«Ми не є нацистами і не станемо тітушнею» – очільник “Національних дружин” у Франківську

Минулого тижня майже 600 членів «Національних дружин» пройшлися центром Києва та урочисто прийняли присягу. Професійне відео звідти набуло неабиякого розголосу – певно, для того його і робили. Багато людей згадали кінокадри з Німеччини 1930-х років, інші підтримали, мовляв, «як влада нічого не робить, то нехай хлопці наведуть порядок». У ЗМІ всерйоз заговорили про новий політичний проект.
Натомість в Івано-Франківську дружинники виходять на вулиці ще з минулого року – в основному під час масових заходів. Яка мета об’єднання, кого й навіщо приймають до Нацдружин, «Репортер» поцікавився у керівника міського формування Миколи Гуртовського,.
– Миколо, як саме ви очолили Нацдружини у Франківську? Хто вас обрав, висунув чи призначив?
– Я був волонтером у ГО «Цивільний корпус «Азов». «Національні дружини», як громадську організацію, створив Ігор Михайленко «Черкас» – колишній командир «Азову». Після того, як він звільнився з полку, то висунув таку ідею. Люди в областях її підтримали та почали розвивати.
Мене не обирали. Я проявив ініціативу створити організацію у Франківську. Нині я – керівник громадського формування з охорони громадського порядку «Національні дружини Івано-Франківська».
– Був якийсь відбір?
– Відбір був. Не всі хлопці пройшли на голів. Черкас дивився, наскільки кожен готовий очолити організацію. Нас навчали, як зареєструвати організацію, як працювати з особовим складом. У Тернопільській області, наприклад, зараз немає достойних людей, які прагнуть робити добрі речі, а не займатися особистою вигодою під маркою «Національних дружин». Ми хочемо змін – боротися з наркотиками, наливайками, соціальними виразками в місті. Якщо інший прийде, аби з допомогою нацдружин реалізовувати аморальні речі, одразу хтось зауважить: «А ми ж казали!». Сьогодні є намір створити осередок у Коломиї. Поки я пропоную цим людям – розвивайтеся, а з часом буду бачити, як вони себе проявлять, чи достойні, чи мають корисливі мотиви. Це буде видно лише з часом.
– Нині на вулиці Франківська виходять і поліція, і Муніципальна варта і Нацгвардія. Чому б просто не піти у патрульні?
– Як тільки поліція запустилася, був конкурс по 16 людей на місце. Молоді спортивні люди теж йшли заради змін, а тепер у них недобір. Чому за рік усе змінилося? Я не пішов у Нацполіцію, бо не хочу розчаруватися. Там нині досі є люди, які не розчарувалися. Ми співпрацюємо з поліцією і там є багато толкових поліцейських.
– Яким чином співпрацюєте з поліцією?
– Ми, як формування, здали документи до відділу забезпечення громадського порядку. Поліція перевіряє тих, хто вступає до «Національних дружин» – на судимість, довідку від нарколога і психолога. І ці документи в них зберігаються. Після чорного піару, який пройшовся у ЗМІ, до дружини захотіло вступити багато людей. Я даю місяць, аби людина себе показала – лише потім реєструю. За місяць можна зрозуміти, які в кандидата погляди. За всі наслідки відповідальність нестиму я, бо саме я видав посвідчення поганій людині.
– Скільки людей мають отримати посвідчення, 20?
– Я не називатиму точну кількість задля безпеки людей. Списки усіх членів є в міському відділку поліції. Сьогодні приходить багато студентів, які хочуть долучитися до організації. У формування ми їх взяти не можемо, якщо їм немає 18 років. І на патрулювання вони виходити не можуть. Тому приймаємо у громадську організацію. Вони можуть перебирати знання, займатися з нами у спортзалі. Мине час і вони отримають досвід, знання і зможуть увійти до нацдружин. Це будуть уже перевірені люди.
– Які використовуєте спецзасоби і хто їх надає?
– Члени громадського формування Національні дружини можуть носити з собою травматичну зброю. Я, як голова, роблю клопотання на поліцію про надання дозволу на травматичну зброю у зв’язку із тим, що людина виконує небезпечну роботу. У поліції дивляться на його послужний список і тоді видають дозвіл, а зброю він купує сам.

– Студент може придбати сам?
– Може. Я вважаю, що студент має на себе заробити. Ніхто не забороняє працювати. У мене є студенти, які примудряються працювати, вчитися і ще приділяти увагу громадському формуванню.
– Де тренуєтесь?
– В інших областях вдалося облаштувати безкоштовні спортзали. У нас кожен сам купує абонемент і ходить. Ми стараємося збиратися в одному спортзалі, але не завжди виходить. Днями звернулися до міста з проханням дозволити безкоштовно займатися в одному з комунальних спортзалів. Хоча б раз на тиждень. Коли хлопці займатимуться разом, це допоможе сформувати дружній колектив. Ще проводимо вишколи з парамедицини, юриспруденції, самооборони й користування зброєю.
– Хто їх проводить?
– Є закон про військово-патріотичне виховання, люди йдуть на контакт. Також у нас багато людей, які пройшли АТО. Молодь отримує знання, які можуть знадобитися надалі – для військової кар’єри чи службі в поліції.
– Як вирішуєте, коли виходити на патрулювання?
– Графіків ще не складали. У нас є переписка, де охочі проявляють ініціативу. Щодня виходити немає можливості, але на масових заходах стоять п’ять наших і один поліцейський. Ми допомагаємо поліції як громадяни, а вони підтримують нас у правовому полі. Якщо людина скоює правопорушення, і ми, і поліцейські, можемо лише його припинити і охороняти до приїзду слідчо-оперативної групи. Наприклад, на День міста у Франківську ми стояли з поліцією біля арки в сквер, зупинили й затримали трьох людей – у них були наркотики.
– Як люди реагують на членів формування?
– На зауваження реагують нормально. Кажуть: «Добре, що ви є». Коментарі почали з’являтися вже тепер. Ми рік працюємо і за цей час до нас не було такої уваги. Ми не є нацистами. За такі суб’єктивні судження будемо звертатися до суду.
– Якщо подзвонять і скажуть: «Миколо, треба щоб твої хлопці вийшли»?
– Це вже буде не громадське формування, а громадська організація. Але я не думаю, що хлопці, які прийшли в дружину робити добро, почнуть робити щось неправильне. Ні я, ні хлопці не поведуться на це й не стануть тітушнею. Ми ніколи не захищатимемо чиїсь інтереси, окрім громади. Самі голови не допустять до цього.
– Чи не буде такого, що людей зупинятимуть через те, що вона в капюшоні, з фіолетовим волоссям чи він є представником ЛГБТ-спільноти?
– Ми рік ходимо Франківськом і нікого без причини не зупиняли і не здійснювали жодних дій. Хоча особисто я – традиціоналіст. Нещодавно проходив марш проти дружин. Усі очікували, що обурені нацдружини прибіжать усе трощити. Але ми всі відпочивали. Якщо люди хочуть заявити свою думку, нехай. Ми про себе вже заявили.