абсолютно нормальний, з огляду на склад нашої групи — доньці Кассії трохи більше рочку. Тому доводилося робити зупинки для відпочинку, щоб дитина не дуже втомлювалася. Втім, так навіть краще — дорогою є що подивитися і де перекусити, пише НВ.
Обов’язково раджу зробити привал у місті Дубно. Краще — поруч із замком. Сходіть на екскурсію і поїжте в прекрасному ресторані посто перед воротами яскравої оборонної пам’ятки. Потім можна заглянути до Львова, а вже звідти вирушати в Яремче.
З цього міста починаються всі найцікавіші маршрути українськими Карпатами. В радіусі 40 кілометрів — усі видатні туристичні об’єкти. Ми вибирали напрямки, враховуючи вік Кассії, тобто виключили тривалі походи в гори. Але, я вважаю, абсолютно нічого від цього не втратили.
Передусім, не ігноруйте локації самого Яремчі. Головна визначна пам’ятка міста — водоспад Пробій. О 8 ранку там взагалі немає людей, тож можна зробити фото з будь-якої точки. Поруч — величезний ринок сувенірів і легендарний дерев’яний ресторан Гуцульщина, побудований без єдиного цвяха. На території міста також є кілька цікавих з погляду архітектури гуцульських церков 18-го століття. У місті — безліч готелів. Ціни дуже різні.
Потім варто заїхати в село Микуличин. Воно розташоване за 10 кілометрів від Яремчі, і тут є ще один водоспад — Женецький Гук. Майже впритул до нього пролягає нова асфальтована дорога. Оскільки це — територія Карпатського національного природного парку, під’їхати до водоспаду на авто вам не дозволять, але це і не потрібно. Прогулянка пішки з дитячою коляскою зайняла чотири години на обидві сторони, і мальовнича природа не дала нам нудьгувати. Сам Гук — наслідок паводку 50-х років. Сьогодні це один з найвищих карпатських водоспадів, його висота — 15 метрів. А щоб підкріпитися під час прогулянки можна просто біля водоспаду дуже дешево за київськими мірками купити сухофрукти і різні солодощі.
Ну і якщо вже ви опинилися в цих краях, обов’язково побувайте в серці Гуцульщини — Ворохті.
Щоб дістатися до цього міста, потрібно проїхати по трасі на Буковель кілометрів 15 і в Татарові за вказівником повернути ліворуч. Через 10 кілометрів ви опинитеся в неймовірному краї високих гір. На відвідування Ворохти ми виділили більшу частину дня. Чому? Тому що це справжній клондайк для цінителів мостобудування. Тут зосереджено відразу кілька віадуків — кам’яних залізничних мостів, побудованих серед гір. Схожих по всій країні — близько двадцяти. Чотири — саме в Ворохті. Їх будували полонені італійські солдати за часів панування Австро-Угорщини. Найстаршому мосту 150 років, і це це один з найдовших віадуків в Європі. 200 метрів! Його варто побачити.
Подивитися на віадуки можна абсолютно безкоштовно. А як дістатися до кожного з них вам розкажуть місцеві жителі. Тут звикли до туристів, тож не заблукаєте. До кожного мосту можна доїхати на автомобілі, але ми влаштували багатогодинну пішу прогулянку. На зворотному шляху завітайте в ресторан Стара Ворохта — повірте, так смачно ви ніде не їли. Правда, ціни тут вищі за середні, але, незважаючи на це, вільних місць майже не буває.
А для фіналу карпатської подорожі прибережіть Буковель.
Навіть якщо відпочинок там вам здається занадто пафосним, подивитися на сучасну рекреаційну інфраструктуру посеред Карпат справді цікаво. Буковель — вже давно не маленький затишний гірськолижний курорт. Це справжнє місто розваг з безліччю бутиків, атракціонів, ресторанів і готелів на будь-який гаманець. Там є навіть єдиний в Україні родельбан — особливий різновид американських гірок. Місцеві дуже ним пишаються. Якщо будете їхати в Буковель на авто — вибирайте верхню дорогу, як до Яблунецькому перевалу. Перед ним буде покажчик праворуч. Повертайте туди, і через кілька сотень метрів побачите прекрасну долину, з якої відкривається краєвид на гору Хом’як, а з іншого боку видно Говерлу. Фотографії будуть супер!
