Нацгвардійця Владислава Колача, який служив у франківському полку Нацгвардії, посмертно відзначили знаком “Золотий хрест”.
Відзнаку матері полеглого захисника вручили у Франківську. Про це повідомили у 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України, передає Правда.іф.
“Наприкінці місяця жителі Франківська збираються у меморіальному сквері, аби вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність нашої країни. Цього разу особливо згадувалось ім’я гвардійця Владислава Колача. За виявлену мужність і самовідданість під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, відданість військовій присязі та зразкове виконання свого військового обов’язку, Владислав Колач був відзначений нагрудним знаком “Золотий хрест” головнокомандувача Збройних сил України. Мати Тетяна Губарєва отримали нагороду свого сина від командира 50-го полку імені полковника Семена Височана, полковника Вадима Ліневського”, – повідомляють військові.
Нацгвардієць Владислав Колач, позивний Дракула, загинув 20 червня 2023 року поблизу села Шипилівка Луганської області. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів. 20 вересня воїну мав виповнитися 21 рік.
Владислав родом із села Мороча Сумської області. Жив у місті Білопілля. Навчався у місцевій гімназії №3. Потім здобув фах автослюсаря, водія категорії «С» у Сумському професійно-технічному училищі №11. Цікавився інформаційними технологіями, стрільбою з професійного лука. Хотів подорожувати, захоплювався військовою справою та мріяв побудувати кар’єру в армії.
Після випуску з училища був призваний на строкову військову службу. У 2021 році хлопець виконував бойові завдання на території проведення ООС.
Під час повномасштабного російського вторгнення Владислав продовжив службу за контрактом у лавах Національної гвардії України. Служив у 50-му полку імені полковника Семена Височана. Був кулеметником. З лютого 2023-го боронив Луганщину.
Поховали молодого захисника на Алеї Слави міського кладовища у місті Білопілля на Сумщині.
У Владислава залишилися батьки, молодші брати, інші рідні, друзі та побратими.
