Закарпатський мандрівник Іштван Цап здійснив похід Карпатами, щоб привернути увагу до проблеми забудови гірських хребтів вітровими електростанціями. Його маршрут охопив Вододільний хребет та Боржавські полонини.
Унікальна подорож високогір’ям
Закарпатський мандрівник Іштван Цап здійснив solo-похід Карпатами, подолавши 112 кілометрів за 33 години. Маршрут пролягав через два знакові хребти регіону — Вододільний та Боржавський.
“У загальному результаті в мене вийшло у соло поході пройти 112 кілометрів високогір’ям Карпат. Це день, ніч та іще один день практично неперервного руху”, — розповів Цап в інтерв’ю Укрінформу.
Шлях через перешкоди
Мандрівник зізнався, що планував цей маршрут давно, але тричі змушений був відкладати через різні обставини: несприятливі погодні умови, травму та навіть зустріч із вовками. Незважаючи на це, Іштван не відмовився від свого наміру.
Головною метою цієї виснажливої подорожі було привернення уваги до проблеми забудови карпатських хребтів вітровими електростанціями.
“Мені хотілося довести і показати, що дві з найбільших полонин Українських Карпат за бажання можна пройти «на одному подиху» – відтак, це дуже важливі та цінні території, і коли хтось із забудовників хоче використати їх для забудови – це неправильно”, — пояснив свою позицію Цап.
Проблема забудови Карпат
Варто зазначити, що проблема будівництва вітряків у Карпатах не нова. У 2019 році на Закарпатті стартував проєкт із забудови Боржавських полонин турецьким інвестором. Активісти створили рух захисту Боржави та оскаржували дії забудовника в судах. На даний момент проєкт призупинено за рішенням суду.
Однак після початку повномасштабного вторгнення з’явився новий проєкт встановлення вітроелектростанцій, який передбачає часткову забудову Вододільного хребта на Закарпатті.
Іштван Цап наголошує на унікальності та обмеженості гірських територій України:
“Гори становлять лише 5% від території нашої країни. Високогір’я – іще менше, це дуже малий відсоток. […] Надто цінний ресурс для економічних експериментів”.
Своїм походом мандрівник прагне привернути увагу громадськості та влади до необхідності збереження природних ландшафтів Карпат та пошуку альтернативних місць для розвитку відновлюваної енергетики.
