Музикант і парамедик Мишко Адамчак з позивним “Лемко” — доброволець батальйону “Госпітальєри”. Нещодавно він започаткував проєкт лемківських казок “Оповім ти дашто”.
Про нього, своє лемківське походження, сопілку та боротьбу розповів Суспільному, пише Правда.іф.
Відповідно до Постанови Верховної ради України від 08.11.2018 № 2608-VІІІ щороку в другу неділю вересня відзначається День пам’яті українців — жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. У 2024 році виповнюється 80 років від початку депортації автохтонних мешканців цих регіонів. Суспільне Тернопіль готує низку матеріалів про тих, хто має лемківське коріння і захищає Україну від російських окупантів. Мишко Адамчак герой цього спецпроєкту.
Мишко Адамчак, позивний “Лемко”, вокаліст і сопілкар гурту “КораЛЛі”, автор проєкту “Оповім ти дашто”, учасник російсько-української війни з 2015 року в складі батальйону “Госпітальєри”, який входить до Української добровольчої армії.
Про позивний і лемківське походження
“Справді, мій позивний на війні “Лемко” і я його обрав не просто так. Саме через моє лемківське походження, оскільки в мене і по маминій, і по татовій лінії дідусі та бабусі походять з лемківського села Тилява. Вони були звідти насильно переселені внаслідок акцій виселення. Навіть розкидані по світу лемки тримаються купи, стараються не обривати свої зв’язки з іншими лемками. Тож якось вони знайшлися і так заснувалась моя родина”.
Мишко Адамчак про своє лемківське походження
“Про своє лемківське походження я знав змалку, тому що мої батьки відвідували лемківський хор, ми разом їздили на “Лемківську Ватру” і в Польщу, і тут в Україні, коли вона започаткувалася. Ми навіть з моїм братом, коли були маленькі, брали участь в музичних конкурсах на тій великій “Ватрі” і навіть вигравали якісь призи. Це були такі, відверто кажучи, неординарні відчуття. І саме оці якісь такі моменти, коли ти виступаєш, готуєш якусь пісню або декілька пісень, і тоді отримуєш за це приз від організаторів, які високо оцінили. Воно відкладається десь в твоїй душі і далі спонукає дізнаватися більше про своє коріння, дізнаватись більше пісень, мотивів, загалом лемківської мови”.
Мишко Адамчак. Мишко Адамчак/Інстаграм
Проєкт “Оповім ти дашто”
За його словами, саме родинні історії стали основою для проєкту.
“З часом Мишко, будучи музикантом, зрозумів, що з усього масиву усної народної творчості лемків найповніше зафіксовано пісенний фольклор. Лемківські пісні знають, люблять і співають як імениті виконавці, так і прості люди у всьому світі. Тому народна творчість лемків асоціюється передусім з піснею, хоч у всіх регіонах Лемківщини (сучасна територія Польщі, Словаччини, західна частина Закарпаття) оповідна традиція була дуже потужною, а фольклорна проза, зокрема і казкова — багатою й різноманітною. Зараз лемківська фольклорна спадщина стрімко відходить разом із носіями її діалекту та культури. Казка, що формує національну ідентичність дитини та знайомить її із світом — зникає, не будучи зафіксованою у літературі, науці, мистецтві — і забирає із собою великий пласт культурницької місії, яка закладена у ній”, — йдеться у дописі в профілі Мишка Адамчака в Інстаграмі. Мишко Адамчак каже, з думкою “лемко лемка бачить здалека”, заручившись підтримкою однодумців, лемків та дослідників лемківської культури, він і вирішив започаткувати проєкт “Оповім ти дашто”, аби зберегти лемківську культуру і говірки для прийдешніх поколінь.
“Оповім ти дашто” — це проєкт, який в співпраці з УКФ, запише та заанімує 15 лемківських казок (байок), щоб вони зазвучали й стали доступними кожному. Всі казки будуть розміщені на сайті та YouTube-каналі”.
Мишко Адамчак є автором проєкту “Оповім ти дашто”. Мишко Адамчак/Інстаграм
Мишко Адамчак про відчуття лемківської культури
“Перш за все, в мене особисто часто на слуху лемківські пісні. Не таємниця, що саме лемківські пісні люблять співати і відомі світові виконавці, і відомі українські виконавці. Їх дуже люблять, бо вони надзвичайно мелодійні. У них як мелодія, так і текст проникають глибоко в душу слухача. Лемківська пісня, лемківський мотив, принаймні раз на день десь у мене промайне. Я собі згадаю ту чи іншу мелодію, ту чи іншу пісню. А таких пісень я знаю багато, тому що колись був учасником лемківської капели “Бескид”, разом з нею їздив на фестивалі. Так само з гуртом “КораЛЛі” ми кілька пісень взяли в обробку і виконували. Ну і зрештою навіть біля ватри, коли ми з друзями збираємося. Ну зараз, в час війни, це не таке часте явище. Але загалом, коли випадає нагода десь поспівати пісень, то лемківські пісні завжди є в нашому репертуарі”.
Мишко Адамчак з сопілкою. Мишко Адамчак/Інстаграм
“Дзвони Лемківщини”
Як повідомила Суспільному директорка музейного комплексу “Лемківське село” Віра Дудар, що в Монастириськах на Тернопільщині, в серпні 2024 року після кількарічної перерви відбудеться традиційний фестиваль лемківської культури “Двони Лемківщини”, де запалять “Ватру нескорених”.
“Цього року лемки знову зберуться докупи, аби запалити “Ватру нескорених”. Це буде не стільки фестиваль, як захід, присвячений 80 роковинам з часу примусового виселення з Лемківщини. Те, що лемки є, — факт доконаний, але вони зберуться разом, щоб вкотре засвідчити, що ні переселення, ні складнощі, ні війни не зламали і не скорили лемків”, — розповіла Віра Дудар.
