Днями Долинський районний суд Івано-Франківської області постановив рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка вказувала, що більше року відповідач не сплачує жодної копійки на утримання їхнього сина, 2021 року народження, хоч і має таку можливість, бо працює за кордоном. Умови проживання дитини в основному створені нею та є комфортними й прийнятними для нього. Вона піклується про малолітнього, старається забезпечити його усім необхідним, тому звернулася до суду з вимогою стягнути 3000,00 грн аліментів щомісячно. Про це повідомляє Долинський районний суд Івано-Франківської області.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Відповідач та його представник суду повідомили, що позовні вимоги визнають частково, відповідач згідний сплачувати аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Заявлена ж сума у 3000,00 грн. є непосильною для нього, оскільки через травму хребта він фізично працювати не може, а відтак позбавлений можливості заробляти більше. Він дійсно виїхав за кордон у пошуках роботи, однак на даний час утримує себе тимчасовими підробітками.
Як встановлено в судовому засіданні, малолітня дитина, проживає разом з матір’ю, позивачкою по справі, то ж остання несе витрати по його утриманню. Водночас вимогу про щомісячне стягнення 3000,00 грн аліментів, позивачка не обґрунтувала та не надала доказів, які б підтверджували що саме така сума (з урахуванням рівності батьків в утриманні дітей) необхідна для її належного утримання. Лише тільки твердження про отримання відповідачем за кордоном доходу, на думку суду, не є належним доказом.
Натомість доводи відповідача та його представника про відсутність постійної роботи, а лише перебування у пошуках роботи за межами країни, де на даний час він тільки підробляє, та заперечення проти стягнення з нього аліментів у заявленому розмірі, на переконання суду, не знімає з відповідача обов`язку передбаченого законом щодо необхідності утримання власної дитини, оскільки відсутність у батька можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не є належною обставиною, щоб враховувати її при визначенні розмірів аліментів, а тим більше ця обставина не звільняє батька від обов`язку по утриманню дитини. Більше того, як вбачається з медичної документації, наданої суду стороною відповідача, останньому протипоказана саме важка фізична праця, будь-яких обмежень щодо інших видів робіт не встановлено, доказів такого не надано.
Суд, при визначенні розміру аліментів, врахував, що відповідач також сплачує аліменти на утримання батька у розмірі 700 грн щомісячно, хворіє з 2008 року, протягом 2015-2022 років неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуваннях, є особою з інвалідністю ІІІ групи., відсутність доказів утримання відповідачем матері, зважаючи на недоведеність факту отримання відповідачем стабільного доходу, у зв`язку з чим завищений розмір аліментів може стати надмірним тягарем для останнього, необґрунтованість заявленого до стягнення розміру аліментів, та прийшов до висновку, що аліменти слід сплачувати у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень на дитину щомісячно, тим самим задовольнив позов частково.
При цьому суд звернув увагу на те, що законодавство України дає право батькам згодом змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення або зменшення у зв`язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я платника або одержувача аліментів чи за наявності інших життєвих ситуацій, а також заявляти вимогу про участь у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дітей, їх хворобою, каліцтвом тощо).
