Як доїхати до національного парку? Куди саме їхати? Чи можна там лишитися з ночівлею? Де там їсти? Чи можна обдивитися все за один день? Коли турист збирається в національний парк, у нього виникає багато запитань.
Щоб зробити поїздку зручнішою, команда wownature разом із працівниками установ розробили туристичні програми на вихідні, пише Бліц-Інфо.
Зокрема, турпрограми охоплюють й парки в Івано-Франківській області.
На вихідні в Національний природний парк «Синьогора»
Чому цей національний парк називається «Синьогора»? Бо гори, які тут розкинулися, ніби дійсно кличуть у синю даль.
Національний парк «Синьогора» охороняє екосистеми найвищих вершин Ґорґанського гірського масиву. А це — Мала і Велика Сивулі, Ігровець та Висока (усі вершини — вищі за 1800 м). Візитівка парку — видовищні ландшафти кам’яних розсипів зі слідами давніх зледенінь, які чергуються з альпійськими луками. Водоспад «Малий Кузьминець», залишки оборонних споруд часів 1 Світової війни, криївка УПА, витоки Солотвинської Бистриці, урвище Пекло — це все тут.
Промарковані туристичні маршрути різної складності загальною протяжністю понад 200 кілометрів, готелі й котеджі, зручна й колоритна дорога, альтанки, водойми з питною водою, мінеральні джерела — у цій подорожі туристу буде цікаво та зручно!
Що можна побачити в парку:
У парку «Синьогора» можна відвідати пішохідні маршрути (мапу парку та перелік дивіться тут).
Куди їхати:
Адміністрація парку знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Стара Гута, вул. Зарічна, 4, телефон (0342)55–81–32.
Чим їхати:
Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (60 км).
Відстань від Києва до парку — 655 км. Туристичні та рекреаційні об’єкти лежать на відстані до 15 км від адміністрації національного парку, добиратися здебільшого треба пішки. Проїзд легкового автомобіля на територію парку можливий на відстань до 10 км.
Вартість послуг станом на червень 2023 р.:
Проїзд машиною на територію парку — 100 грн (1 доба). Оплата на в’їзді (шлагбаумі) або в бухгалтерії парку.
Вхід у парк — 50 грн.
Більше послуг та актуальні ціни.
Програма
Дводенна пішохідна програма «На г. Сивуля»
Протяжність маршруту — 18 км (в одну сторону), тривалість 2 дні.
АС с. Стара Гута — початок маршруту. Подорож починається з кінцевої автобусної зупинки 48.626109, 24.208364 (де є продуктовий магазин). Якщо ви подорожуєте автомобілем, то можете проїхати до Будинку мисливця за 4,5 км від АС Стара Гута і звідти розпочати піший маршрут.
Річка Кузьминець Великий. Уже після першого кілометра походу вдалині ви побачите гостроверху красуню — Сивулю. Рухайтеся дорогою до річки Кузьминець Великий, а за залізним мостом праворуч буде місце для відпочинку з альтанкою, мангалом. Тут можна поставити намет.
Водоспад «Малий Кузьминець». Через 500 м від попередньої зупинки буде дерев’яний місточок через річку Малий Кузьминець. Якщо перед цим мостом звернути на стежку ліворуч, за кілька метрів побачите водоспад заввишки 5 метрів. Тут також є мангал та альтанка.
Гора Журавлева Клива. Приблизно через 2,5 км від водоспаду праворуч ви побачите г. Журавлева Клива (1061 м). На цьому місці можна знову зробити привал, поставити намет. З колодязя можна набрати води в дорогу, напитися досхочу.
Будинок мисливця. Через 1,5 км від г. Журавлева Клива ліворуч ви побачите Будинок мисливця. Раніше його використовувала служба охорони, єгерська служба, тут люди зупинялися на відпочинок, могли погрітися. Нині він зачинений. Біля будинку є місця для встановлення наметів, альтанки, мангал. Неподалік є річка.
Урочище Межиріки. Далі за маршрутом помилуйтеся сінокосами. Праворуч шумітимуть потічки з підніжжя хребта Студеного, а ліворуч виднітимуться руїни лісопункту «Межиріки». У 1960—1980-х там було лісництво Межиріки, яке займалося вирощуванням, рубками й переробкою лісу. Працювала кузня, функціонував гуртожиток на 50 людей (лісозаготівельників), була їдальня, магазин, клуб.
Полонина Рущина. Доходимо до полонини Рущина. Це останнє місце відпочинку перед підйомом на г. Сивуля. Тут побачите, звідки бере початок річка Солотвинська Бистриця. Легенда оповідає, що Бистриця й Сивуля отримали назви за турецько-татарської орди. Донька, Бистриця, тікаючи від поневолювачів, гаряче молилася Богу — і перетворилася на річку. Мама ж ніяк не могла її знайти, зажурилася біля ріки, посивіла з горя. Коли ж Бистриця озвалася до жінки голосом доньки, вона зраділа й — щоб назавжди бути поряд зі своєю дитиною — перетворилася на гору, Сивулю.
Підйом на г. Сивуля. Це досить складний маршрут, для фізично підготовлених туристів. Під Сивулею є руїни сторожки — вартового приміщення на старому польсько-чеському кордоні.
Альтернатива — дводенна пішохідна програма «На г. Ігровець» для підготовлених туристів
Дводенна пішохідна програма «На г. Ігровець». Протяжність маршруту — 15 км (в одну сторону), тривалість 2 дні.
Початок маршруту. Як і попередній маршрут, цей починається з кінцевої автобусної зупинки 48.626109, 24.208364. Після річки Кузьминець Великий рушаєте до річки Малий Кузьминець. Помилувашись водоспадом, звертаєте праворуч на маршрут із чорною маркою.
Полонина Плаєк. Далі маршрут веде до полонини Плаєк. Килим з барвінку проходить уздовж маршруту, а на полонині можна помилуватися видами на гори Сивулю Велику, Сивулю Малу та Ігровець.
Руїни на г. Ігровець. З полонини Плаєк рухайтеся на північний захід, до гори Ігровець. Це місце дивовижних краєвидів. А ще тут ви побачите залишки оборонних споруд часів 1 Світової війни.
Де ночувати:
На території парку працює готель «Синьогора» на 200 місць. Неподалік парку можна орендувати житло в приватних садибах.
Де їсти:
На території парку є заклади харчування, у яких можна скуштувати бограч, вареники, банош, деруни; радимо страви, приготовані на мангалі — форель, шашлик, короп.
Якщо є більше часу
Полонина Ріпна
Що можна відвідати поблизу парку:
Водоспад під Комином верхній 48.671169964502745, 24.24217369284251
Манявський Скит 48.65609969429732, 24.392661646345278
Манявський водоспад 48.62696684697145, 24.304113485143972
Малиновище 48.618255910352254, 24.276063156558553
Історичний музей 48.72369132875115, 24.264805114088976
Грязьовий вулкан 48.6897923002168, 24.49071176961839
На вихідні в Карпатський національний природний парк
Карпатський національний природний парк є першим національним парком України. Його створили 1980 року, щоб зберегти природні комплекси та об’єкти гірських систем Чорногори та Ґорґан. Парк лежить на північно-східних схилах Українських Карпат і охоплює територію в межах абсолютних висот 500 — 2061 м над рівнем моря. Протяжність парку з північного заходу на південний схід складає 55 км, а із заходу на схід — 20 км. Мережа туристичних шляхів парку сягає 158 кілометрів! Мандрівки різного рівня складності ведуть туристів через полонини до скелястих узвиш, відкривають гірські панорами, де можна одночасно побачити найвищі вершини України: Говерлу, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський, Гутин Томнатик і Ребра.
Що можна побачити в парку:
Карпатський національний природний парк має широку мережу еколого-освітніх стежок загальною протяжністю 158 км. У найбільш відвідуваних ділянках парку співробітники облаштували місця та зони для відпочинку.
Куди їхати:
Парк лежить на півдні Івано-Франківської області, на території Надвірнянського і Верховинського районів, у межах чотирьох територіальних громад: Яремчанської, Ворохтянської, Поляницької та Зеленської. Адміністрація Карпатського нацпарку розташована в місті Яремче, вул. Стуса, 6, телефон +380 (3434) 2–27–31
Чим їхати:
До м. Яремче, Микуличина, Ворохти можна дістатися потягами Київ — Рахів, Кременчук — Ворохта, Одеса — Рахів, Харків — Ясіня.
Є автобусне сполучення з Івано-Франківськом, Львовом, Ужгородом, Верховиною, Коломиєю. Найкраще сполучення — з Івано-Франківськом (60 км). Автобуси на м. Яремче їздять щогодини.
Автомобілем з Києва — 603 км (9,5 год), зі Львова — 196 км (4 год), з Івано-Франківська — 60 км (1,5 год).
Вартість послуг станом на червень 2023 р.:
Відвідування еколого-освітніх стежок: дорослі — 80 грн/ос, діти — 40 грн/ос.
Користування автостоянкою в урочищі «Заросляк», смт Ворохта: 1 легковий автомобіль — 50 грн, 1 мікроавтобус — 80 грн, 1 автобус — 100 грн.
Екскурсія в екотуристичному візит-центрі Карпатського національного парку з переглядом фільму (для групи не менш як 10 людей): дорослий квиток — 50 грн, дитячий — 25 грн. Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п’ятницю, з 8:00 по 17:00).
Оплатити послуги парку можна готівкою та онлайн на КПП. Актуальні ціни.
Програма
1 день
У м. Яремче важко не помітити 90-метрову скелю «Слон».
Скеля Слон 48.451216, 24.561538, як легко здогадатися, подібна на вигляд до гігантського слона. Скеля утворилася на західному схилі гори Маковиця з крейдяного флішу від 60 до 75 мільйонів років тому. Фліш — це нашарування осадових порід (пісковиків, глин, глинистих сланців, конгломератів), що повторюються в геологічному розрізі сотні разів. Протягом мільйонів років на морському дні нагромаджувалися потужні товщі флішу. У той час, коли з’явилися й Альпи, ці товщі були високо підняті й зім’яті в складки, наче застиглі хвилі. Щоб роздивитися історію скелі зблизька, спустіться вулицею Підскельною до річки Прут.
Далі запрошуємо до екотуристичного візит-центру Карпатського національного парку.
Екотуристичний візит-центр Карпатського національного природного парку 48.445727, 24.548556.
Графік роботи — з понеділка по п’ятницю, з 8:00 по 17:00 (п’ятниця — скорочений робочий день). Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п’ятницю, з 8:00 по 17:00).
У центрі ви побачите макет гір Чорногірського хребта (з висотою понад 2000 м над рівнем моря!) і зможете обрати вершини для наступного походу. Також у центрі є дві діорами, які познайомлять вас із природними комплексами нашого регіону (ми представили навколоводну, лісову та субальпійську екосистеми). Ви зможете переглянути 30-хвилинний документальний фільм про географію, історію, етнографію та туристичні атракції Карпатського регіону.
Пройшовши 1 км від візит-центру, ви потрапите у вольєрне господарство. Спочатку ви побачите птахів у просторих вольєрах: фазанів, павичів, канюка, цесарку, срібну лофуру, орла-могильника. Далі — найбільших улюбленців дітей: кроля, єнота-полоскуна, морських свинок. У вольєрах із парнокопитними проживають нубійські кози, козуля, свійська вівця. Можна у нас побачити і кремезних диких кабанів, і граційних оленів. До речі, природна популяція благородного оленя в Україні збереглася тільки в Карпатах (у національному парку зокрема). У почищеному та зарибненому ставку плавають білі лебеді та дикі качки. Усі тварини забезпечені природними умовами існування, на табличках вольєрів можна прочитати інформацію про кожну.
Далі пропонуємо відвідати одну з еколого-освітніх стежок:
- «На гору Маковиця» 48.439187, 24.542498 (4 км в одну сторону, 4 год)
- «Стежка Довбуша» 48.435086, 24.552925 (кругова стежка завдовжки 2 км, 1,5 — 2 год)
— Гора Маковиця є однією з найвищих і, на нашу думку, найбільш видовищних в околицях міста Яремче. Нібито назва гори походить від слова «маківка», тобто «верхівка». Можна погодитися з цією версією, адже з гори відкривається чудовий панорамний краєвид на вершини Ґорґанського та Чорногірського хребтів. По дорозі до вершини ви поринете в затишну атмосферу лісових ландшафтів і побачите сліди історії, заховані в залишках окопів і траншей. Цими стежками колись ходили славні опришки, тут проходили важкі бої між австро-угорськими та царськими військами, між німецькими та радянськими солдатами в 1 і 2 Світових війнах. У пам’ять про загиблих на вершині гори встановлено хрест.
— «Стежка Довбуша» пролягає місцями, пов’язаними з іменем ватажка карпатських опришків — Олекси Довбуша. Опришківство — це форма протесту проти гніту магнатів у XVI—XIX ст. Тікаючи від кривдників у гори, селяни знаходили прихисток у важкодоступних місцях і по-партизанськи нападали на маєтки багатіїв. Довбуша називали «карпатським Робін Гудом» за те, що він грабував панів і роздавав їхнє майно селянам. Стежка лежить у заповідному урочищі Дрібка та проходить овіяними легендами місцями, де в 1738–1745 роках діяли побратими Олекси Довбуша.
Після прогулянки горами можна зняти втому біля водоспаду Пробій 48.43959662473882, 24.53984814409501. на р. Прут і купити сувеніри на ринку біля водоспаду.
Водоспад утворився у місці виходу на поверхню землі стійких до ерозії гірських порід — ямненських пісковиків. Він наче «пробиває» собі шлях між величезними та могутніми кам’яними брилами. Пробій — один із найповноводніших водоспадів Українських Карпат. Висота падіння води — 8 метрів, а кут нахилу — майже 45 градусів. Нібито колись водоспад сягав аж 25 метрів, однак для зручності сплавлення вирубаного лісу Пробій підірвали, тому його висота зменшилася. Милуватися Пробоєм найкраще з пішохідного мосту на висоті 20 метрів над водоспадом. Річкові брили над Пробоєм дуже слизькі, по них не радимо ходити. До того ж сила течії річки тут така могутня, що вижити після падіння у водоспад практично неможливо. Якщо ви хочете гострих вражень, радимо проїхатися на підвісній переправі над водоспадом. Тоді швидкість падіння води, шумовиння та сила водоспаду вразять ще більше.
На сувенірному ринку в м. Яремче 48.4393403901634, 24.539043481330268 можна придбати вироби з вовни (шкарпетки, капці, хустки, рукавиці, кожухи, кептарі, ковдри); вишиванки, рушники, постіль, гуцульські ткані килими та скатертини; прикраси, як-от ґердани; традиційну кераміку; вироби з дерева (кухлі, тарілки та свічники).
2 день
У другий день рекомендуємо відвідати мальовничу гору Хом’як і водоспад Гук у районі населених пунктів Татарів і Яблуниця. Цей маршрут добре підходить для дорослих і підлітків.
Гора Хом’як (1542 м над рівнем моря) належить до гірського масиву Ґорґани — частини Карпат, вершини якої мають круті схили, вкриті кам’яними розсипами. У народі назву гори Хом’як пов’язують із тим, що в цій місцевості живе бабак альпійський (хом’як). До того ж форма цієї вершини нагадує щокасту тваринку. На вершечку гори на високому постаменті ви побачите статую Божої Матері. Своїм обличчям свята Марія звернена до України.
Одним із наймальовничіших куточків Ґорґанського гірського масиву є водоспад Гук в урочищі Женець 48.39305145905261, 24.50209971998027. Вода масивним потоком спадає з висоти 15 метрів. Через шум та гул, що доносяться від нього, водоспад і отримав свою назву.
Пропонуємо маршрути середнього рівня складності, тривалістю 3—4 години. Стартувати можна з таких точок:
– КПП в урочищі Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739. Ви відвідуєте гору Хом’як, спускаєтеся й ідете до водоспаду Гук.
– КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця) 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський, а спускаєтеся до урочища Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739 — і рушаєте на водоспад Гук.
– КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця). 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський (село Яблуниця) та спускаєтеся назад на початкову точку. Далі їдете до урочища Женець (село Татарів) та рушаєте до водоспаду Гук.
Що ви побачите на стежках:
— Урочище Вередівський. 48.34705018103227, 24.506654804692015 Стежка пролягає на північ, спочатку — дорогою вздовж потічка Вередівський, що тече з-під Хом’яка, а вище — серпантинною доріжкою. Пройшовши мішаним і хвойним лісом, де росте ялина, ялиця, бук, в’яз, ви потрапите на мальовничу полонину Бараня. Наприкінці стежки трапляються кам’янисті розсипи, де росте гірська сосна, карликова береза. Далі через криволісся сосни ви дістанетеся до вершини гори Хом’як, вкритої величезними кам’яними брилами, що поросли сірим і червоним лишайником, припеченим сонцем і морозами.
— Урочище Женець 48.371320, 24.549739
Стежка бере початок біля садиби Женецького природоохоронного науково-дослідного відділення. Здебільшого стежка проходить по високій заплаві р. Женець (3 км). Приблизно через 2,5 км від початку маршруту вліво відходить дорога, яка через 15 хв виводить на велику галявину під лісом. Далі просікою підіймаєтеся вгору до полонини Бараня, а звідти — криволіссям на вершину гори.
2 день, альтернативний варіант
Гора Говерла та болото Рудяк
Щоб зійти на гору Говерла, необхідно їхати до селища Ворохта, до урочища Завоєла. Там є КПП і початок еколого-освітньої стежки «На гору Говерла» 48.207689, 24.591543
Гора Говерла (2061 м над рівнем моря) є найвищою гірською вершиною України, з неї видно Чорногірський хребет. Щороку на Говерлу сходять тисячі людей. Вона височіє на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, а еколого-освітня стежка до неї проходить у межах заповідної зони національного парку. Схили цієї гори є домом для багатьох рідкісних, ендемічних та реліктових рослин (тут росте близько 700 видів вищих судинних рослин, 43 з яких занесені до Червоної книги України). Тому йти слід суто по стежці, щоб не зашкодити їм. Сходження на Говерлу це не розважальна прогулянка, адже підйом на таку висоту вимагає зусиль: рекомендуємо взяти зручне взуття, вітрівку, дощовик, трекінгові палиці, воду та перекус. Попередньо подивіться прогноз погоди, бо в дощ, туман іти небезпечно. Розраховуйте на 3—4 години мандрівки.
На зворотному шляху радимо повернути на болото Рудяк, що розкинулося вздовж автодороги до селища Ворохта.
Болото Рудяк 48.249769, 24.614253 має площу 100 гектарів. Воно живиться переважно атмосферними опадами, покрите суцільним килимом моху, ще тут ростуть смереки усього 1—4 м заввишки.
У Ворохті радимо завітати до церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1615 р. 48.28401272637977, 24.570271046330426. Стара церковця височіє на пагорбі в центрі селища. Нібито її збудували в 1615 р. у с. Яблуниця, а у Ворохту перенесли 1780 р. на місце над новим цвинтарем. У 1860 р. церкву перевезли на нове місце, де вона стоїть і сьогодні. 1980 р. її відреставрували. Дерев’яна церква є мистецькою перлиною — найдосконалішою за пропорціями в гуцульській школі традиційного храмового будівництва, у XX ст. храм часто зображали на картинах. Перед церквою зберігся пам’ятний хрест, закладений церковною радою в 1785 році. Усередину можна зайти під час богослужіння.
Де ночувати:
Вибрати готель чи садибу можна тут: https://www.karpaty.info/, https://www.booking.com/
Де їсти:
У місті Яремче, у селах Микуличин, Татарів і селищі Ворохта є багато кафе, ресторанів, колиб, піцерій, де можна скуштувати страви національної та європейської кухні. Карпатська кухня має елементи української, угорської, польської, словацької. Рекомендуємо скуштувати грибну юшку, банош, бограч, форель, деруни, гамбовці та бринзу.
Що можна відвідати поблизу парку:
Веломаршрути з Ворохти
Веломаршрути з міста Яремче
Телефони пошуково-рятувальних відділень:
ПРВ (смт Ворохта) 067 342 0495
ПРВ (смт Ворохта ур. Заросляк) 067 342 0491
ПРВ (м. Яремче) 067 342 0494
ПРВ (смт Верховина) 067 342 0496
На вихідні в Національний природний парк «Гуцульщина»
У цьому національному парку краса природи поєднується з етнічними та історико-культурними надбаннями гуцулів. Це місце, де збереглися традиції, обряди та народні ремесла. А ще — саме тут розташований маєток святого Миколая.
Парк лежить у лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, і праліси та старовікові ліси є одним із найбільших і найцінніших його багатств. Тут мешкають олені, козулі, кабани, зрідка трапляються бурі ведмеді, рисі, лісові коти.
Територія парку помережена численними річками та потоками. Найбільші з них — Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками» через гуркіт і шум, які вони створюють. Найкрасивіші місця краю ви пізнаєте під час дводенної програми, яку ми підготували для вас. Приїжджайте до нас разом з друзями, з родиною, з дітьми — ми продумали розваги для дорослих і маленьких туристів!
Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в місті Косів, Івано-Франківська обл., вул. Дружби, 84, тел. 097 332 3171 Надія, 097 692 6241 Юлія. Там можна замовити екскурсію, спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну локацію.
Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (92 км), Львовом (235 км). Відстань від Києва до Косова становить 590 км. Найближча залізнична станція — Коломия, до якої можна дістатися потягами: Київ — Чернівці, Одеса — Чернівці, Київ — Рахів, Львів — Чернівці.
Що можна побачити в парку та поблизу:
У національному парку «Гуцульщина» можна відвідати 9 еколого-освітніх стежок, 1 веломаршрут, науково-просвітницький центр із кімнатами-музеями природи, еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая» та пасіку святого Миколая. Велосипеди можна орендувати в м. Косів. Адміністрація парку велосипеди в оренду не надає.
Вартість послуг станом на червень 2023 р.:
Екскурсія еколого-освітніми стежками — 24 грн з людини.
Екскурсія еколого-просвітницьким центром — 30 грн з людини.
Екскурсія маєтком святого Миколая — 30 грн з людини.
Короткостроковий відпочинок в альтанках — від 240 грн/4 год.
Кінні прогулянки — від 120 грн/30 хв.
Проживання в рекреаційних будиночках — від 120 грн/доба.
Актуальні ціни тут.
Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут.
Програма
1 день
Гуцульщина — це місце, де живуть традиції та ремесла. Якщо ви приїхали сюди на вихідні, то варто розпочати відпочинок із Косівського сувенірного ринку (Косівського базару), оскільки він працює тільки щосуботи до 12:00. Знаходиться тут: 48.316113, 25.109889
У першій половині дня запрошуємо до науково-просвітницького центр парку 48.306223, 25.107834 (повідомте нам заздалегідь про візит).
На території науково-просвітницького центру розводять коней аборигенної гуцульської породи. Можна їх побачити та навіть покататися верхи!
Туристів-природолюбів кличемо оглянути наші виставки про тварин, комах, птахів, гриби, а ще — гербарії рослин та геологічну експозицію карпатського краю. Ви зможете побачити, як працює лабораторія екологічного моніторингу та мікологічна лабораторія: працівники парку навчилися вирощувати рідкісні гриби в природних умовах!
Якщо ж ви цікавитеся бджільництвом, запрошуємо на нашу пасіку: тут ми розводимо карпатських бджіл, облаштували фотозону та зону відпочинку. За карпатським медом, а також саджанцями декоративних порід дерев і кущів, приїздіть на Пасіку святого Миколая і в науково-дослідний розсадник (попередьте нас про візит). До цієї локації прознакований веломаршрут.
У другій половині дня радимо пройтись еколого-освітньою стежкою «До оглядового майданчика на г. Острий».
Протяжність маршруту — 1,5 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений.
«Лісовий коридор». Маршрут починається в с. Город, неподалік м. Косів 48.308250, 25.054260
До вершини г. Острий дорога пролягає лісовим коридором — ґрунтовою дорогою під захистом дерев. Ви побачите букові та грабові ліси, сосни, модрини. Ще тут росте горобина, ліщина, бузина, весняні першоцвіти, можна натрапити на лікарську беладонну, яку гуцули кличуть матриганом і вважають магічною. Якщо ви підіймаєтеся на Острий влітку, під горою можна поласувати малиною та ожиною. Місцеві ліси є домом для козуль, білок, їжаків. Уздовж маршруту ми облаштували відпочинкові зони з альтанками, лавочками, місцями для розведення вогнищ.
Гора Острий. Острий — куполоподібна гора на північному заході хребта Голиця, що відмежована від нього потічком Острий. Висота гори — 584 м над рівнем моря. Острий розмежовує Покутські Карпати та Передкарпаття. 2016 року на вершині гори ми обладнали оглядовий майданчик, звідки видно панорами міста Косова та навколишніх сіл, гірські вершини та хребти Покутсько-Буковинських Карпат: Каменистий, Сокільський, Брусний, Голиця, Зіняків верх, Михалкова, Міська гора.
На завершення дня радимо повечеряти у форельному господарстві «Хата рибака» біля підніжжя г. Острий. Рекомендуємо скуштувати банош і форель у сметані. Якщо ви подорожуєте власним авто, можна відвідати господарство «Еко-форель» у с. Яворів: прогулятися, відпочити, порибалити та смачно поїсти.
2 день
На другий день подорожі рекомендуємо відвідати еколого-освітню стежку «На полонину Росохата»
Протяжність маршруту — 1,2 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений. Еколого-пізнавальна стежка «На полонину Росохата» бере початок від центральної дороги мальовничого села Шешори 48.323009, 24.933815. Маршрут пролягає через заповідну річку Пістиньку до печери Довбуша (річка має статус гідрологічного заказника).
Печера Довбуша. Про історію та призначення печери, що має ім’я відомого опришка Олекси Довбуша, розповідають багато легенд, а от реальних відомостей про неї мало. Вхід до печери був засипаний через зсув близько 60 років тому.
Упродовж кількох років печеру досліджував і очищав від каміння, листя, сміття ентузіаст-дослідник із села Прокурава Василь Петрів. Печера має два тунелі: завдовжки 7 і 27 м. Висота тунелів коливається в межах 2–4 м, ширина — 1–1,5 м. З глибини тунелю витікає джерело. Нібито цей печерний комплекс був основою для грандіозного підземного схрону, але сховок чомусь залишився незавершеним.
Попід Росохатою. Від печери Довбуша стежка веде вгору, через гірський потічок, до галявини, огорнутої буковим лісом. У дощову погоду в букових лісах часто видно плямисту саламандру, яка за сухої погоди ховається під каміння та повалені дерева. На цьому місці ми облаштували два місця відпочинку з альтанками. Звідси стежка веде плавним підйомом мішаним смереково-буковим лісом, де зростають ялини, явори, сосни.
Полонина Росохата. Упродовж десятків років на високогірній полонині Росохата випасають корів, овець і коней. Виганяють худобу для випасу наприкінці травня — на початку червня. До виходу на полонину ґазди (господарі) ретельно готуються: упродовж року у визначені дні дотримуються посту та інших звичаїв. Наприклад, на Благовіщення, 7 квітня, вівцям обрізають вовну біля хвоста і роблять з неї нитку. У день виходу на полонину вівцям зав’язують шнурок з цієї шерсті як оберіг, ґазда промовляє молитву та йде говорити з худобою, годує її, освячує — і тільки тоді виганяє з обійстя і долучає до ходу. Усі селяни збираються разом і випроваджують худобу з пастухами під звуки трембіт і рогів, зі співами, танцями, частуванням і благословеннями. Урочисту ходу зустрічає ватаг з помічниками: вони приймають худобу і проводять доїння «на міру» (визначають, скільки молока дає корова чи вівця — від цього залежить заробіток господарів). Якщо вам пощастить зустріти ватага, розпитайте його про секрети виготовлення традиційних гуцульських сирів — бринзи, вурди, будзу. На полонині їх можна скуштувати та купити. А ще спільно з ватагом можна приготувати гуцульський банош.
Далі радимо побачити Шешорські гуки — каскад водоспадів на річці Пістинька в межах села Шешори 48.3360610674709, 24.9882248593888. Ще їх називають «Сріблястими водоспадами». Це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. У межах села річка перетинає потужну скельну товщу, утворюючи каскад водоспадів; найгучнішими є Великий та Малий Гуки. Нижче Гуків на річці утворилося плесо, яке місцеві мешканці називають «Синє плесо». Особливо мальовничими Сріблясті водоспади бувають узимку в морозну пору — тоді потоки води обмерзають крижаними «наростами» чудернацьких форм. Пістинька вище водоспадів мілководна та має численні перекати, тому влітку в жарку погоду вода в ній добре прогрівається. Нижче кожного виступу річка утворює доволі глибокі й великі заглибини-басейни, у яких можна пірнати і плавати.
Пообідати після прогулянки радимо в ресторані «Аркан», з якого відкриваються краєвиди водоспадів.
У другій половині дня радимо відвідати в с. Пістинь церкву Успіння Богородиці і Маєток святого Миколая. Дерев’яна церква успіння Богородиці є найстарішою на Гуцульщині. 48.345000, 25.016667 Її ще називають «Варварівською», бо там зберігається старовинна ікона святої Варвари. Церква стоїть на пагорбі над річкою, а поряд — переправа. Нею колись переправляли труни через річку до кладовища. Відвідати церкву можна під час недільного богослужіння.
Якщо ви подорожуєте з дітьми, радимо завітати до маєтку святого Миколая 48.344000, 25.045475. Його помічники охоче відкриють вам двері Маєтку, розкажуть про життя та побут господаря. Ви зможете відвідати пошту Миколая, куди щорічно приходять тисячі листів від дітей з усіх куточків України, кімнату новорічно-різдвяної іграшки, де навіть влітку панує атмосфера Різдва, робочий кабінет і покої Миколая. На території Маєтку облаштовано дитячий, спортивний майданчики, місця відпочинку, будиночки гуцульських ремесел, фотозони.
Що ще можна побачити в парку та поблизу:
Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, інформація тут
Косівський сувенірний ринок (Косівський базар) 48.316506, 25.111411. Працює щосуботи.
Скельний комплекс Терношорська Лада 48.229019, 24.915553
Що робити в Косові та околицях:
Відвідати майстрів гуцульських ремесел, приватні музеї та взяти участь у майстерках
Побачити, як готують гуцульські сири, і спробувати їх у високогірній сироварні «Далекі гори» в с. Снідавка
Де ночувати: для туристів на території нацпарку «Гуцульщина» облаштовано два рекреаційні будиночки з двомісними номерами та зручностями в с. Шешори. Телефон для замовлення — 0676884491
Де їсти: страви та заклади рекомендуємо на своєму сайті.
На вихідні в Галицький національний природний парк
Уздовж мальовничого Дністра на славетних княжих землях розкинувся Галицький національний природний парк — місце неповторних краєвидів і природних скарбів. Вас зачарують букові ліси з карстовими скелями та печерами, мальовничі урочища й водойми. На території парку збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці доби середньовіччя, тому ваша поїздка буде приємною та пізнавальною!
Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в Івано-Франківській області, с. Крилос, вул. Галицька, 1, 096 366 1216 (до м. Галич — 5 км).
Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (25 км). Галич має залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Одесою, Чернівцями, Полтавою. Відстань від Києва — 588 км.
Що можна побачити в парку та поблизу:
У Галицькому національному парку можна відвідати 7 туристичних маршрутів, музей природи, Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин.
Вартість послуг станом на червень 2023 р.:
- Вхід на територію Центру реабілітації та Музею природи — 70 грн (дорослий), 30 грн (дитячий).
- Відпочинок у рекреаційному пункті «На старій Галицькій дорозі» (альтанки з накриттям та мангалом) — 200 та 320 грн за альтанку.
- Супровід екскурсовода (у Центрі реабілітації диких тварин) — 150 грн/група.
- Супровід екскурсовода маршрутами першого та другого днів — уточняти в парку (0963661216).
Оплатити послуги парку можна готівкою на місці. Актуальні ціни.
Програма
1 день
Цього дня ви побачите пам’ятки природи в Галицькому національному природному парку та давньоруської історії — у національному заповіднику «Давній Галич». Радимо відвідати туристичний маршрут «Княжа криниця — Замкова гора», початок якого тут: 49.085740, 24.697937.
Марка маршруту синьо-червона. Довжина — 7,4 км.
Музей історії Давнього Галича 49.085011, 24.697401 — це відділення національного заповідника «Давній Галич». Вартість відвідування можна подивитися тут. Екскурсії: 0969581736, Тарас Зіньковський, 0983506553, Ганна Жолоб.
Галичина могила. В урочищі Качків, на південно-західній околиці Крилоського городища, між внутрішніми та зовнішніми оборонними валами старого Галича стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, охороняючи підступи до нього. «Галичиною могилою» цей пагорб називав ще автор Галицько-Волинського літопису (початок ХІІІ ст.).
Успенський собор. Це — чинний греко-католицький храм, пам’ятка архітектури національного значення. На білокам’яних блоках-квадрах, з яких змуровано стіни церкви, є численні графіті — написи, видряпані на камені. Здебільшого вони датовані ХІІ—ХІІІ ст.
Княжа криниця За кількасот метрів від фундаменту Успенського собору споконвіку б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Джерел було небагато, тому люди їх дуже берегли. Особливо піклувалися про одне з них — Княжу криницю. Її вода нібито давала силу й наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл і мечів.
Пам’ятник-символ «Меч і рало» 49.083168, 24.706744 споруджено на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад.
Музей архітектури та побуту «Прикарпаття просто неба» 49.082439, 24.707275
Музей просто неба (скансен) є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Він лежить на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад. Тут ви познайомитеся з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця ХVІІ — початку ХХ ст. На площі 6,8 гектарів огляньте «мікросела» чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Замовити екскурсію можна за номерами: 0967429129, Леся Михальчук, 0987774384, Роман Коновалов.
Скрізь на маршруті між пам’ятками природи ви будете йти грабово-буковим лісом.
Музей «Природа землі Галицької» 49.096805, 24.715610 Весь наш парк обійти складно за два дні, тому запрошуємо вас у наш музей, де ви побачите копію Галицького національного природного парку з типовими й унікальними природними комплексами й екосистемами: водно-болотною, лучно-степовою та лісовою.
Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин 49.096412, 24.715463 із 2007 року приймає в Галицькому парку (с. Крилос, вул. Галицька, 1) хворих і скалічених тварин, які не можуть самостійно вижити в дикій природі. Після реабілітації звірів повертають у дику природу (якщо це можливо).
Екзотаріум і дендрологічний парк. Якщо місцевими лісами ви намилувалися, радимо завітати до нашого екзотаріуму. Тут ви побачите близько 100 видів екзотичних дерев, як-от ягідний тис, кизильник, барбарис.
Старостинський (Галицький) замок 49.119542, 24.729248 Галицький замок споруджено в середині ХІV ст., однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель — замок галицьких князів; потім належав польським вельможам.
Пам’ятник королю Данилу Галицькому на центральній площі м. Галича встановили в день святкування 1100-літнього ювілею міста, 22 вересня 1998 року.
2 день
У другий день подорожі пропонуємо об’їхати велосипедом Бурштинське водосховище, охолоджувач Бурштинської ТЕС.
Маршрут: м. Бурштин — с. Коростовичі — Касова Гора. Маршрут розрахований на 7–8 годин із зупинками в альтанках для відпочинку й обіду.
Веломаршрут завдовжки 9 кілометрів починається в місті Бурштин, поблизу Могили героїв УПА та закінчується біля підніжжя Касової Гори. У селі Коростовичі ми облаштували оглядову вежу для спостереження за птахами Бурштинського водосховища та розмістили стенди, де можна прочитати про місцевих птахів. Вежа відчинена весь рік.
Навесні радимо заїхати на оглядовий майданчик у лісовий масив парку — щоб спостерігати за колонією сірих чапель. Завершується маршрут Касовою горою — огляньте це рідкісне поєднання скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю.
Парк велосипедів в оренду не надає, тому потрібно мати власний транспорт.
Що ще можна побачити в парку та поблизу:
Музей караїмської історії та культури, інформація тут
Що робити в Галичі та околицях:
Оглядовий майданчик на Сокільських скелях з краєвидом на річку Лімницю. 49.099338, 24.627827
Руїни Маріямпільського замку з оглядовим майданчиком на долину Дністра. 49.028080, 24.847683
Де ночувати: найкраще ночувати в Івано-Франківську, де багато готелів, ресторанів, кафе.
Де їсти: у Галичі та околицях є кілька ресторанів («Веранда», «Гали вежа», «Galician Miller»), кафе та магазинів.
На вихідні в Національний природний парк «Верховинський»
До парку варто потрапити, щоби сповільнитися. Спостерігати, як сонце ховається за височенні гори, як крони дерев зливаються з небом, як струмок перетікає в нестримний водоспад. Слухати вітер та розглядати кожну деталь краєвидів, які наче мальовані.
Територія національного природного парку «Верховинський» лежить у Чивчино–Гринявських горах. Скелі, зарослі хвойними лісами, праліси, розлогі полонини, стрімкі ріки з водоспадами та ще австрійськими кляузами є ідеальним місцем для відпочинку на два дні чи на декілька.
У нашому парку ви можете подорожувати кіньми — і в цій програмі ми пропонуємо якраз такий маршрут.
Оскільки парк лежить поблизу українсько-румунського кордону, чоловікам призовного віку для візиту в парк потрібно мати дозвіл прикордонної служби. Щоб отримати дозвіл, надішліть заяву на ім’я начальника 31 прикордонного загону на пошту [email protected]
Що можна побачити в парку:
У національному природному парку «Верховинський» без дозвільного документа митників можна відвідати всі екологічні стежки та маршрути: «Стежками Лесі Українки», «Монастирський», «Від джерела до джерела», «Цісаревича Рудольфа», «Перкалаба — Пробійнівка».
У цій програмі пропонуємо проїхати кінним туристичним маршрутом «Від джерела до джерела» (вартість 1 години прогулянки нашим конем — 60 грн).
Куди їхати:
Екскурсію та інші туристичні послуги слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні. В адміністрації та в еколого-освітньому візит-центрі нацпарку «Верховинський» можна дізнатися оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів, припаркувати машину. Адміністрація парку розташована в Івано-Франківській області, с. Верхній Ясенів, Печіще 3А, тел. +380971586697, електронна адреса: [email protected].
Маршрут, який ми пропонуємо нижче, починається із с. Перкалаба. Рекомендуємо добиратися так: Івано-Франківськ — Надвірна — Яремче — Ворохта — Верховина — Перкалаба. Найкраще до Верховини доїхати автобусом, а з Верховини — машиною до с. Перкалаба.
Чим їхати:
Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Найкраще автобусне сполучення: Івано-Франківськ — Надвірна — Яремче — Ворохта — Верховина або Івано-Франківськ — Коломия — Косів.
Вартість послуг станом на червень 2023 р.:
Відвідування екопізнавальних туристичних маршрутів та екологічних стежок: дорослі — 30 грн, діти до 15 років — 15 грн.
Прогулянка верхи: за одного коня з перевізником — 60 грн на годину
Відвідування Еколого-освітнього візит-центру:
екскурсія для групи (понад 10 осіб) — 50 грн / дорослий, 25 грн / дитячий; індивідуальна екскурсія (менш як 10 осіб) — 300 грн.
Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.
Актуальні ціни.
1 день
Маршрут «Від джерела до джерела» можна подолати і верхи, і пішки. З собою потрібно мати намет та інше спорядження для походу. Якщо маєте досвід їзди кіньми, отримаєте фантастичні враження! На місці старту співробітник парку чекатиме вас із кіньми (і супроводжуватиме під час мандрівки). Маршрут найкраще почати із с. Перкалаба 47.800451, 24.953438, яке познайомить із природними й історичними пам’ятками парку.
Передусім ви побачите кляузу «Крон принца Рудольфа», 47.78765, 24.94433. Кляузами називають дерев’яні греблі на річках Карпат. Їх використовували для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками. Вище кляузи утворювалося водосховище, на якому формували плоти. Кляузи обладнували спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої кляузи або до достатньо повноводної річки, якою міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, крім деяких зимових місяців. Донині в Карпатах частково збереглося лише кілька кляуз.
Кляуза «Кронпринца Рудольфа» названа на честь єдиного сина австро-угорського імператора Франца Йосифа. Споруджена вона в 1879 році, у природному вузькому місці на річці Перкалаб після її правої притоки — потоку Прелучний у верхів’ях Білого Черемошу.
Далі за маршрутом ви побачите мінеральне джерело «Сірководневе», 47.78609049477349, 24.940679725891552. Воно було розвідане в 1968 році, глибина свердловини — понад 60 м.
Наступна зупинка — полонина Прелучний, на якій можна перепочити, скуштувати та придбати локальні молочні продукти — сир, вурду, бринзу, масло. Випас худоби триває з червня до жовтня. Далі шлях лежить до полонини Хітанки, попри гору Василькова до полонини Веснарка. Наступна точка — гора Палениця, 47.760867745534966, 24.873596599675754, найвища точка маршруту та найбільше плоскогір’я Українських Карпат. Звідси добре видно Чивчино-Гринявські та Румунські гори: Мармарощину та Роднянські гори, Чорногірські хребти.
На горі Команова на висоті 1731 метр над рівнем моря ви вийдете до пам’ятки природи «Скала Баби». Висота цих скель сягає 10–12 метрів. На території Чивчино-Гринявських гір є кілька дохристиянських святилищ під назвою «Баби». Нібито сюди приходили молитися давні гуцули в дохристиянський період. Ба навіть у наш час щороку в день святкування пам’яті пророка Іллі, 2 серпня, місцеві мешканці та туристи здійснюють своє «паломництво» до цих місць. А ще, як згадують старожили, камені немов магнітом притягують блискавку — вона вдаряється об скелі, утворюючи фантастичне вогняне видовище 47.7722665166905, 24.85259050012167. Ми радимо не ризикувати життям і приходити в це місце за спокійної погоди.
Гори Коман і Команова. Саме тут, на території північно-східних схилів гори Коман та гори Команова, бере початок легендарна та оспівана гірська річка — Чорний Черемош.
Полонини Пір’є Велике 47.81983651819581, 24.831824661426424 та Мале Пір’є відкривають гірські краєвиди, зокрема панораму гори Чивчин. Це — одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи на поверхню землі порфіритів — найдавніших порід вулканічного походження.
Полонина Брюсний — наступна точка маршруту 47.838542169165244, 24.74857180778234. Тут б’є джерело мінеральної води «Буркут». Полонина Попадя, 47.85299703372212, 24.746214399497248 Тут пропонуємо заночувати (у наметі), для коней є місце прив’язу.
2 день
Другий день кінної подорожі пропонуємо присвятити горі Чивчин.
Гора Чивчин, 47.86186963032944, 24.716754889922612, 1769 метрів над рівнем моря — це гірський масив у південно-східній частині Українських Карпат, де можна споглядати панорами Чивчино-Гринявських гір.
Продовжуйте шлях державним кордоном до Полонини Прелучний, звідси — до мінерального джерела «Буркут» у с. Буркут 47.94543767943171, 24.695696992988648. У 1901 році письменниця Леся Українка лікувала шлунок у Буркуті. Серед чарівної місцевої природи вона написала драми «Одержима» і «В пущі».
Село Шибене. Ідеальне місце для відпочинку активних туристів. Це — найвіддаленіше село Прикарпаття, останнє на мапі пішохідних маршрутів перед сходженням на гору Піп Іван Чорногірський. Через село протікає річка Чорний Черемош, де влітку можна рафтингувати.
Альтернатива
Мандрівка на г. Писаний Камінь 48.17899410650616, 24.98840283149341
Гора височіє недалеко від села Верхній Ясенів 48.173647703106546, 24.920869278974425 Верховинського району. Це мальовничий скельний комплекс заввишки від 2 до 20 метрів. Скелі з пісковика простягаються майже на 100 метрів із північного заходу на південний схід. Вгорі на скелях утворилася горизонтальна поверхня, зручна, щоб насолодитися пейзажем, відпочити та зануритись у медитацію.
Еколого-освітній візит-центр нацпарку «Верховинський». 48.170766, 24.734735
Тут можна дізнатися про тварин і рослини Карпат. Відвідувачі можуть почути звуки птахів, які проживають на території парку та відчути себе посеред лісу, вдягнувши 3D-окуляри. Найменшим мандрівникам буде цікаво в нашій навчально-ігровій зоні.
Де ночувати:
Радимо зупинитися в готелі та хостелі «Верховинський» 48.173647703106546, 24.920869278974425. Через адміністрацію готелю можна замовити екскурсію парком та іншими цікавими місцями поблизу (+380960173974).
Де їсти:
Колиба «Згарда» 48.172672165088024, 24.921794883418904. Рекомендуємо спробувати деруни, форель, бограч, банош.
