У 2019 році медалі отримали понад 10 тисяч випускників, а у 2024 — понад 24 тисячі одинадцятикласників.
Освітній портал Education.ua проаналізував цікавий феномен шкільної освіти: кількість випускників, які отримують золоті та срібні медалі, невпинно зростає, водночас моніторинги якості освіти демонструють погіршення знань учнів.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Відмінників стає більше: медалі за знання чи для статистики?
Дані закупівлі медалей, проаналізовані освітнім омбудсменом через систему Prozorro, демонструють значний стрибок у кількості нагород. За шість років — з 2019 до 2024 — кількість медалістів зросла на 141,36 %, тоді як кількість випускників збільшилася лише на 24,67 %.
У 2019 році медалі отримали близько 10,1 тисячі осіб, а вже у 2024 році — 24,3 тисячі. Особливо вражає приріст золотих медалістів: якщо у 2019 році вони становили лише 3,1 % від усіх випускників, то у 2024 році цей показник зріс до 8,2 %.
Така динаміка з медалістами наштовхує на важливе питання: чи дійсно рівень знань настільки виріс, що майже кожен десятий випускник гідний медалі?
«Усі дослідження показують падіння результатів навчання, а кількість медалістів зростає. Український освітнй парадокс», — зазначає голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Без ілюзій: реальний рівень знань за дослідженням PISA та результатами НМТ
Якщо подивитися на об’єктивні дані про якість знань, картина виглядає не так оптимістично. Наприклад, дослідження PISA-2022, яке оцінює освітню підготовку підлітків, виявило, що більшість українських учнів досягли базового рівня знань, лише другого з шести можливих. Зокрема, 58 % учнів досягли цього рівня з математичної грамотності, 59 % — з читацької, а 66 % — з природничої.
Такі дані вказують на серйозні освітні втрати, особливо через відсутність в учнів навичок критичного мислення, аналізу та логічного обґрунтування.
Окремі невтішні результати також демонструє національний мультипредметний тест: якщо у 2023 році випускники не подолали поріг з 9 793 предметних тестів, то вже випускники 2024 на НМТ не впорались із 31 056 предметами. Випускники 2024 року склали НМТ у 3 рази гірше, ніж випускники 2023 року. Звісно, на гірші показники НМТ вплинули й більша кількість обов’язкових предметів, і підвищення прохідних балів, та все ж статистика сигналізує про певні тривожні моменти.
Значно зросла кількість випускників, які складали НМТ у рік закінчення школи та не змогли подолати поріг.
Якщо у 2023 році НМТ з української мови не склав 181 учень, то у 2024 році таких випускників — 895. У 2024 році поріг з математики не подолали 26 309 вчорашніх школярів — це на 196 % більше, ніж у 2023 році, коли 8 891 учень не склав тестування.
В Івано-Франківській області у 2023 році 12 учнів не склали НМТ з української мови, а у 2024 році — 36 учнів. Щодо математики, у 2023 році поріг не подолали 471 випускник, тоді як у 2024 році — 1278.
Отже, моніторинги свідчать, що діти втрачають знання. І в цьому контексті зростання кількості медалістів виглядає особливо дивно. Причина може критися у підходах до оцінювання. Як зазначає Сергій Бабак, списки медалістів формуються ще до кінця навчального року, а це може підштовхувати школи «дотягувати» учнів до потрібних оцінок. А з огляду на те, що на виготовлення медалей витрачається чимало бюджетних коштів, комітет з питань освіти Верховної Ради вже висунув пропозицію відмовитись від фінансування цих нагород з держбюджету.
Зростання кількості медалістів на тлі погіршення знань свідчить про потребу переосмислення системи оцінювання у школі.
