12 вересня 1683 року відбулась грандіозна битва під Віднем. Проти турецької армії, яка взяла в облогу столицю імперії, разом билися німці, австрійці й поляки. Вони перемогли, але дорогою ціною.
Серед чотирьох тисяч загиблих був і 23-річний командир гусарської хоругви Станіслав Потоцький. Саме на його честь було назване наше місто, тому загиблого вирішили відвезти до Станиславова і поховати у фамільній крипті колегіального костелу, пише “Репортер“.
Але від Відня до нас понад 800 км. Надворі рання осінь, ще доволі тепло. Як довезти тіло у пристойному стані? Адже у Станиславові чекає погребальна церемонія, з хоробрим лицарем прийдуть прощатися сотні людей…
Тоді не було ані холодильників, ані морозильних камер, ані фур-рефрижераторів. Забальзамувати теж складно, бо ж польовий табір під Віднем XVII століття це не палац у стародавньому Єгипті — де візьмеш фахівця?
Але гусарські офіцери із завданням впорались. Вони вчинили просто: поклали Потоцького у велику бочку й залили її… медом. Як результат — повітря нема, руйнівних процесів теж.
У Станиславові загиблого дістали з бочки, відмили та поклали в труну. Похорон відбувся на найвищому рівні. Що зробили з тим медом, історики не повідомляють.
Тоді перемогли завдяки удару польських гусарів, серед яких було багато наших земляків, від яких ми відцурались, віддавши їх полякам
То були наші земляки-запроданці на службі у поляків.
Вони як сьогодня поліцаї та кадебісти Порошенка виконували злочинні накази поляків мордували українців. На сьогодняшній день в тюрмах СБУ перебуває близько 300 тисяч політвязнів. За 4 роки концтабори пройшли більше 2 мільйнів українців. Як мінімум половина з них не пережила тортурів