У 2019 році медалі отримали понад 10 тисяч випускників, а у 2024 — понад 24 тисячі одинадцятикласників.
Освітній портал Education.ua проаналізував цікавий феномен шкільної освіти: кількість випускників, які отримують золоті та срібні медалі, невпинно зростає, водночас моніторинги якості освіти демонструють погіршення знань учнів.
Відмінників стає більше: медалі за знання чи для статистики?
Дані закупівлі медалей, проаналізовані освітнім омбудсменом через систему Prozorro, демонструють значний стрибок у кількості нагород. За шість років — з 2019 до 2024 — кількість медалістів зросла на 141,36 %, тоді як кількість випускників збільшилася лише на 24,67 %.
У 2019 році медалі отримали близько 10,1 тисячі осіб, а вже у 2024 році — 24,3 тисячі. Особливо вражає приріст золотих медалістів: якщо у 2019 році вони становили лише 3,1 % від усіх випускників, то у 2024 році цей показник зріс до 8,2 %.
Така динаміка з медалістами наштовхує на важливе питання: чи дійсно рівень знань настільки виріс, що майже кожен десятий випускник гідний медалі?
«Усі дослідження показують падіння результатів навчання, а кількість медалістів зростає. Український освітнй парадокс», — зазначає голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Без ілюзій: реальний рівень знань за дослідженням PISA та результатами НМТ
Якщо подивитися на об’єктивні дані про якість знань, картина виглядає не так оптимістично. Наприклад, дослідження PISA-2022, яке оцінює освітню підготовку підлітків, виявило, що більшість українських учнів досягли базового рівня знань, лише другого з шести можливих. Зокрема, 58 % учнів досягли цього рівня з математичної грамотності, 59 % — з читацької, а 66 % — з природничої.
Такі дані вказують на серйозні освітні втрати, особливо через відсутність в учнів навичок критичного мислення, аналізу та логічного обґрунтування.
Окремі невтішні результати також демонструє національний мультипредметний тест: якщо у 2023 році випускники не подолали поріг з 9 793 предметних тестів, то вже випускники 2024 на НМТ не впорались із 31 056 предметами. Випускники 2024 року склали НМТ у 3 рази гірше, ніж випускники 2023 року. Звісно, на гірші показники НМТ вплинули й більша кількість обов’язкових предметів, і підвищення прохідних балів, та все ж статистика сигналізує про певні тривожні моменти.
Значно зросла кількість випускників, які складали НМТ у рік закінчення школи та не змогли подолати поріг.
Якщо у 2023 році НМТ з української мови не склав 181 учень, то у 2024 році таких випускників — 895. У 2024 році поріг з математики не подолали 26 309 вчорашніх школярів — це на 196 % більше, ніж у 2023 році, коли 8 891 учень не склав тестування.
В Івано-Франківській області у 2023 році 12 учнів не склали НМТ з української мови, а у 2024 році — 36 учнів. Щодо математики, у 2023 році поріг не подолали 471 випускник, тоді як у 2024 році — 1278.
Отже, моніторинги свідчать, що діти втрачають знання. І в цьому контексті зростання кількості медалістів виглядає особливо дивно. Причина може критися у підходах до оцінювання. Як зазначає Сергій Бабак, списки медалістів формуються ще до кінця навчального року, а це може підштовхувати школи «дотягувати» учнів до потрібних оцінок. А з огляду на те, що на виготовлення медалей витрачається чимало бюджетних коштів, комітет з питань освіти Верховної Ради вже висунув пропозицію відмовитись від фінансування цих нагород з держбюджету.
Зростання кількості медалістів на тлі погіршення знань свідчить про потребу переосмислення системи оцінювання у школі.
