Цьогоріч через пандемію коронавірусу для українців відкриті не всі кордони, особливо в Європі та Америці, та й міністр охорони здоров`я Віктор Ляшко радить співвітчизникам відпочивати в Україні та ще й подалі від людей. Редакція Парламент.UA започатковує серію матеріалів про можливості відпочинку на батьківщині і розповість вам про найпопулярніші туристичні напрямки й маршрути, цікаві місця, природні дива та ціни на відпочинок-2021.
Перший матеріал нашого циклу присвячений тим, хто любить гори, гуцульський етнос, екстрим та старовину і кличе вас на захід України до Карпат.
Найвідоміші туристичні маршрути в Карпатах
Хребет Чорногора – найпопулярніший на території української частини Карпатських гір. Кожен рік сюди приїздять десятки тисяч туристів не тільки з України, але і з найближчих країн-сусідів.
Говерла – офіційно найвища вершина України, висота якої – 2061 метр. Також зовсім поруч знаходиться ще чотири вершини висотою понад 2000 м. З угорській мові назва головної вершини нашої країни перекладається як Сніжна гора. Її верхівка насправді вкрита снігом, інколи навіть влітку. Тут, на найвищій точці України, встановлено декілька пам’ятних знаків.
Карпати, Говерла (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
За Говерлою на південний схід по хребту розташовано декілька вершин від 1820 до 2032 м, а завершується він горою Піп Іван Чорногірський, або Чорною Горою (2028 м), де стоїть схожа на замок астрономо-метеорологічна обсерваторія, збудована тут поляками у 1930-х роках. Після Другої світової війни покинута будівля стояла напівруїною, поки нещодавно її не відновили за кошти тих-таки поляків. Обсерваторія, яка стоїть на відкритій усім вітрам гірській вершині, майже половину місяців у році повністю обліплена снігом, що під впливом вітру набуває химерних форм. За це споруда отримала прізвисько “Білий слон”.
Карпати, Чорногора (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Треба усвідомлювати, що Чорногора, як і інші масиви Карпат – це справжні гори, і туди не можна вирушати як на звичайну прогулянку, тобто без досвіду, засобів орієнтування, підходящого одягу, взуття та іншого спорядження. Погода може раптово помінятися, навіть улітку може налетіти мокрий сніг, буря з градом чи гроза, смертельно небезпечна на відкритому хребті. Через це навіть під час масових сходжень на Говерлу на День незалежності трапилося кілька нещасних випадків, що закінчилися фатально. Від 1 жовтня по 1 травня сходження на Говерлу заборонене для всіх, окрім досвідчених туристичних груп, які отримали дозвіл у рятувальників.
Карпати, реконструкція обсерваторії (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Одноденний вихід на Говерлу зазвичай здійснюють зі спортивно-туристичної бази “Заросляк”, розташованої у горах над селищем Ворохта Івано-Франківської області. Туди легко доїхати автомобілем як з боку Закарпаття через Рахів, так і з Івано-Франківська через Коломию.
На Піп Іван можна йти маркованим маршрутом від КПП у селі Шибене (віднедавна – Явірник) або з села Дземброня через гору Вухатий Камінь чи іншим шляхом, через гору Смотрич. Обидва села належать до Верховинського району Івано-Франківської області, до них можна під’їхати нечисленними автобусами з райцентру, але частину шляху до сіл доведеться долати пішки.
Зауважимо, що Дземброня – це найвисокогірніше село України. Хоча шлях сюди не найлегший, сового часу тут побували Леся Українка, Василь Стефаник. Як раз з Дземброні починаються популярні маршрути по Чорногорі.
Обсерваторія на горі Піп Іван (Фото: verkhovyna)
Гірський масив Свидовець називають краєм озер і полонин. На його північних схилах є так звані льодовикові цирки, в яких утворилися озера неймовірної краси: Апшинець (1487 м над р. м.), Ворожеска (1460 м над р. м.), Доґяска, або Ґерешаска (1577 м над р. м.), Івор, або Драгобратське (1600 м над р. м.). Схили Свидовця прорізають вузькі та глибокі долини, порослі буковими і смерековими лісами, а ось сам хребет – безлісий, на ньому розкинулися полонини. Подекуди і досі можна побачити справжні полонинні господарства: отари овець і кіз від травня по вересень залишаються на високогір’ї, де за ними доглядають вівчарі й просто на місці виготовляють сир та інші молочні продукти.
Найзначніші вершини Свидовця – Трояска (1702 м), Стіг (1704 м), Унґаряска (1707 м), Татарука (1707 м), Доґяска (1761 м), Великий Котел (1771 м) і найвища – гора Близниця (1882 м). Вони розташовані на території Закарпаття; найвища гора Близниця – над селищем Ясіня Рахівського району.
Свидовецький хребет (Фото: Gorgany.com)
Карпатський національний природний парк – один із найбільш великих і важливих парків по всій Україні. Загальна площа природного заповідника – 50495 гектарів. Основна частина розташована на висоті 500-2000 метрів над рівнем моря. Усю територію заповідника вкривають букові, хвойні, смерекові, вільхові та мішані ліси. Офіційно різноманіття рослин у природному парку нараховує понад 1260 різновидів, 80 з яких занесені до Червоної Книги України. Туристи нерідко зустрічають тут рись, видру, борсука та інших тварин. Познайомитися з парком можна, обравши один з 48 туристичних маршрутів. Передбачені стаціонарні пункти. Є спеціальні стежки екологічного та пізнавального призначення.
Скелі Довбуша – скельно-печерний комплекс, унікальна пам’ятка історії та природи. Розташована за 8 км від села Бубнища на Івано-Франківщині. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. За переказами, у XVII–XVIII ст. тут таборували опришки, які використовували печери під сховище.
Скелі Довбуша (Фото: Гора Петрос)
Унікальні природні місця в Карпатах є й під землею. Печера Попелюшка заслужила своє ім’я скромністю. Довгий час вхід до неї здавався непримітним, і красу печери не поспішали відкривати. Але відкривши завісу таємничості, побачили ціле підземне царство. Ця гіпсова печера – 3-тя у світі за площею. Множинні лабіринти, величезні печерні зали і цілі підземні озера постали у всій своїй красі, коли частина вод, що ховала Попелюшку, пішла. Вхід до Попелюшки розташований на території с. Кріва (Молдова), а більша частина печери – на території Чернівецької області. Нині розкопують вхід до Попелюшки з села Подвірне на Буковині.
Печера Попелюшка (Фото: Вікіпедія)
Печера “Молочний Камінь” залягає біля підніжжя білої скелі, у лісі, на правому березі річки Велика Уголька Тячівського району Закарпаття. Печера складається з трьох залів, найбільший з яких має розміри 10×15 м. Відвідати “Молочний камінь” варто не стільки заради самої печери, скільки заради мальовничого букового лісу, яким ідеться до неї. Територія належить до Карпатського біосферного заповідника, тому треба зареєструватися на КПП у селі Велика Уголька, оплатити вхід та виконувати вимоги до поведінки на цій заповідній території.
Печера “Молочний камінь” (Фото: Вікіпедія)
Карпатські ріки, озера та водоспади
Карпатські ріки та озера приваблюють найперше любителів риболовлі та рафтингу. Гірські Прут та Черемош – стрімкі, вода у них чиста, але холодна навіть влітку. Тут живе багато різних риб, зокрема річкова форель (до речі, нині можна замовити екскурсію на форелеві ферми). Любителі екстриму сплавляються Черемошем і Прутом, адже тут є все необхідне для рафтингу – бурхлива течія, пороги та закручені маршрути.
Карпати, рафтинг (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Манявський водоспад розташований у однойменному селі Манява Івано-Франківської області. Він вважається найбільш високим та живописним серед карпатських. Вода безперервно стікає кількома каскадами з висоти близько 20 метрів. Пам’ятка оточена багатовіковим хвойним лісом, який своїми гілками не дає сонячному промінню дістатися до неї. Це створює дивовижну містичну атмосферу. Поруч з водоспадом розташоване невелике озеро. Місцеві жителі вірять в те, що його води здатні омолодити. Недарма ще за язичницьких часів тут проводилися різноманітні обряди. Аби дістатися водоспаду, доведеться 2 кілометри йти пішки і кілька разів перетнути річку Манявку.
Тут же розташований Манявський скит – оборонний монастир, заснований на початку XVII ст. Йовом Княгиницьким. До створення чернечої громади долучився церковний діяч Іван Вишенський, якого ми знаємо зі шкільної програми як письменника-полеміста. У 1621 році монастир отримав ставропігію, тобто підпорядковувався безпосередньо Константинополю. На території Манявського скиту збереглися давні мури і вежі, з яких найцікавішою є надбрамна вежа-дзвіниця, келії та підземелля. У наш час із дерева відбудовано церкву святих Бориса і Гліба. Неподалік від монастиря є скеля Блаженний камінь і цілюще джерело, з якого колись і почалася історія скиту.
Пробій або Яремчанський водоспад– повноводний, живописний та неймовірно популярний карпатський водоспад. Розташований він посеред довгої ущелини в скелях. Дно ущелини – русло річки Прут. Її пороги закінчуються дивовижним водоспадом, висота якого перевищує 5 метрів. Пробій – один з небагатьох карпатських водоспадів, до якого не треба далеко їхати: знаходиться він у самому серці м. Яремче. Дорогою на яремчанський ярмарок ви обов’язково пройдете вузьким мостом, під яким гуде Пробій – чи не найповноводнійший каскадний водоспад Українських Карпат. Кажуть, раніше висота падіння води тут сягала 25 метрів, проте для сплаву лісу по ріці Прут водоспад підірвали, значно зменшивши його висоту.
Води Прута спадають вниз з висоти 8 метрів. Більшість карпатських водоспадів можна роздивитись лише з річкових долин, а Пробій – з усіх можливих ракурсів. Наприклад, можна спуститись до самого водоспаду зі сторони ярмарку. У вас також є рідкісна нагода роздивитись водоспад згори – у 20 метрах над Пробієм височіє пішохідний міст.
До речі, на лівий берег Прута тут, окрім як мостом, можна потрапити й іншим шляхом – придбавши квиток на підвісну переправу. Швидкість падіння води та динамічна сила водоспаду вразять вас ще більше, коли пронесетесь над каскадом, міцно тримаючись за натягнутий канат.
Від Пробія, до речі, вгору веде промаркований туристичний маршрут на хребет Явірник. А ще це місце слугує кінцем рафтингового маршруту Яремчанським каньйоном – екстремали, за умови достатнього рівня води у Пруті, сплавляються від Ворохти до Яремче. Протяжність такого сплаву – близько 40 км.
Озеро Бребенескул – високогірне українське озеро, знаходиться на висоті 1801 метр над рівнем моря. У довжину водойма сягає 134 м, у ширину – 44 м. Озеро неглибоке – максимальна глибина 2,8 м. Живлять Бребенескул атмосферні опади та ґрунтові води. Ви зможете навіть поплавати в його водах, оскільки воно вважається одним із найтепліших високогірних озер.
Карпати (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Гора Гимба і водоспад Шипіт – популярні туристичні локації Закарпаття. Для туристів важливо, що один із крісельних підйомників на схилі Гимби, який називається “Боржавські полонини” (довжина спуску 1500 м, перепад висот – 400 м), працює цілий рік. Влітку ним користуються любителі гірських велосипедів, для яких від верхньої до нижньої станції прокладено спеціальні доріжки з трамплінами та перешкодами. У теплий сезон від верхньої станції підйомника можна пішки вийти на вершину гори Гимба (1494 м), одну з найвищих у гірському масиві Полонина Боржава. Гимба і сусідній Великий Верх (1598 м) – улюблені закарпатські гори у парапланеристів.
Неподалік від нижньої станції підйомника в буковому лісі розташований найвідоміший водоспад Закарпаття – Шипіт: вода спадає бурхливим каскадом з висоти 14 метрів. Територія навколо Шипота щоліта стає місцем зібрань хіппі та представників інших субкультур, завжди багато тут і звичайних туристів. Щоб відвідати водоспад, треба придбати вхідні квитки: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей, оплатити стоянку автомобіля – 10 грн. За 20–50 грн на годину можна скористатися альтанками для пікніка. Вартість квитка на підйомник “Боржавські полонини” туди і назад – 120 грн для дорослих, 80 грн для дітей.
Синевир – найвідоміша і найвідвідуваніша природна пам’ятка Українських Карпат. Озеро Синевир, або Морське Око, лежить на висоті 989 метрів над рівнем моря. Воно утворилося близько 10 тисяч років тому, коли землетрус спричинив зсув гірської породи, яка перекрила долину. Нині озеро живиться поверхневими і атмосферними водами, тому його розміри досить сильно коливаються. Середня глибина озера Синевир становить близько 8 м, максимальна – 22 м; температура води на глибині більше двох метрів є постійною, +11°. У чистому, глибокому і холодному озері майже немає рослинності, зате плаває форель.
На берегах озера є готель з рестораном, кілька колиб, сувенірні ятки. Озеро належить до Національного природного парку “Синевир”, вхід і в’їзд на територію платний: 25 грн для дорослих, 10 грн для студентів і школярів, 75 грн – за легковий автомобіль.
Зелений туризм: що пропонують на Карпатських екофермах
Популярними серед відпочивальників у Карпатах вже традиційно є екоферми та гуцульські садиби. Суть відпочинку на екофермі полягає у тому, аби стати хоч на кілька днів ближчим до природи і забути про міську метушню.
Карпати (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Найчастіше екоферми – це садиби з дерева або каменю, у яких відпочивальникам пропонують не лише загоряти й купатися, але й зайнятися традиційними для гуцулів справами: сироварінням, ткацтвом, збиранням цілющих трав та приготуванням фіточаїв, катанням на конях, та навіть доглядом за домашніми (вівці, кози), дикими або екзотичними тваринами, як от равлики, страуси, ведмеді або олені.
Карпати (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Гостей тут зазвичай пригощають традиційними гуцульськими стравами – банушем, бринзою, калганівкою, голубцями з печі, домашнім хлібом. А овочі до салату та фрукти можна збирати самому з грядок або на полі чи в саду. Ми обрали в інтернеті довільний ролик про екоферму, аби ви змогли краще зрозуміти цю відпочинкову ідею.
Крім екоферм, в Карпатах є кілька притулків для диких тварин, куди теж пускають відвідувачів на екскурсії. Наприклад, рекомендуємо унікальний, єдиний в Україні ведмежий притулок Домажир у селі Жорниська на Львівщині. Він створений для допомоги та реабілітації бурих ведмедів, що потрапляють сюди після цирків та пересувних зоопарків. Це не лише місце, де живуть врятовані ведмеді, а й великий освітньо-відпочинковий простір, де можна взяти участь у цікавих освітньо-розважальних заходах для дітей та дорослих, смачно поїсти в кафе та весело провести час з друзями і сім’єю. Ціна вхідних квитків від 50 до 100 грн за одну особу (дорослий-дитина).
Ще одна надзвичайно приваблива та дуже мила туристична атракція Закарпаття розмістилась поміж селами Іза та Липча поблизу містечка Хуст. Це єдине в Україні фермерське господарство, яке утримує плямистих оленів. Заснували його більше 30 років тому. Зараз у фермерському хазяйстві налічують понад 300 рогатих красенів, які живуть в природному середовищі на 57 гектарах пасовищ, лісів і штучних ставків.
Щодня чимало туристів відвідують ферму, аби помилуватись цими дивними створіннями. Відвідувачі можуть не тільки подивитись на тварин, а й погладити їх, погодувати, обійняти та зробити чудові фото на згадку. Особливий захват це викликає у малечі. Не варто переживати, що олені можуть завдати якоїсь шкоди гостям – до спілкування з туристами відбирають найспокійніших тварин, звичних до уваги.
Дитячий та оздоровчий відпочинок у Карпатах
У Карпатах є чимало мінеральних та термальних джерел, тому сюди їдуть не лише відпочити, але й підлікуватися. Найвідомишими оздоровчими локаціями є передгірні Моршин і Трускавець на Львівщині, а також санаторно-курортні комплекси Закарпаття.
Бальнеологічний курорт Трускавець розташований у мальовничій долині в передгір’ї Карпат. Старші люди їдуть сюди оздоровлюватись, молодші – веселитись у чисельних кафе та клубах. У Трускавці зручно завершувати пішохідні гірські подорожі – тут можна перепочити та сісти на потяг до Львова.
Трускавецькі мінеральні води набули слави навіть за межами України. Найвідомішою є “Нафтуся”, споживання якої сприяє виведенню з нирок піску та каменів, нормалізації обміну речовин й укріпленню імунітету.
Трускавець (фото: Високий замок)
Прикарпатське містечко Моршин оточене густими заповідними лісами. Це відомий бальнеологічний курорт, створений ще за часів Австро-Угорської імперії. Вже наприкінці XIX століття моршинська вода почала продаватись в пляшках, які експортували до Англії, Італії та Сполучених Штатів. Моршин називали “галицьким Карлсбадом”.
Сьогодні Моршин так само відомий своїми мінеральними водами та чисельними санаторіями. Але на цьому принади курорту не вичерпуються: туристам пропонують піші прогулянки лісами, екскурсії до заповідників. У містечку працюють ресторани та клуби.
На Закарпатті можна покращити своє здоров’я, приймаючи ванни у термальних джерелах. Цей мальовничий куточок є лідером в Україні по кількості бальнеологічних курортів, тут розташовано понад 50 термальних джерел різного роду мінералізації. Найпопулярніші термальні курорти розташовані в Берегово, Косино та Велятино. Село Довгий та місто Мукачеве також славляться своїми цілющими водами. Термальні води Закарпаття багаті на залізо, марганець, калій, кремній, натрій та інші мікроелементи. На термальних курортах Закарпаття лікуються захворювання, пов’язані з опорно-руховим апаратом, серцево-судинною системою, периферійною нервовою системою, периферійними судинами та біліарною системою.
“Артек Буковель” (Фото з сайту табору)
У Карпатах є й чимало дитячих таборів, найвідомішим з яких є “Артек Буковель”. Цього року він працюватиме попри карантин. Путівка на одну дитину на 13 ночей коштує від 18, а у липні-серпні – близько 20 тисяч гривень. Діти живуть у дерев`яних котеджах з усіма зручностями, власники гарантують безпечне і цікаве дозвілля маленьким відпочивальникам.
“Артек Буковель” (Фото з сайту табору)
Найвідоміші замки, фортеці та музеї Карпат
Нижче ми зібрали короткі відеоролики про найцікавіші пам`ятки архітектури Карпатського регіону, які ми рекомендуємо відвідати під час відпочинку на Заході України.
Радіолокаційна станція “Памір”. Закинутий колись секретний об’єкт на горі Томнатик, що став прихистком для мандрівників і туристів.
Хотинська фортеця. Єдина українська фортифікаційна споруда на Буковині.
Олеський замок, одна із перших оборонних споруд, зведених на Галичині.
Пнівський замок, одна з найміцніших фортифікаційних споруд середньовіччя.
Наскельна фортеця Тустань в Уричі. Фортеця, що в Середньовіччі була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху до Західної Європи.
Замок Сент-Міклош у Чинадієво. Перший замок, який взяли в оренду в Україні та перетворили зі смітника на арт-центр.
Старе місто Львів. Єдине місто в Україні, центр якого увійшов до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Архітектурний центр Чернівців та об`єкт, внесений до спадщини ЮНЕСКО – резиденція Буковинських митрополитів (нині чернівецький національний університет)
Музей “Писанка” в Коломиї, єдиний у світі Музей писанкового розпису
Замок Паланок в Мукачеві
Ужгородський замок
Ціни на відпочинок у Карпатах-2021
Ціни, а відповідно й загальні витрати на відпочинок у Карпатах різняться залежно від регіону та умов проживання. Крім того, обов`язково слід враховувати витрати на дорогу, адже переважна більшість локацій розташована у горах, куди не їздять потяги та не літають літаки.
Якщо ви хочете відпочити по-багатому і з комфортом, то до прикладу, найдешевший номер у все-тому ж “Буковелі” стартує від 650 гривень на добу, усі розваги та харчування у кафе і ресторанах оплачуються окремо. Середній чек на родину з трьох осіб у ресторані сягає не менше 700-800 грн і це без устриць та омарів.
Карпати (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Приватні садиби та котеджі Закарпаття, Івано-Франківщини та Буковини пропонують номери зі всіма зручностями, або й цілі будиночки за 500-1500 грн на добу залежно від кількості людей, харчування та інфраструктури садиби. Зазвичай у “комплект” входять басейн, якщо поруч немає річки чи озера, сніданок, мангал і альтанки, дитячі майданчики. Усе решта (сауна, баня, коні, катання на позашляховиках тощо) оплачується окремо.
Найдешевший варіант – проживання у наметах і ночівля у спальних мішках, але цей варіант годиться лише для людей з гарним здоров`ям і міцними нервами, адже окрім носіння важкого рюкзака з іжею, одягом і власне самим наметом, туристів очікують комарі, холодні ночі (а влітку ночі у Карпатах часто холодні) або дощі.
Карпати (Фото: Олексій Пономаренко Фейсбук)
Путівка до санаторіїв на Закарпатті чи у Моршині та Трускавці стартує від 750-1000 грн за людину на добу. У ціну входять проживання у номерах різних класів, харчування і базові лікувальні послуги. Відпочивальнику слід бути готовим до того, що частину лікувальних процедур доведеться оплачувати додатково, бо “базове” лікування у більшості закладів – це мінеральна вода та фізичні вправи, можливо ще іноді ванни та електропроцедури.
Ціни на екскурсії до замків та фортець різні у різних містах і стартують від 30 і приблизно до 100 грн за одну особу, залежно від популярності місця.
Загалом же, за підрахунками редакції, так званий “середній” відпочинок на двох осіб у Карпатах влітку -2021 обійдеться не менше ніж у 10-15 тисяч гривень.
Нагадаємо, що
Відомий Український мандрівник Дмитро Комаров на Прикарпатті варив бринзу і досліджував Карпати ФОТО
