Німеччина більше не підтримує пропозицію Франції щодо єврозони. До того ж, канцлер ФРН Ангела Меркель відмовилася брати участь в ракетному ударі США та союзників по Сирії. Внаслідок цього найнадійнішим партнером для офіційного Парижу стала Великобританія.
Реклама: Місцеві пропозиції
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Таким чином, можна вважати, що “медовий місяць Франції та Німеччини завершився”, пише Вольфганг Мюнхау у статті “Німеччина зводить нанівець великі амбіції Еммануеля Макрона” для Financial Times.
На початку цього року канцлер Ангела Меркель і колишній лідер Соціал-демократичної партії ФРН Мартін Шульц домовилися, що Німеччина буде вести із Францією переговори про реформу єврозони, нагадує автор публікації. Однак невдовзі Шульц покинув свій пост, і його партія втратила зацікавленість в цьому.
Політична сила Меркель також скептично ставиться до реформи: соратники глави німецького уряду не підтримають ні бюджету єврозони, ні зміцнення європейського механізму стабільності, ні системи страхування вкладів, допоки італійські банки не виплатять непогашених кредитів на своїх рахунках, пояснює аналітик. Щоправда, правляча коаліція в Німеччині згодна на одну із пропозицій Макрона, – підтримати фонд щодо санації банків, що, на думку Мюнхау, вже давно варто було зробити.
Підтримка, яку Макрон з ентузіазмом виявляє європейській інтеграції, контрастує з незмінною політичною реальністю: Франція та Німеччина більше не апріорі союзники, – констатує журналіст.
Проте, це не робить реформу єврозони неможливою, продовжує Мюнхау. Він радить Меркель не дотримуватися встановлених Макроном термінів і тактично відступити. За його словами, краще дочекатися слушного моменту, щоб вирішити два по-справжньому важливих питання: створити єдиний безпечний актив (євробонди) і розділити національні уряди та банки. Інакше, за його словами, можна витратити і без того невеликий політичний капітал на слабкі реформи.
На початку цього року канцлер Ангела Меркель і колишній лідер Соціал-демократичної партії ФРН Мартін Шульц домовилися, що Німеччина буде вести із Францією переговори про реформу єврозони, нагадує автор публікації. Однак невдовзі Шульц покинув свій пост, і його партія втратила зацікавленість в цьому.
Політична сила Меркель також скептично ставиться до реформи: соратники глави німецького уряду не підтримають ні бюджету єврозони, ні зміцнення європейського механізму стабільності, ні системи страхування вкладів, допоки італійські банки не виплатять непогашених кредитів на своїх рахунках, пояснює аналітик. Щоправда, правляча коаліція в Німеччині згодна на одну із пропозицій Макрона, – підтримати фонд щодо санації банків, що, на думку Мюнхау, вже давно варто було зробити.
Підтримка, яку Макрон з ентузіазмом виявляє європейській інтеграції, контрастує з незмінною політичною реальністю: Франція та Німеччина більше не апріорі союзники, – констатує журналіст.
Проте, це не робить реформу єврозони неможливою, продовжує Мюнхау. Він радить Меркель не дотримуватися встановлених Макроном термінів і тактично відступити. За його словами, краще дочекатися слушного моменту, щоб вирішити два по-справжньому важливих питання: створити єдиний безпечний актив (євробонди) і розділити національні уряди та банки. Інакше, за його словами, можна витратити і без того невеликий політичний капітал на слабкі реформи.
