Ім’я Левка Бачинського добре відоме українським історикам. Адвокат, парламентський діяч, віце-президент ЗУНР – він лишив помітний слід в історії Галичини.
У Івано-Франківську його іменем названа вулиця, барельєф політика прикрашає постамент пам’ятника ЗУНР на Грюндвальдській, а у меморіальному сквері зберігся родинний склеп Бачинських, пише Репортер.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.

Виглядає, що це був такий собі поважний дядечко, який займався адвокатською практикою та відстоював демократичні цінності у парламенті. А насправді Бачинський був справжнім радикалом, мав сильну харизму, схильність до авантюр і постійно потрапляв у скандальні пригоди.
Пан Левко належав до Русько-української радикальної партії і в 1907 році виграв вибори до австрійського парламенту. Невдовзі новоспечений депутат спровокував масову бійку. У Галичі, на Замковій горі, відбувалось віче москвофілів. Туди ж без запрошення прийшли посли (так тоді називали депутатів) Бачинський і Левицький зі своїми прихильниками. Між москвофілами і нечисленними радикалами зав’язалась жорстока бійка, поліції навіть довелося двічі врізатися у натовп, аби розтягнути суперників. «Кур’єр Станиславівський» писав, що радикалів «скинули з Замкової гори і сильно побили обох українських послів, особливо Левка Бачинського».
У грудні 1907 він знову привернув увагу преси. Під час парламентського засідання голова відмовився зачитати звернення українських послів з приводу якоїсь польської провокації. Тоді Бачинський відламав у стільця ніжку та жбурнув у президію. До президії вона не долетіла, зате розбила голову депутату Беньковицю, який дрімав у кріслі й нікого не чіпав. За цей кидок довелося вибачатись голові радикальної фракції Юлію Романчуку.
А в червні 1912 року Бачинський відзначився найдовшою у світі парламентською промовою. Австрійський уряд не хотів відкривати український університет у Львові, тому наші депутати вирішили зірвати роботу парламенту. З 13 на 14 червня Лев Бачинський виступав з трибуни проти роздутого військового бюджету. Його виступ тривав 13 годин 8 хвилин, депутат зірвав голос і потім хрипів до кінця життя. У підсумку – ані університету, ані грошей на армію.