Від двох до п’яти вантажівок гуманітарної допомоги щодня відправляють з Івано-Франківська в інші міста України, де тривають воєнні дії. Здебільшого передають продукти, медикаменти та речі, які доправляють із-за кордону.
Водії розповіли про те, як їм вдається добиратися у “гарячі” точки України та доставити необхідний вантаж, пише Суспільне.
Водій із Прикарпаття Михайло Павлюк нещодавно повернувся з Чернігова і тепер знову готується в дорогу, щоб доставити туди гуманітарну допомогу. Відвозить її вантажним мікроавтобусом. Від початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, їздив із таким вантажем на передову чотири рази, каже Михайло.
“Зараз — така ситуація, що всі ризикують, і не можна стояти осторонь і спостерігати. Ось з нами вчора повертався хлопець з Калуша, якому 18 років, а вже місяць, як воює. Він каже: “На три дні їду, відмічуся в навчальному закладі й одразу повертаюся”. Теж не можу стояти збоку і дивитися, сидіти вдома склавши руки. Маю можливість їхати, везти — сідаю і везу”, — говоритьМихайло Павлюк.
З його слів, гуманітарну допомогу чоловік привозить у розподільний пункт Чернігова, звідки місцеві жителі забирають необхідне.
“Там складають список, скільки у них у сім’ї проживає людей, кому що потрібно. За словами людей, їм усе потрібно. Проблема з водою, харчами, зі світлом, — розповідає Михайло Павлюк.— Жителі приходять з папірчиками, виписують товар, ми вивантажуємо. Люди стоять під бусом і просять: “Дайте хоч щось”. Там справді — велика біда”.
Частину мікроавтобуса завантажують медикаментами, решта — це їжа, гігієнічні засоби та одяг. За словами Михайла, аби безпечно доїхати, маршрут водіям прокладають військові.
“Повністю по кожному місту, селу, від точки до точки, як правильно доїхати, щоб не потрапити під обстріли чи у засідку. Позавчора ми проїжджали буквально десь у метрах 500-800 від зони обстрілу. Проїжджали у полях, де снаряди, як свічки”, — каже Михайло Павлюк.
На іншому складі в Івано-Франківську волонтери та працівники міської ради сортують гуманітарну допомогу з інших країн. Частину вантажать у мікроавтобус, який поїде у місто Нова Одеса, що у Миколаївській області.
“Ми спочатку приймаємо вантаж, розсортовуємо його за категоріями, які самі визначили. За ними ведемо рахунок, скільки чого прийшло, та приймаємо на наш склад. Цю інформацію поширюємо серед служб, які займаються розподілом цих продуктів і товарів, і складаємо, як у магазинах, кожен має своє місце”, — говоритьБогдан Байгота.
У Нову Одесу допомогу повезе місцевий житель Дмитро Берзул. Він розповідає, вперше доправляє такий вантаж у рідне місто, однак планує робити це і надалі. За його словами, 60% магазинів у Новій Одесі зараз не працює.
“Там уже — дуже обмежена кількість товарів, яку ми можемо купити. Реально людям не вистачає крупів, овочів, — каже Дмитро Берзул.— Ми були у блокаді, дорогу до Миколаєва відрізали. У нас були окупанти, то ми декілька днів, десь чотири, узагалі залишилися без постачання — їжі, медикаментів”.
Три з половиною тонни гуманітарної допомоги з Івано-Франківська водій Євген Іванов відвезе у рідний Бориспіль.
“Це, мабуть, буде на розподільний центр. У нас, у Борисполі, є розподільний центр і потягом приходить туди гуманітарка, їжа. І там уже керівництво розподіляє. Щось залишається у Борисполі, щось іде на Київ, по Бориспільському району, щось відправляють далі — туди на Схід”, — каже Євген Іванов.
За словами керівника справами міськвиконкому Ігоря Шевчука, станом на 28 березня усі три водії доставили гуманітарну допомогу у Чернігів, Нову Одесу та Бориспіль.
