Деякі жарти йдуть у небуття разом з епохою, в якій народилися. Сучасникам смішно, а їхні нащадки геть не можуть второпати приколу. Наприклад, у сімдесятих у Франківську сміялися з оголошення на слупі: «Продається гуцулка! Не стара. М’яка частина у доброму стані». Легенди
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Хто жив у ті часи, розуміє, що то не про горянку середніх років із добре збереженою дупою. Йдеться про меблевий гарнітур, який випускав франківський меблевий комбінат. Фото «Гуцулки» містили майже всі радянські путівники того часу. На відміну від багатьох інших меблів, вона мала державний знак якості, який не так просто було отримати, пише Репортер.
На потік «Гуцулка» пішла з 1967 року. Цікаво, що дизайн розробив зовсім не гуцульський майстер. Головним її конструктором був Антон Соломонович Шаєрман.
Через дизайн і зручність гарнітур одразу став популярним, «Гуцулку» періодично оновлювали, комплектацію розширювали. Модифікований набір «Гуцулка-3М» складався з буфету і трьох шаф – книжкової, комбінованої та дводверної для одягу. Усі вони розташовувалися в лінію, на однаковій висоті, займали цілу стіну, тож гарнітур називали стінкою.
Додатково корпусні меблі доповнили м’яким набором «Ніка» – диван-тахта, два крісла, журнальний столик та обідній стіл з шістьма стільцями.
Коштувало це все теж недешево. Колишній працівник комбінату Володимир Кукуляк згадує, що шафи тягнули на 1200 рублів, м’яка частина – ще 500-600, залежно від якості тканини. Але високі ціни покупців не відлякували. «Гуцулка», як і більшість товарів у СРСР, була чорним дефіцитом. У меблевих магазинах стояв лише виставковий взірець, який не продавався. Гарнітур «діставали» через адміністрацію магазину, знайомих на базі, працівників комбінату. За посередництво треба було віддати ще 100-200 рублів.
У 1980 році на комбінаті провели переобладнання й почали випуск нової серії – стінки «Калина», що була утричі дорожчою. «Гуцулку» робити припинили, але в деяких квартирах її можна побачити й зараз – правда, м’яка частина вже трохи підтоптана.
