Зміцнення гривні за півроку не варто вважати особливим досягненням. На курс гривні впливає чимало чинників.
Про це у коментарі 24 каналу зазначив аналітик Андрій Вірігінський.
Експерт пояснив: Bloomberg оцінює зміцнення валюти по відношенню до інших валют за перше півріччя. Традиційно початок року у нас характеризується девальвацією, цей рік не став виключенням. За даними НБУ на початку січня курс був на рівні 2 806 грн за 100 американських доларів, а в останній декаді січня досягав позначки і 2 888 грн за 100 доларів. Порівнюючи з сьогоднішнім курсом – 2 617 грн за 100 – відбулося зміцнення на 7%. Тому низька база порівняння доволі позитивно відобразилась на підсумках Bloomberg. І це не є особливим досягненням, вважає Вігірінський.
Сильна валюта стає такою в країні, де потужна економіка, яка здатна “ковтати”, нівелювати динаміку цін на сировинних ринках, за рахунок диверсифікованого експорту, високотехнологічного експорту. За 6 місяців ми не можемо говорити про те, що економіка країни укріпилась відчутно, чи у нас відбувся прорив у галузі промислового виробництва. Насправді динаміка зростання дефіциту торгівельного балансу говорить про обернену ситуацію,– відзначив аналітик.
За словами експерта, Нацбанк не приховує, що частково ця диспропорція покривається переказами заробітчан: ми експортуємо робочу силу, яка підтримує наш платіжних баланс, у той час як правильніше б було утримувати її тут економічними стимулами.
Також гривню непогано підтримали нерезиденти, які станом на цей момент мають у власності короткострокових ОВДП 10,8 мільярдів гривень, а на піку в кінці березня – було 14,6 мільярдів. Вони заходили з валютою, викуповували ОВДП за гривню. Якщо вони так само поступово виходитимуть із позиції, курс особливо цього не відчує, однак ситуація може мати й інший характер у випадку шокових ситуацій, які б могли бути, якщо б прозвучала заява від МВФ про припинення співпраці.
Сировинна кон’юнктура грає поки нам на руку: посуха та прогнозні низькі урожаї у країнах Північної та Південної Америки дають підстави вважати, що ціни на аграрну сировину не знижуватимуться. У той самий час питання щодо вартості сталі та прокату залежить від торгівельної політики США та заходів Китаю зі скорочення виробництва, шкідливого для екології, – пояснив Вігірінський.
Негативна ситуація пов’язана з вартістю енергетичних ресурсів, уточнив аналітик: у минулому році ми імпортували їх на 4,1 мільярда доларів. За поточних 5 місяців імпортували на 1,7 мільярда доларів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при тому що в обсягах – об’єм менший на 3%. Тобто, ми не кількісно більше імпортуємо, а ціна росте.
Вірогідно, при збереженні минулорічних обсягів та сьогоднішніх цін імпорт енергоресурсів коштуватиме країні близько 5 мільярдів на рік, але динаміка цін має висхідний характер, тому, і витрати вірогідно стануть більшими, – пояснив Вігірінський.
Плюс до цього всього, зауважив експерт, низький (міцний) курс гривні призводить до того, що бюджет не виконується в частині імпортного ПДВ. Він нагадав, що середньорічний курс, який розраховували для показників надходжень та, відповідно, видатків бюджету – близько 29 гривень за долар, а враховуючи те, що детінізація на митниці та у сфері оподаткування не дає можливості компенсувати міцний курс, вірогідно, що у осінній період його відпустять.
Експерт пояснив: Bloomberg оцінює зміцнення валюти по відношенню до інших валют за перше півріччя. Традиційно початок року у нас характеризується девальвацією, цей рік не став виключенням. За даними НБУ на початку січня курс був на рівні 2 806 грн за 100 американських доларів, а в останній декаді січня досягав позначки і 2 888 грн за 100 доларів. Порівнюючи з сьогоднішнім курсом – 2 617 грн за 100 – відбулося зміцнення на 7%. Тому низька база порівняння доволі позитивно відобразилась на підсумках Bloomberg. І це не є особливим досягненням, вважає Вігірінський.
Сильна валюта стає такою в країні, де потужна економіка, яка здатна “ковтати”, нівелювати динаміку цін на сировинних ринках, за рахунок диверсифікованого експорту, високотехнологічного експорту. За 6 місяців ми не можемо говорити про те, що економіка країни укріпилась відчутно, чи у нас відбувся прорив у галузі промислового виробництва. Насправді динаміка зростання дефіциту торгівельного балансу говорить про обернену ситуацію,– відзначив аналітик.
За словами експерта, Нацбанк не приховує, що частково ця диспропорція покривається переказами заробітчан: ми експортуємо робочу силу, яка підтримує наш платіжних баланс, у той час як правильніше б було утримувати її тут економічними стимулами.
Також гривню непогано підтримали нерезиденти, які станом на цей момент мають у власності короткострокових ОВДП 10,8 мільярдів гривень, а на піку в кінці березня – було 14,6 мільярдів. Вони заходили з валютою, викуповували ОВДП за гривню. Якщо вони так само поступово виходитимуть із позиції, курс особливо цього не відчує, однак ситуація може мати й інший характер у випадку шокових ситуацій, які б могли бути, якщо б прозвучала заява від МВФ про припинення співпраці.
Сировинна кон’юнктура грає поки нам на руку: посуха та прогнозні низькі урожаї у країнах Північної та Південної Америки дають підстави вважати, що ціни на аграрну сировину не знижуватимуться. У той самий час питання щодо вартості сталі та прокату залежить від торгівельної політики США та заходів Китаю зі скорочення виробництва, шкідливого для екології, – пояснив Вігірінський.
Негативна ситуація пов’язана з вартістю енергетичних ресурсів, уточнив аналітик: у минулому році ми імпортували їх на 4,1 мільярда доларів. За поточних 5 місяців імпортували на 1,7 мільярда доларів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при тому що в обсягах – об’єм менший на 3%. Тобто, ми не кількісно більше імпортуємо, а ціна росте.
Вірогідно, при збереженні минулорічних обсягів та сьогоднішніх цін імпорт енергоресурсів коштуватиме країні близько 5 мільярдів на рік, але динаміка цін має висхідний характер, тому, і витрати вірогідно стануть більшими, – пояснив Вігірінський.
Плюс до цього всього, зауважив експерт, низький (міцний) курс гривні призводить до того, що бюджет не виконується в частині імпортного ПДВ. Він нагадав, що середньорічний курс, який розраховували для показників надходжень та, відповідно, видатків бюджету – близько 29 гривень за долар, а враховуючи те, що детінізація на митниці та у сфері оподаткування не дає можливості компенсувати міцний курс, вірогідно, що у осінній період його відпустять.
Що за дурне блеяння
Україна є найбільшим експортером робочої сили у Європі. Для пришвидшення розвитку економіки необхідно збільшити експорт робсили. Можна розпочати АТО у Одеській, Чернігівській, Волинській і Закарпатській областях.