Досліджуючи вихованців Пласту Станиславівщини Тарас Зень потрапив на цікавого персонажа. Виявляється станиславчанин (хоч і уродженець тернопільщини, але всі юнацькі та молоді роки провів саме в Станиславові), що проживав на вулиці Зосиної Волі, 167 (нині вул. Коновальця), Євген Ярослав Курило був знаним актором не тільки українських театрів, але й потрапив у велике кіно.
Про це Тарас Зень розповів на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук.
Цікавим є те, що будучи під наглядом польської поліції у підозрі до приналежності до ОУН актор зіграв за перших совітів ролі у двох повнометражних стрічках. А потрапити в 1940 році у кіно, коли кінематограф в Україні тільки формувався, погодьтесь, було не простим ділом. Тож подам коротку біографію нашого земляка
КУРИЛО Євген Ярослав, cин Лева
Народився 18.10.1912 у м. Чортків на Тернопільщині. Згодом оселився у Станиславові. Доєднався до Пласту. Провідник гуртка «Тур», 16 куреня ім. Короля Данила. Присягу склав 17.03.1929. Викреслений з Пласту 9.07.1929 за борги по сплаті членських внесків. Згодом захотів знову відновитися в Пласті, провід 16 куреня схвалив його повернення. З 17 липня 1930 р. стає членом 5 куреня старших пластунів «Довбушівці». Провідник драматичного гуртка. Актор українського народного театру ім. Тобілевича. Співав у хорі «Думка».
Типографник. Працював у театрах: Українському народному театрі ім. І. Тобілевича (м. Станиславів, 1928–35), мандрівному театрі «Заграва» (1935–1938); Станіславівському театрі ім. І. Франка (1939–1940), Львівському ім. Лесі Українки українському музично-драматичному театрах (1940–1941), Львівському оперному театрі (1941–44). В 30х роках був таємно під наглядом польської поліції за підозру в приналежності до ОУН в Станиславові. З приходом перших совітів у 1940 -41 роках знявся у двох радянських повнометражних фільмах київської кіностудії. Зокрема «Вітер зі сходу» https://youtu.be/ZlrcPl21ZB4 (знімався в Корпоці Тернопільщина, мав там роль «Андрія», його роль російською озвучена Марком Бернесом) та «Довбуш».
Під час нацистської окупації Галичини очолював Спілку українських акторів у Львові (1942–1943). В 1944 р., щоб уникнути репресій від більшовиків емігрує на захід. Працював артистом і режисером Ансамблю українських акторів під керівництвом В. Блавацького у Німеччині (1945–1949). Виїхав до США (1949). Співзасновник Об’єднання митців української сцени (1949), його секретар. Голова Бінґемтонського осередку Організації оборони чотирьох свобід України (1956–1984). Спогади Курила про театральне життя «Теплий кожух, тільки шкода: не на мене шитий» опубліковано в «Альманасі УНС на рік 1987» (Джерзі Ситі; Ню-Йорк, 1987). Від 1956 — голова Бінгемтонського осередку Організації оборони чотирьох свобід України; від 1961 — член Освітнього комітету СУМ Америки. Грав ролі коханців та героїв в історичних виставах.
Помер 16.10.1984, в м. Бінґемтон, США.
