Чи вірите ви у можливість змінити минуле? Трохи нагадує фантастику, але в житті буває всяке.
Наприклад, історія станиславівського бургомістра Артура Німгіна, пише «Репортер».
У 2008 році вийшла книжка дослідниці Жанни Комар «Третє місто Галіції» про архітектуру нашого міста періоду Австро-Угорщини. Описуючи діяльність Німгіна, вона припустила, що той був вихрестом, тобто євреєм, який прийняв християнство. Після смерті таких людей ховали не на єврейському кладовищі, а на християнському цвинтарі.
Пізніше з’ясувалось, що це помилка. Німгін до кінця життя залишався вірним батьківській вірі та після смерті у 1933 був похований на єврейському цвинтарі. Тоді у місті їх було два: старий – зараз там кінотеатр «Космос», і новий – за міським озером. На якому саме упокоївся Німгін, зараз сказати важко, та це й не принципово.
Читайте також: Легенди Станиславова. Нюанси франківської реставрації
Доля обох некрополів виявилась сумною. За совітів один повістю знищили, інший капітально занедбали. Могильні плити активно використовували в якості будматеріалу. Довший час поховання бургомістра вважалося втраченим, хоч ніхто його особливо й не шукав. Але у квітні 2018 року професор ПНУ Віталій Надурак у придорожній фосі біля села Рибне знайшов… надгробок Німгіна. Плиту забрала комунальна служба, а через місяць, за дорученням міського голови, її встановили у меморіальному сквері за готелем «Надія».
Читайте також: Легенди Станиславова. Аби не було, як у Львові
Якщо згадати, що сквер – це колишній християнський цвинтар, то вже після смерті Артур Німгін мимоволі став вихрестом. Принаймні, про це тепер свідчить його надмогильна плита.
