Містер президент Джо Байден. Історія перемог над собою і Трампом. Фото

Життя успішного політика було сповнене трагедій, але вони не зламали його. Пише Главком.

Джо Байден, безсумнівно, один із найуспішніших політиків на планеті. У 78 років йому вдалось перемогти на виборах президента США і він за крок до того, аби очолити супердержаву. А ще Байден – надзвичайно сильна людина, яку не зламали численні складнощі та трагедії, яких у житті новообраного президента США було чимало…

Родина Байденів
Джо Байден походить із заможної американської родини із англійським, ірландським та французьким корінням. Батько Джозеф Байден був відомим нафтовим магнатом із Балтімора (штат Меріленд), мати  – Мері Робінетт Елізабет, донька члена Сенату штату Пенсильванія. Окрім Джо, у батьків було ще троє дітей: сини Джеймс і Франсіс та сестра Валері. Цікаво, що у самого Джо Байдена також народиться четверо дітей. Та, на жаль, двох з них вже немає серед живих…

Попри те, що родина була багатою, дитинство Джо не можна назвати простим. Хлопець сильно заїкався. Через таку особливість у школі однокласники дали йому аж два прізвиська. Перше – Деш (Dash), що перекладається з англійської як «тире»: асоціація заїкання із азбукою Морзе. Друге – «Бай-бай» (через заїкання виходило, що він кілька разів повторював перший склад свого прізвища, і це було співзвучно англійському bye-bye, у перекладі «бувай»). Сам Байден зізнавався, що справився з цією проблемою після 20 років. Допомогли йому в цьому не гіпнотерапевти чи логопеди, а наполеглива робота над собою: він читав поезію перед дзеркалом. У ході спілкування з журналістами під час цьогорічної кампанії Байден погодився дати свій номер телефону студенту, який страждає на заїкання.

До слова, остаточно проблема з мовленням не вирішилась: Байдена нині часто ловлять на обмовках.

Цікавий факт: Байден принципово не вживає алкоголь. Коли журналісти запитали його про причини такого рішення, він відповів: «У моїй сім’ї було достатньо алкоголіків». Це також підтверджує непросту ситуацію у його родині. Крім того, обраний президент США не палить. Байден неодноразово казав: «Я не вживаю нічого, що могло б стати для мене милицею». А тих, хто палить і п’є, Джо вважає людьми зі слабкостями.

Втім, слабкості у Байдена є. В інтерв’ю 1970 року він зізнався: «Американський футбол –  моя життєва слабкість, так само, як і стрибки на мотоциклі та катання на лижах… але це слабкості, які я контролюю».

Освіту Байден отримував спершу у школі Святої Єлени (Уїлмінгтон). Там він був президентом класу. Свою кандидатуру Байден висував і на посаду президента Шкільної ради, але керівництво школи не допустило амбітного учня до цього крісла через… велику кількість доган. Після школи вступив до Академії Арчмер в Клеймонті (штат Делавер). Пізніше навчався в Університеті Делавера, закінчив його у 1965 році з дипломом бакалавра з історії та політології. За три роки отримав ще один диплом – юридичної школи Сиракузького Університету (штат Нью-Йорк), а також ступінь доктора права.  

Після закінчення вишу Джо призвали до армії, але у підсумку до війська не взяли через астму. Згодом Байден визнав: «Бронежилети та камуфляжний одяг – то не моє».

Перший наймолодший…
Після випуску з вишу на Байдена чекали перший величезний успіх і перше величезне горе. 29-річного демократа Джо обрали на посаду сенатора (сенатор не може бути молодшим 30 років, однак на момент вступу на посаду Джо виповнилося саме стільки). Він переміг потужного суперника, республіканця Кайла Богсома і став одним із шести наймолодших сенаторів в історії країни. Найцікавіше, що передвиборча кампанія майже нічого не коштувала молодому політику. Очолила кампанію сестра Байдена Валері, а усю роботу виконували в основному волонтери – студенти та учні старших класів.

Життя 29-річного Джо будо чудовим: перший політичний тріумф, кохана дружина Нейла (цікаво, що напередодні одруження він подарував ей цуценя, якого назвав «Сенатор»), з якою вони на той момент от вже шість років були одружені, троє дітей: сини Бо і Хантер та донечка Наомі. І саме тоді у житті Байденів сталася величезна трагедія: вся його сім’я попала в автомобільну аварію – на автомобіль наїхав трактор-трейлер, що перевозив кукурудзу. Дружина і донька, якій був рік від народження, загинули, а сини отримали важкі травми. Ця біда перекреслила усе. Джо хотів відмовитися від посади, однак соратники-демократи переконали не робити цього. Присягу Байден складав у лікарні – у палаті свого сина Бо. Після цього Байден, який працював у Вашингтоні,  щодня їздив міською електричкою «Амтрак» додому у Уїлмінгтон – щоб бути із дітьми. Так їздив він впродовж аж 30 років, називав екіпаж експресу своєю сім’єю і якось навіть влаштував барбекю для провідників і допоміжного персоналу потяга у своєму будинку.

Горе відступило, коли Байден познайомився зі вчителькою англійської мови Джил Трейсі Якобс – їх познайомив брат Джо. За два роки вони побралися, а ще через чотири, у 1981-му, у них народилася донька Ешлі.

Політичний курс
У 1974 році впливовий журнал Time включив Байдена у свій список «200 людей майбутнього, які будуть творити історію» (200 Faces for the Future). Укладачі, які назвали політика «надзвичайно амбітним» та «впевненим у собі» не помилилися: політичним шляхом Байден прямує кілька десятків років. Він неодноразово переобирався у Сенат – загалом там пропрацював 36 років. До слова, Байден відомий як один із найменш заможних сенаторів: за останній рік роботі у Сенаті – а це 2007-й – політик задекларував річний дохід у $300 тис. Розбагатів він вже після закінчення роботи на посаді віце-президента. Лише за публікацію книг та публічні виступи Байден отримав понад $8 млн.

Під час першої каденції Байден відзначився ініціативами щодо посилення відповідальності за домагання до жінок, перевірки особистих даних покупців вогнепальної зброї та контролю над парниковими газами та вуглецевими викидами.

З 1987 по 1995 політик очолював судовий комітет Сенату, а потім аж тричі був головою комітету із міжнародних справ.  У 2008-му, коли Байден став віце-президентом при президенті США Бараку Обамі, він також активно брав участь в обговоренні порядку денного на міжнародній арені. Щоправда, деякі його погляди можна назвати неоднозначними.

Джо був відомим своїми довгими імпровізаційними промовами. Одного разу під час одного з таких тривалих виступів у Сенаті, тодішній сенатор Барак Обама написав у записці помічникові: «Убийте. Мене. Зараз».

Ексглава Пентагону Роберт Гейтс, який працював з Байденом і щиро йому симпатизував («Джо неможливо не любити. Він відкритий, добрий, чесний»), зазначав: «…він (Байден) мав помилкову точку зору практично на кожне питання у порядку денному міжнародних відносин і нацбезпеки впродовж останніх сорока років».

Ось основні вчинки та візії Байдена щодо окремих міжнародних подій:

Діяв в інтересах вірмен. У 1995-2007 роках був членом групи з вірменських справ конгресу США, голосував за фінансову підтримку Вірменії та Нагірному Карабасі.
Байден голосував проти війни в Перській затоці (1990-1991). Як відомо, саме під час цієї кампанії Сполучені Штати разом із контингентами із європейських та близькосхідних країн перешкодили Іраку анексувати Кувейт.
Підтримав вторгнення Сполучених штатів до Іраку у 2003-му – ця інтервенція вважається одним з найбільших провалів в історії США. Щоправда, згодом політик покаявся у цьому рішенні і… звинуватив адміністрацію тодішнього президента Джорджа Буша-молодшого в некомпетентності при діях в Іраку.
У 2011-у сумнівався у необхідності вторгнення до Лівії. Серед скептично налаштованих тоді були не лише Байден, а й глава Пентагона Роберт Гейтс, директор Центрального розвідуправління Джон Бреннан та глава Об’єднаного комітету начальників штабів США Майкл Маллен. За вторгнення виступали постпред США при ООН Сьюзан Райс, член Радбезу Саманта Пауер та держсекретар Хіларі Клінтон. Врешті тодішній президент Обама погодився на військову підтримку інтервенції, писав у своїх мемуарах Гейтс. Пізніше Обама заявляв, що його головна помила під час президентства – відсутність підготовки до наслідків  режиму Муаммара Каддафі.
У 2011-му Байден активно лобіював ідею перезавантаження стосунків із РФ, він навіть приїздив до країни для переговорів із Дмитром Мєдвєдєвим, який тоді був президентом Росії.

Заради справедливості зауважимо: з 2014-го після початку війни в Україні, Байден різко змінив своє ставлення до РФ, став агітувати за жорстку лінію у стосунках із Москвою та демонстрував негативне ставлення до Путіна. До слова, російські ЗМІ відтоді називають Байдена неофіційним куратором Революції Гідності. До слова, тоді ж він очолив американську делегацію на інавгурації президента України Петра Порошенка.
Взагалі ж весь політичний шлях Байдена просякнутий президентськими амбіціями. Вперше участь у президентській гонці він взяв у 1988 році, однак провалився практично на старті: Байдена звинуватили у плагіаті виступу колишнього лідера британських лейбористів Ніла Кіннока. Його підловили на моменті, коли він сказав, що його предки були шахтарями.

Другу спробу Байден здійснив за 20 років , у 2008-му, він добився висунення від демократів, а його козирем став величезний досвід роботи у сенаті. Він не «вийшов у фінал», невдовзі зняв свою кандидатуру – для того, щоб спробувати потрапити у Білий Дім разом із Бараком Обамою. Їхній тандем двічі мав успіх: у 2009-му та у 2012-у.

Байден збирався балотуватися у президенти США у 2016-му, однак тоді Обама переконав його цього не робити: він вважав, що Гілларі Клінтон має вищі шанси перемогти кандидата-республіканця.

У 2019-му Джо Байден таки сконцентрував усі свої сили на передвиборчій кампанії.

Нові удари долі
У 1988-му доля підготувала Байдену, який врешті оговтався від попереднього удару, чергові випробовування. Йому діагностували аневризму двох судин головного мозку у критичному стані, зробили термінову операцію. Повернутися до роботи в Сенаті Джо зміг лише через сім місяців.

Наступна біда – хвороба старшого сина Бо Джозефа. Хлопець ріс слухняним, в освіті та кар’єрі пішов стежкою батька. Вивчав право в Пенсильванському університеті і Юридичному коледжі Сіракузького університету, після закінчення вишу майже 10 років працював у Міністерстві юстиції США. Мав дружину і двох дітей. Рік служив в Іраку (2008-2009). У 2006 році отримав посаду генерального прокурора штату Делавер, вступив на посаду в січні 2007 року, на посаді працював до 2015 року, поки йому не діагностували страшну хворобу: гіобластому, пухлину головного мозку. У травні того ж року він помер.

Інший син Байдена, Хантер, отримав ступінь бакалавра в Джорджтаунському університеті, потім продовжив навчання у школі права Єльського університету. Там отримав ступінь доктора юриспруденції. Хантер успішно заробляв гроші майже зі старту своєї кар’єри. Талановитий юрист і лобіст, він завжди сприймав себе як годувальника родини, фінансово підтримував Бо, коли той отримував вищу освіту.

У кмітливого Хантера до 2014 року була лише одна проблема, яка є спадковою для Байденів, це схильність до алкоголізму.

За словами Хантера, для того, щоб його робочі справи не ставали на заваді кар’єрі батька, у них із Джо встановилося негласне правило: батько не питає, хто у сина в клієнтах , а син сам про це не розповідає. Однак Хантер, який завжди розумів, де взяти гроші, таки і сам потрапив, і батька втягнув у міжнародний скандал.

Хантер працював в раді директорів української енергетичної компанії Burisma Group, яку пов’язують із одіозним міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським. У 2014 році українська Генпрокуратура розслідувала діяльність компанії, але справу було закрито. У 2016 році Байден-старший, який переймався ситуацією в Україні, задався ціллю звільнити генпрокурора Віктора Шокіна, він начебто погрожував, що Америка не виділить Україні $1 млрд кредитних гарантій, якщо Шокін залишиться на посаді. У березні 2019 року тодішній очільник ГПУ Юрій Луценко також натякнув, що відставка Шокіна пов’язана з кримінальним провадженням, де містилися матеріали про те, що члени ради директорів Burisma отримали $17 млн, і походження цих коштів було сумнівним. При цьому Луценко підкреслював, що у його відомства немає доказів правопорушень з боку Хантера Байдена. Та попри це скандал із Хантером Байденом став одним з головних козирів Трампа проти суперника.

Що обіцяв Байден-кандидат
У передвиборчій програмі екссенатор та ексвіцепрезидент обіцяв:

обов’язкове медичне страхування
контроль над зростанням цін на ліки
безумовний дозвіл на аборти та одностатеві шлюби
дозвіл трансгендерам служити в американській армії
податкові пільги для середнього класу
гуманну імміграційну політику: зняття обмежень для іммігрантів з ісламських країн і збільшення щорічного ліміту біженців
 відновлення членства у ВООЗ
перехід на екологічно чисті джерела енергії.

Щодо зовнішньої політики, то Байден хоче посилити тиск на Росію, вивести війська США з Афганістану.

Крім того, у серпні в інтерв’ю телеканалу ABC Байден обіцяв «вбити американську економіку», але припинити поширення Covid-19 всередині країни. Політик заявив, що в разі продовження пандемії він запровадить жорсткий загальнонаціональний карантин.

Часті обмовки Байдена породили у журналістів підозри у тому, що політик страждає на деменцію. Він міг переплутати свою посаду, а одного разу сказав «Я – чоловік Джо Байдена». Інший приклад: на думку Джо, лампочку накалювання винайшов темношкірий науковець Льюїс Ховард Латімер, а зовсім не Томас Едісон. Водночас політик запевняє, що лікар не виявив у нього жодних ознак хвороби Альцгеймера.

Нагадаємо, одразу після обрання Трампа в 2017-му багато американських психіатрів висловили думку, що і він страждає на розлад особистості, причому в особливій формі: суміші з нарцисизму, антисоціальних розладів особистості, агресії і садизму.

Цікаво, що Байдена, активного борця із домаганнями до жінок, навесні минулого року звинуватили у неприйнятній поведінці одразу дві жінки. Щоправда, претензії були не надто жорсткими: на відміну від Дональда Трампа, відомого своїми сексистськими заявами та історіями із сексуальними домаганнями, «жертви» палкості Байдена поскаржилися лише на недоречні, на їхню дімку, обійми та поцілунок у потилицю. У відповідь Байден запевнив, що не хотів образити жінок та пообіцяв «у майбутньому бути більш уважним з обіймами».

Наталія Сокирчук, «Главком»

Нагадаємо, що

Донька Шокіна подає до суду на Джо Байдена

Байден розповів, як домігся звільнення колишнього генпрокурора України за шість годин