Міністерство освіти і науки України планує залишити в країні приблизно 100 закладів вищої освіти (які підпорядковані МОН). У деяких містах покращення мережі вже фактично відбулося, а в деяких – укрупнення ще навіть не починали.
Про це в подкасті “Дофамін для освіти” розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, інформує сайт “НУШ”.
За його словами зараз кількість ЗВО (які підпорядковані МОН) складає 121 [до початку укрупнення їх було приблизно 140 – ред.]. Водночас він пояснив, що, говорячи про удосконалення мережі, міністерство рахує лише заклади, які йому підпорядковуються. Проте в Україні, наприклад, ще є:
- військові академії;
- університети, які підпорядковані МВС;
- університети, які входять у систему МОЗ, охорони здоров’я;
- “мінкультівські” ЗВО.
Крім того, на думку Винницького, у країні ніколи не буде 20–30 університетів через певний важливий феномен.
“Можливо, це трошечки русизм, який я використаю, – містоутворюючий університет. Острог не був би Острогом, якби не було там Острозької академії. […] Те саме про Ніжин, те саме можна говорити й про Білу Церкву, і багато інших, наприклад, Дрогобич на Заході України. Це маленькі університети, які ніколи не будуть якимись великими світилами й ніколи не будуть у світових рейтингах, але вони надзвичайно важливі для тих громад. І насправді, як показала Острозька академія, вони можуть бути дуже якісними центрами, що дадуть фору університетам, які розташовані у великому обласному центрі”, — пояснив він.
Заступник міністра освіти і науки зауважив, що конкуренція має бути, але [мають лишитися – ред.] і ці маленькі університетські центри. Яскравим прикладом, зокрема, на його думку, є ЗВО у Гайдельберзі (Німеччина), який вважається одним із провідних європейських університетів. Водночас у цьому населеному пункті мешкає 100 000 людей, із яких 20 000 – студенти.
“Демографія показує, що в нас було 15 років тому 630 000 випускників шкіл. Цього року в нас буде трохи більше ніж 300 000 випускників, і ми говоримо, що рухаємося в бік 250 000 реальної бази потенційних студентів. А мережа була побудована на 600 000. Очевидно, її треба зменшувати. Середня кількість студентів в Європі в університетах – 10 074. 10 000, якщо круглу цифру взяти. Середня цифра в наших університетах – 5700. Ми розуміємо, що відмінність серйозна”, — додав він.
Заступник міністра освіти і науки також розповів, що укрупнення – “дуже політично важкий процес”. Утім, були й випадки, коли заклади “легко” проходили процедуру, адже фактично вже не могли ні економічно, ні академічно продовжувати роботу.
“Коли на весь заклад вступає 50 студентів, ми розуміємо, що це не той рівень, де ми можемо продовжувати. На весь заклад не може бути й 500 студентів на денній формі. У такому разі ці заклади стають інститутами чи факультетами в межах великого університету. Інший випадок нещодавно був у Львові: у нас є університет ветеринарної медицини, а недалеко, уже тепер в одній територіальній громаді міста Львова, є аграрний університет. Зараз вони стали одним університетом, і ми маємо змогу в ці університети тепер інвестувати”, — додав Михайло Винницький.
Крім того, за його словами, існує спеціальна програма Світового банку: на кожне таке приєднання виділяють півтора мільйона доларів (на науково-навчальне обладнання). Що, зокрема, дає змогу підняти спроможність для здійснення досліджень у цих закладах.
“Ці об’єднання є реальними, ми їх робимо для того, щоби збільшити можливості для студентів, для вибірковості предметів, щоби завести інвестиції в ці заклади, у наукове обладнання, щоб покращити ту інфраструктуру, яка в нас є. Я маю надію, що нам вдасться дійсно зменшити ту кількість закладів, яка є в країні, тому що нам очевидно їх забагато, мережа надто розпорошена. […] Зменшення кількості не є самоцільною. І це не про якусь економію коштів”, — резюмував він.
