Правоохоронці Калущини розслідують два факти шахрайства, внаслідок яких місцеві жителі втратили значні суми грошей, повіривши обіцянкам швидкого заробітку в інтернеті.
Повідомляє Поліція Івано-Франківської області, передає Правда.іф.
Схема аферистів повторюється: вони пропонують виконати прості онлайн-завдання із невеликою винагородою, а згодом переконують у можливості отримувати «високі доходи». Для цього жертви мають внести власні кошти. Після переказу грошей шахраї перестають виходити на зв’язок.
До Калуського районного відділу поліції звернувся 45-річний мешканець Калуша. У мережі він натрапив на сайт із пропозицією підробітку. З чоловіком одразу зв’язався так званий «адміністратор платформи» та запропонував заробіток на криптобіржі. Потерпілий виконав кілька завдань і навіть отримав символічну виплату, після чого довірився аферистам.
“Протягом певного часу потерпілий здійснював поетапні вкладення та загалом переказав на вказані рахунки понад 820 тисяч гривень. Коли він спробував вивести кошти, шахраї повідомили, що вони «заморожені» через вигадане порушення умов платформи, після чого перестали виходити на зв’язок”, – йдеться у дописі.
У другому випадку 33-річна жителька Калущини побачила у месенджері рекламу «легкого заробітку». Зловмисники переконали її заходити на спеціальні ресурси та вносити «депозити», які нібито мали приносити відсотки.
Протягом кількох днів потерпіла виконувала інструкції, однак обіцяної винагороди не отримала. У підсумку жінка втратила близько 65 тисяч гривень.
За обома фактами розпочато кримінальні провадження за ст. 190 Кримінального кодексу України (Шахрайство).
Правоохоронці встановлюють осіб, причетних до злочинів.
Поліція Прикарпаття вкотре застерігає громадян:
“Не довіряйте оголошенням у месенджерах чи соцмережах про «швидкий та легкий заробіток»; не переказуйте гроші незнайомцям і не вводьте платіжні дані на сумнівних платформах; не переходьте за підозрілими посиланнями – це можуть бути фішингові ресурси; не повідомляйте стороннім дані банківських карток, паролі до онлайн-банкінгу чи SMS-коди; обирайте вакансії з офіційним працевлаштуванням та перевіряйте інформацію про роботодавців”.
